Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чому Україна може лишитися без коней

Дата розміщення новини: 2018-07-03

Державне підприємство, яке було створене для порятунку вітчизняного конярства, привело галузь до ще більшого занепаду, і Україна, одвічним символом якої є козак на баскому рисаку, ризикує залишитися без коней

 

  • – козацька держава, де споконвічним супутником і другом справжнього козака був вірний кінь. Він стрімголов ніс козака у бій, допомагав йому обробляти поле, привозити сіль. Без баского коня неможливо уявити славетну Запорізьку Січ.

Ще якихось три – чотири десятиріччя тому коні були чи не в кожному сільському дворі. Процес сільськогосподарського виробництва неможливо було уявити без коней – вони виконували найтяжчу роботу. Тож у кожному колгоспі налічувалося по кілька десятків голів конематок. Та існувало чимало і спеціалізованих конезаводів. Проте, на жаль, в Україні галузь, яка за правильного менеджменту та сприятливих умов може принести величезний прибуток, останнім часом зовсім занепала.

У якому стані перебуває нині вітчизняне конярство? Останнім часом простежується значне скорочення чисельності племінних, спортивних та робочих коней. За чисельністю поголів'я абсолютну більшість (90 %) складають коні робочо-користувального напряму, 1 % – племінного, 3,8 % – спортивного і лише 0,2 % – продуктивного. У племінних господарствах й надалі відчувається нагальна потреба висококласних жеребців-плідників. Практично 90 % вирощеного молодняку в племрепродукторах не випробовуються на іподромах та не реєструються в Державній книзі племінних коней. Усе це призводить до втрати цінних генотипів порід, зниження працездатності тварин та рівня встановлення рекордів порівняно з європейськими і світовими стандартами. В умовах недостатнього фінансування припинили своє існування багато кінноспортивних шкіл і секцій.

Як нині живеться господарствам, які утримують коней? Наразі ця галузь нерентабельна, однак ще залишилися підприємства, які поряд із популярними напрямами тваринництва займаються і конярством – більше для душі ніж для отримання прибутку. Тож за рахунок чого вони виживають? Статистичних даних про сучасний стан конярства в Україні дуже мало. Відомо, що на сьогодні в Україні налічується 300 тис. голів коней, з яких близько 3,1 тис. голів – племінних. З 2003 до 2017 років поголів'я зменшилося у два рази (з 683 тис. до 300 тис. голів). Вітчизняне конярство представлено такими напрямами: племінний, робочо-користувальний та спортивний. Найпоширеніші породи: чистокровна верхова, українська верхова, російська рисиста, орловська рисиста, російська ваговозна, торійська, новоолександрівська ваговозна. Загалом на території України розводять 13 порід коней, випробуванням коней займаються п'ять іподромів та 14 трендепо (підприємство з племінного конярства, яке здійснює тренінг і випробування племінних коней). Розведенням племінних коней займаються 20 кінних заводів, 25 племінних репродуктори, чотири заводські конюшні.

Для розвитку конярства в Україні, сприяння реалізації державної політики в сфері конярства, забезпечення ефективного розвитку кінної галузі, популяризації місцевих порід коней наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 2010 року створене Державне підприємство «Конярство України» (далі – Підприємство).

З метою оцінки виконання завдань та обов’язків, покладених на Підприємство, Державна аудиторська служба України наприкінці 2017 року провела державний фінансовий аудит діяльності ДП «Конярство України» за період з 01.01.2015 до 30.09.2017.

Аудитом встановлено факти неефективних управлінських рішень, що негативно вплинули (можуть вплинути надалі) на фінансовий стан Підприємства, на загальну суму 68,2 млн грн, з них: упущено вигод щодо отримання доходів – 60,6 млн грн та непродуктивних витрат – 7,6 млн грн.

Дослідженням з’ясовано, що філіями Підприємства проводилась реалізація сільгосппродукції та племінних коней за цінами нижчими, ніж визначено розпорядженнями Підприємства та без його погодження. Це призвело до недоотримання доходів на 15 млн грн.

Зокрема, філія «Дніпропетровський кінний завод № 65», безпідставно недотримуючись розпоряджень Підприємства та цін, опублікованих на сайті «АПК Інформ», зменшила ціну насіння соняшнику при реалізації, недоотримавши доходів на суму 6,9 млн грн.

Аналогічні факти порушень виявлено ще у таких філіях як «Стрілецький кінний завод № 60», «Деркульський кінний завод № 63», «Новоолександрівський кінний завод № 64», «Лимарівський кінний завод
№ 61», «Одеський іподром» та «Південний племконецентр». Порушень виявлено на загальну суму 8,1 млн грн.

Внаслідок продажу філіями «Дніпропетровський кінний завод № 65», «Онуфріївський кінний завод № 175», «Олександрійський кінний завод № 174», «Південний племконецентр», «Дібрівський кінний завод № 62», «Запорізький кінний завод № 86», «Західний племконецентр» поголів’я коней за цінами, нижчими від визначених Підприємством (або без його погодження), недоотримано доходів на 2,3 млн грн.

