Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

Дата розміщення новини: 2018-07-03

У нашій школі вчителі отримують дуже малу заробітну плату. Враховуючи нові зміни до законодавства, прошу пояснити, яку заробітну плату має отримувати вчитель?

Наталя Малина, смт Маневичі, Волинська обл.

 

Відповідає фахівець: Анастасія Валько

головний державний аудитор відділу

державного фінансового аудиту в галузі освіти

Департаменту контролю у галузі освіти, науки,

спорту та інформації Держаудитслужби

 

 

 

З метою поліпшення фінансового стану педагогічних працівників та підвищення престижності їхньої роботи 2018 року Уряд прийняв дві постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» та від 11.01.2018 № 23 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Зокрема, за постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» з 1.01.2018 на 10 відсотків зріс розмір посадових окладів педагогічних працівників, оплата праці яких фінансується за рахунок коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 23 збільшено граничний розмір надбавки за престижність праці – до 30 % та встановлено граничну межу цієї надбавки – не менше ніж п’ять відсотків.

Отже, керівникам навчальних закладів надано право самостійно визначати розмір цієї надбавки залежно від отриманих бюджетних асигнувань на визначені цілі в межах від 5 до 30 відсотків.

Водночас наразі право на встановлення надбавки розміром до 30 % мають керівники закладів загальної середньої освіти, їхні заступники, посади яких віднесено до посад педагогічних працівників, вчителі та викладачі закладів професійної (професійно-технічної) і вищої освіти, які викладають предмети згідно з відповідним стандартом загальної середньої освіти.

Водночас отримувати надбавку розміром не менше ніж 20 % мають право:

  • керівники закладів загальної середньої освіти, їхні заступники, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників;
  • вчителі шкіл, які апробують стандарт «Нової української школи»;
  • вчителі початкової школи, які здійснюватимуть освітній процес за стандартами «Нової української школи»;
  • вчителі української мови у школах з навчанням мовами національних меншин.
            Окрім цього, відповідно до п. 36, 37 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102, дозволено додаткову оплату вчителям за перевірку зошитів чи письмових робіт – від 6 до 25 відсотків та за класне керівництво – від 20 до 25 відсотків. 

Також сучасне законодавство України в галузі освіти забезпечує правові засади подальшого розвитку системи освіти щодо створення умов для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами.

  • у загальноосвітніх навчальних закладах введено додаткові посади асистентів вчителів (педагогічних працівників) для роботи з дітьми вказаної категорії, оклади яких визначаються із 10 – 12-тарифного розряду.

Слід також наголосити, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1.01.2017 відповідно до абзацу третього примітки 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», розраховувалися, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду, встановленого розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2018 затверджено розміром 1762 грн.

Згідно з прим. 2 до Додатку 1 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника першого тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Тому з 1.01.2018 розміри посадових окладів та ставок заробітної плати, а, як наслідок, і розміри надбавок працівників закладів та установ освіти, визначаються, беручи за основу розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, а саме – із 1762 грн.

 

Чи потрібно для визначення розміру збитку від нестач залучати незалежного оцінювача? Яким має бути порядок оцінки нестач матеріальних цінностей, виявлених під час інвентаризації?

 

Тетяна Кітраль , м. Полтава

 

 

Відповідає фахівець: Людмила Проскурня

головний державний фінансовий інспектор

Департаменту контролю у галузі ЖКГ,

інфраструктури та зв’язку Держаудитслужби

 

Механізм оцінки збитків установлено Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01. 1996 № 116.

Згідно з п. 2 цього Порядку розмір збитків від нестач визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Якщо ж було завдано майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, то слід керуватися нормами Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі – Методика).

Отже, для визначення розміру збитків від нестачі, псування, розкрадання майна все ж таки доведеться звернутися до суб’єкта оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Методики незалежна оцінка – це визначення суб’єктом оціночної діяльності-суб’єктом господарювання на підставі договору про проведення оцінки певного виду вартості майна, крім оціночної, відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання незалежної оцінки. Причому, якщо замовником проведення такої оцінки є державний орган або органи місцевого самоврядування, виконавець обирається на конкурсних засадах за порядком, що встановлюється Фондом державного майна (п. 104 Методики).

  • визначенні розміру збитків, коли інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі не задоволення вимоги у добровільному порядку – на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків, що передбачено ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України від 16.01. 2003 № 436-IV.

Незалежна оцінка проводиться на підставі договору, укладеного між суб'єктом оціночної діяльності та установою-замовником, які в результаті її проведення отримують звіт оцінки збитків.

