Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чому Міноборони не виконало бюджетну програму озброєння

Дата розміщення новини: 2018-08-02

 
У воюючій країні через закупівлю несправного озброєння, штучне завишення цін, відсутність внутрішнього контролю, фінансові порушення несповна виконана бюджетна програма "Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України", що негативно впливає на обороноздатність держави
 
Оборона України відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» базується на готовності та здатності органів державної влади, всіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту та національної економіки до переведення (за потреби) з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Пунктом 44 Воєнної доктрини України, затвердженої Указом Президента України від 24.09.2015 № 555/2015, визначено, що економічне забезпечення воєнної безпеки здійснюватиметься шляхом формування і реалізації принципово нової єдиної воєнно-економічної, військово-промислової та військово-технічної політики.
Стратегія сталого розвитку "України – 2020", схвалена Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, передбачає першочергово реалізацію реформи системи національної безпеки та оборони.
Головна мета – підвищення обороноздатності держави, реформування Збройних Сил України та інших військових формувань України відповідно до сучасних вимог та з урахуванням досвіду, набутого під час антитерористичної операції, а також розвиток оборонно-промислового комплексу для максимального задоволення потреб армії.
Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, та може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує втілення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України для здійснення покладених на них функцій і завдань (ст. 10 Закону України «Про оборону України»).
Генеральний штаб Збройних Сил України - є головним військовим органом з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних Сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями (ст. 11 Закону України «Про оборону України»).
 
Державна аудиторська служба України відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 06.11.2015 № 39538/1/1-15 щодо реалізації положень Воєнної доктрини України провела державний фінансовий аудит виконання бюджетної програми "Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України" Міністерством оборони України (далі – Міністерство, Міноборони) за період з 01.01.2015 до 31.08.2017.
 
Загалом за досліджений період на бюджетну програму "Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України" (далі – бюджетна програма 2101150) Міністерством спрямовано 11,6 млрд грн державного бюджету, або 99,9 % від затвердженого обсягу призначень.
У складі бюджетної програми 2101150 виконувалися Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ на 2012 – 2017 роки, затверджена постановою КМУ від 01.02.2012 № 46-2, Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року, затверджена постановою КМУ від 30.03.2016 № 284-6 (далі – Цільові програми) та державне оборонне замовлення (далі – ДОЗ), затверджене постановами Уряду на кожен рік.
Відповідальних виконавців та співвиконавців, відповідальних за формування і виконання бюджетної програми 2101150, було декілька: Департамент військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки МОУ, Головне управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗСУ, Командування Військово-Морських Сил ЗСУ, Командування видів та родів військ ЗСУ, Озброєння ЗСУ, Управління інформаційних технологій МОУ.
 
Та, на жаль, це не забезпечило фактичного досягнення її результативних показників.
 
Аудиторським дослідженням встановлено, що у звітах про виконання паспорта бюджетної програми 2101150 за 2015 – 2016 роки наведені окремі показники продукту, які Міністерством фактично виконано не повним обсягом та поставку яких первинними документами не завжди підтверджено.
Незважаючи на те, що розмір виділених бюджетних асигнувань за загальним фондом бюджету більш ніж у півтора раза перевищував прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання заходів Цільових програм, Міністерством окремі заходи не були виконані.
Так, 2015 року виконання заходів з 26 завдань Цільової програми становило лише 5,6 %, що зумовило невиконання заходів, якими передбачалося закупівля, модернізація та розроблення техніки та озброєння.
Водночас при плануванні на 2015 рік Міноборони не враховано видатків на закупівлю і модернізацію озброєння та військової техніки (далі – ОВТ), придбання або модернізацію яких передбачено Цільової програмою відповідного року, тож як наслідок вказані заходи програми не виконані.
Аналогічно 2016 року близько 82 заходи за 23 завданнями Цільової програми залишилися невиконаними.
 
З огляду на зазначене фактичні результативні показники бюджетної програми 2101150 за 2015 – 2016 роки не могли бути використані для оцінки її ефективності. Також поданий до Міністерства фінансів України та розміщений на офіційному сайті Міністерства оборони України звіт про виконання паспорта бюджетної програми на звітну дату надав користувачам неповну та необ'єктивну інформацію про виконання паспорта бюджетної програми.
 
Фактично у зазначеному періоді показники продукту бюджетної програми 2101150 виконані на 60 %, оскільки 40 % бюджетних коштів, запланованих на модернізацію наявного, розроблення та закупівлю нового ОВТ, із року в рік перебувають на рахунках суб’єктів господарювання, які повинні були виконати роботи (послуги) та поставити товари. Це призвело до утворення протягом зазначеного періоду значних сум дебіторської заборгованості за державними контрактами.
Міноборони перед укладанням державних контрактів здійснює моніторинг щодо можливостей підприємств задовольнити потребу по роках (з урахуванням впровадження нових технологій, підготовки виробництва, створення нових виробничих потужностей та імпортозаміщення) та орієнтованої вартості заходів. Також проводить маркетингові дослідження ринку продукції (робіт, послуг) оборонного призначення.
В той же час аудиторським дослідженням встановлено, що практично у 70% випадків до державних контрактів укладалися додаткові угоди щодо перенесення терміну поставки продукції (виконання робіт, надання послуг).
Водночас аналіз наданих суб’єктами господарювання – виконавцями державного оборонного замовлення – економічних, технологічних обґрунтувань щодо їхніх можливостей засвідчив, що суб’єкти господарювання, які у своїх обґрунтуваннях зазначили можливі виробничі потужності і плановий рівень цін в кінцевому результаті були не спроможні виконати державні контракти обсягом, визначеним у своїх обґрунтуваннях, або виконували з порушенням терміну поставки.
 