Аудит засвідчив, що ДП «Конярство України», обтяжене утриманням об’єктів соціальної сфери та природно-заповідного фонду, здійснило непродуктивні витрати на суму 7,6 млн грн.

Так філія «Лозівський кінний завод № 124» зазнала непродуктивних витрат на 1,1 млн грн на утримання загальнозоологічного заказника місцевого значення «Лозівський», який був утворений рішенням Харківської обласної ради від 21.05.93, але без відповідного фінансування.

Невжиття заходів щодо передачі до комунальної власності об’єктів соціальної сфери такими філіями як «Дніпропетровський кінний завод № 65», «Запорізький кінний завод № 86», «Лимарівський кінний завод № 61», «Дніпропетровський кінний завод № 65» призвело до непродуктивних витрат на їхнє утримання на суму 6,5 млн грн.

Аудитом виявлено факти порушень органами державної влади та місцевого самоврядування земельного законодавства щодо вилучення у філій Підприємства цілих земельних масивів, які перебувають у нього у постійному користуванні. Це призводить до втрати головного ресурсу, необхідного Підприємству для здійснення своєї діяльності.

Ще 1994 року Новомиколаївська районна рада Запорізької області з порушенням Земельного кодексу України своїм рішенням вилучила у
ДП «Запорізький кінний завод № 86» 1,9 тис. га сільгоспугідь. 2009 року вказане рішення Новомиколаївським місцевим судом Запорізької області було визнано недійсним, що підтверджено апеляційними та касаційними судовими інстанціями, зокрема і Верховним Судом України. Але навіть за таких обставин вказані сільгоспугіддя Підприємству не повернуті.

Також є ризик втрати ДП «Запорізький кінний завод № 86» сільгоспугідь, які в нього залишилися, загальною площею майже 6 тис. га. Причина – за рішенням суду Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зобов’язане надати дозвіл комунальному підприємству «Зоря Сходу» на розробку проекту землеустрою щодо зазначеної ділянки. У разі вилучення вказаних земель філія буде позбавлена можливості здійснювати свою діяльність та утримувати 311 голів племінних коней (15 % від загального поголів’я по Підприємству). Наразі вказані рішення оскаржуються Підприємством в органах суду.

Аудиторським дослідженням встановлено, що Підприємством втрачено можливість отримати оплату за невиконані контрагентами договори щодо реалізованої сільгосппродукції та інші доходи загалом на 43,3 млн грн. І все це через неналежний рівень претензійно-позовної роботи та недоліки ведення бухгалтерського обліку

Так несвоєчасне списання в обліку боргів філій Підприємства перед контрагентами (за послуги з обробітку земель, посівів зернових, збір урожаю, зберігання зерна, утримання тварин, за послуги з газифікації, ремонт техніки, будівництво будівель), які не вимагали їхню оплату впродовж трьох років, призвело до зменшення доходів Підприємства на 7 млн грн.

Нездійснення претензійно-позовної роботи щодо стягнення боргів з контрагентів, які утворилися перед філіями Підприємства (за утримання та тренінг коней, реалізоване насіння соняшнику), не дало змоги отримати Підприємством оплату за невиконані ними договори на 1,8 млн грн.

Також документально не підтверджено борги (за реалізацію насіння соняшнику, придбані пально-мастильні матеріали, послуги з обробітку земель) як філій Підприємства перед контрагентами, так і останніх перед Підприємством на суму 30,6 млн грн. Також встановлено заниження обсягів цих боргів (за товари, роботи та послуги) на суму 3,9 млн грн, що ускладнює своєчасне реагування Підприємством та ведення претензійно-позовної роботи щодо отримання належних йому доходів та здійснення платежів за рахунками.

Крім того, виявлено завищення вартості активів та зобов’язань у зведеній фінансовій звітності Підприємства на суму 102,5 млн грн, що дає недостовірну інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів Підприємства. 

Аудитом засвідчено, що одним із потужних резервів підвищення прибутковості Підприємства на суму 145,6 млн грн (розрахунково) є скасування законодавчої заборони кінно-спортивного тоталізатору на іподромах, який було віднесено до категорії грального бізнесу.

Зважаючи на результати державного фінансового аудиту та з метою підвищення ефективності діяльності ДП «Конярство України», Держаудитслужба надала низку пропозицій та рекомендацій на рівні Мінагрополітики та Підприємства, серед яких: вжиття заходів щодо оформлення Підприємством правовстановлюючих документів на земельні ділянки та повернення втрачених земель, визначення необхідної кількості землі для провадження діяльності, передачі об’єктів соціальної сфери відповідно до чинного законодавства у комунальну власність.

Впроваджуючи рекомендації Держаудитслужби, ДП «Конярство України» розроблено план заходів із усунення порушень та недоліків, виявлених аудитом. Наразі Підприємством уже проведено корегування у бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості, внаслідок чого вона зменшилась на 110 млн грн.

 

 

Олег Дудніченко,

 

начальник відділу

державного фінансового аудиту

в галузі екології та природокористування

Департаменту контролю в

аграрній галузі, екології

та природокористування

Держаудитслужби