Укладення договору про проведення оцінки майна здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їхнього поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог ст. 22 Цивільного кодексу України. Обгрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.

Оцінка збитків проводиться на підставі принципів, визначених пунктами 4 – 10 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та припущення про типовий характер використання майна.

Чи повинні підприємства нараховувати амортизацію на об’єкти основних засобів, які не використовуються?

Степан Грицак, Житомирська обл.

 

Відповідає фахівець: Олександра Самохатня

головний державний аудитор відділу державного фінансового

аудиту в енергетичній галузі Департаменту контролю у галузі

промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг

Держаудитслужби

 

 

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами) підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Водночас підприємство самостійно визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Пунктом 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Поряд з цим, п. 55 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» передбачено, що амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Тобто, коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він готовий до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом.

Припиняють же амортизацію активу на одну з двох дат, що відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з Міжнародним стандартом фінансової звітності 5; або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

 

Зважаючи на викладене, відповідно до того, які стандарти (міжнародні чи національні) бухгалтерського обліку застосовують підприємства, залежить нарахування/не нарахування амортизації.

Який розмір дотації можна отримати на одну голову молодняка великої рогатої худоби? Які документи потрібно подавати фізичним особам для отримання дотації на безповоротній основі за утримання ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку молодняка великої рогатої худоби?

Сергій Сандул, смт Тростянець

 

Відповідає фахівець: Олександр Цвігун

головний державний фінансовий

інспектор відділу інспектування в аграрній

галузі, екології та природокористування

Департаменту контролю в аграрній галузі,

екології та природокористування

Держаудитслужби

 

 

Сьогодні більшість великої рогатої худоби, а це майже 66 %, утримується господарствами населення і лише 34 % припадає на сільськогосподарські підприємства

Одним із інструментів державної підтримки розвитку тваринництва є надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотації за утримання молодняка великої рогатої худоби та вирощування телят до однорічного віку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленим Верховною Радою України 7.12.2017, у галузі тваринництва передбачено видатки за бюджетною програмою за
КПКВК 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» обсягом
4,0 млрд грн.

Механізм використання коштів за вказаною бюджетною програмою регулюється Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 107. Так, дотація за молодняк великої рогатої худоби надається на безповоротній основі фізичним особам за утримання ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку молодняка великої рогатої худоби до 13-місячного віку, який народився у господарствах фізичних осіб поточного року.

Дотація надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка розміром:

- за період утримання молодняка віком від 1-го до 5-ти місяців – 300 грн за голову;

- за період утримання молодняка віком від 5-ти до 9-ти місяців – 700 грн за голову;

- за період утримання молодняка віком від 9-ти до 13-ти місяців – 1500 грн за голову.

Слід зазначити, що діє обмеження – загальний обсяг дотації за молодняк не може перевищувати 2500 грн із розрахунку на одну голову.

Щоб отримати дотацію за молодняк великої рогатої худоби, власник (фізична особа) має подати, за місцезнаходженням, до місцевої сільської/селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади:

- копії паспортів великої рогатої худоби, а у разі утримання десяти

і більше голів молодняка – витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

- копію паспорта громадянина України;

- копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку;

- копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їхнього надходження, про що робиться відповідний запис у журналі обліку фізичних осіб – власників тварин.

Зі свого боку, органи місцевого самоврядування до 5 травня, до 5 вересня і до 5 грудня складають відомість фізичних осіб, які мають право на отримання дотації за молодняк великої рогатої худоби та подають її структурним підрозділам облдержадміністрацій.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій протягом п’яти робочих днів узагальнюють зведену відомість про нарахування сум дотацій за молодняк великої рогатої худоби та подають Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики), яке протягом п’яти робочих днів узагальнює зведені відомості та на їхній підставі затверджує розподіл бюджетних коштів між розпорядниками нижчого рівня пропорційно нарахованим сумам дотації за молодняк великої рогатої худоби у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань.

На підставі рішення Мінагрополітики про розподіл бюджетних коштів розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня здійснюють розподіл бюджетних коштів між фізичними особами, яким нарахована дотація за молодняк великої рогатої худоби, пропорційно нарахованим сумам та подають його органам Казначейства разом із платіжними дорученнями для перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в банках.

Зазначимо, що бюджетні кошти спрямовуються для державної підтримки розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулюванню збільшення виробництва продукції тваринництва.