Реальні виробничі можливості вітчизняних підприємств з виготовлення ОВТ виявилися значно меншими від заявлених у їхніх обґрунтуваннях, застарілими та непридатними для забезпечення потреби Збройних Сил України у новітньому та модернізованому ОВТ. Несвоєчасне постачання запасних частин іноземними виробниками призвело до несвоєчасного виконання субвиконавцями договорів, які в подальшому вплинули на виконання державних контрактів за державним оборонним замовленням та на ефективність виконання бюджетної програми загалом.
Пунктом 26 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 464 (далі – Порядок № 464), визначено, що зміна ціни, визначеної державним контрактом, не допускається, якщо продукцію, роботи, послуги оборонного призначення, які є предметом державного контракту, виготовлено (виконано, надано) та прийнято представництвом державного замовника з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях. Принагідно слід зазначити, що за сприяння Державного концерну "Укроборонпром" у травні 2017 року до вказаної норми Порядку № 464 внесені зміни, а саме – дозволено державним замовникам і виконавцям оборонного замовлення переглядати ціни на продукцію у разі потреби.
В той час аналіз укладених державних контрактів та додаткових угод до них, платіжних доручень засвідчив, що до вступу в дію зазначених змін державним замовником (Міноборони) на підставі спільних рішень з виконавцями державного оборонного замовлення (підприємствами-учасниками Державного концерну "Укроборонпром") до 27 державних контрактів, за якими була здійснена попередня оплата, внесені зміни щодо збільшення ціни на 35 % від загальної вартості зазначених державних контрактів.
Отже, внаслідок недотримання п. 26 Порядку № 464 державним замовником (Міноборони) протягом 2015 – 2016 років використано мільярд гривень бюджетних коштів на збільшення вартості ціни державних контрактів, укладених протягом 2014 – 2015 років, що також вплинуло на ефективність виконання бюджетної програми.
Серед інших чинників, які не сприяли досягненню позитивних результативних показників виконання бюджетної програми 2101150, є недоліки при виконанні державних контрактів на закупівлю та модернізацію ОВТ. Зокрема, аудитом установлено випадки:
- закупівлі військової техніки за завищеними цінами через неправильний розрахунок розміру прибутку в складі ціни;
- закупівлі військової техніки та боєприпасів, які не відповідають умовам контрактів щодо технічних характеристик та/або у несправному стані;
- закупівлі озброєння у контрагентів, що не зареєстровані як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення;
- недотримання строків постачання продукції (робіт, послуг) оборонного призначення, що стало наслідком застосування Міністерством права на штрафні санкції;
-непідтвердження виробниками продукції оборонного призначення договірної ціни та/або собівартості виготовленої військової техніки;
- відсутності документального та фактичного підтвердження у військових частинах (вантажоодержувачах) отриманого військового майна та у виконавців оборонного замовлення виготовленої продукції, що може свідчити про їхню нестачу.
 
З огляду на зазначене аудитом встановлено низку факторів, які не дали змогу досягнути Міноборони поставлених цілей (результативних показників паспортів бюджетної програми протягом 2015 – 2016 років) та забезпечити повною мірою Збройні Сили України новітніми й модернізованими зразками (комплексами, системами) озброєння та військової техніки у визначені строки та обсягами, які забезпечать ефективне виконання покладених на них завдань і функцій у сфері оборони держави, зокрема під час проведення антитерористичної операції. Причин того декілька:
- недостатня обґрунтованість потреби у бюджетних коштах та низький рівень фінансування державних цільових програм, які виконуються в рамках бюджетної програми «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України»;
- неспроможність підприємств оборонно-промислового комплексу учасників державного концерну «Укроборонпром» задовольнити потребу Міноборони щодо закупівлі, модернізації озброєння та військової техніки;
- відсутній внутрішній контроль щодо обліку та стану збереження незавершеного будівництва (капітальних інвестицій);
- неузгодженість при прийнятті рішення щодо продовження виконання державних цільових оборонних програм між структурними підрозділами Міноборони;
- наявність проблем щодо закупівлі за імпортом зброї летальної дії, спеціальних комплектуючих і сировини для виготовлення новітніх та модернізації зразків озброєння та військової техніки;
- відсутність єдиного органу, відповідального за формування та реалізацію єдиної воєнно-економічної та військово-промислової політики.
З метою реалізації рекомендацій, усунення недоліків, викладених в аудиторському звіті, та посилення контролю і персональної відповідальності під час виконання бюджетної програми 2101150 Міністром оборони України затверджено План усунення недоліків та реалізації рекомендацій Державної аудиторської служби України за результатами проведеного аудиту.
 
Ірина Саволюк,
заступник директора департаменту контролю органів влади, оборони, правоохоронних органів та місцевих бюджетів Держаудитслужби