Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Як витрачаються кошти на український спорт

Дата розміщення новини: 2018-06-11

Результати аудиту виявили в діяльності Мінмолодьспорту низку негативних компонентів, які стають перешкодою розвитку фізкультури та спорту в нашій країні.

 

Державна політика у сфері фізичної культури та спорту ґрунтується на засадах визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя; визнання спорту як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави; забезпечення підтримки громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості;забезпечення різноманітності, високої якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг для громадян тощо.

Для реалізації цих завдань за останні чотири роки держава виділила Міністерству молоді і спорту України понад 4,0 млрд гривень.

Зокрема у 2014-2017 роках фінансові ресурси виділено на реалізацію завдань бюджетних програм з розвитку фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту, розвитку спорту інвалідів та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, підготовки і участі національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх.

Як засвідчили результати аудиту дії Мінмолодьспорту були в цілому направлені на виконання поставлених завдань, водночас виявлено низку негативних компонентів, які стають перешкодою розвитку спорту в нашій країні.

Зокрема, Міністерство замість зосередження уваги на підтримці обдарованої молоді резервного спорту, через залучення їх до спортивних заходів, підтримує виключно тренерів та спортсменів основного складу національних збірних команд з олімпійських та не олімпійських видів спорту.

Зазначене підтверджується невиконанням Мінмолодьспортом доведених показників, в частині участі в навчально-тренувальних зборах спортсменів резервного спорту.

Наприклад, при плановому показнику - 268 спортсменів, фактично залучено до навчально-тренувальних зборів - 107, тобто у два с половиною рази менше.

Також дослідженням виявлено низку інших негативних, як зовнішніх так і внутрішніх чинників, що не сприяли ефективному та раціональному використанню бюджетних коштів і, як наслідок, негативно впливають на спортивні досягнення.

Попри наявність в Україні спортсменів не гірших ніж в інших країнах стан українського спорту перебуває не у кращому становищі. Не останнє місце в цьому відіграло відсутність упродовж 2014-2016 років загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту, яка б окреслювала чіткі завдання, їх виконавців, джерела та обсяги необхідних коштів.

Окрім цього, виділені бюджетні кошти не забезпечують задоволення в повному обсязі потреби 152 олімпійських та неолімпійських видів спорту, в частині проведення та участі у всіх бажаних спортивних заходів. Допомогою в цьому може стати залучення спонсорів, що в свою чергу зменшило б навантаження на державний бюджет.

Зараз, як ніколи, необхідно вливати значні кошти в покращення спортивної інфраструктури, яка перебуває у занедбаному стані, але через недостатність дій Мінмолодьспорту наразі питання меценатства в спорті, як додаткового джерела надходжень, відповідним законодавчим актом не унормовано.

Саме через брак сучасної спортивної інфраструктури, застарілість існуючих спортивних баз численні навчально-тренувальні збори (далі - НТЗ) наші спортсмени проводять за кордоном, на що витрачаються значні обсяги державних коштів.

Лише у 2017 році на збори з легкої атлетики за кордоном витрачено близько 11,0 млн грн, або понад половину всіх витрат за видом спорту на спортивні збори.

Іншим суттєвим гальмівним чинником є існуюча в Міністерстві система управління бюджетними коштами. Зокрема, розподіл бюджетних асигнувань на проведення спортивних заходів обсягом понад 1,3 млрд грн, здійснювався Мінмолодьспорту без наявності належних обґрунтувань.

Наприклад, за 10-ма видами спорту, такими як легка атлетика, баскетбол, стрільба кульова, бокс, кінний спорт тощо бюджетні асигнування загалом на суму близько 15,0 млн грн виділялись на спортивні заходи без визначення місця їх проведення.

В іншому випадку Міністерством допускались витрати на проведення НТЗ як в Україні, так і за кордоном в кількості, що перевищила показники, визначені паспортами бюджетних програм, наслідком чого стало додаткове навантаження на державний бюджет на суму 25,8 млн гривень.

Ще однією перешкодою у розвитку спорту є ігнорування Міністерством власних нормативних актів або їх відсутність.

Прикладом цього є зменшення Міністерством у 2017 році порівняно з попереднім періодом на понад 35% обсягів бюджетних асигнувань, виділених на підготовку спортсменів зимових видів спорту (з лижних гонок, санного спорту, фігурного катання, шорт-треку), при тому, що Україна у лютому 2017 року подала заявки на участь у зимових Олімпійських іграх в Пхьончхані 2018 року.

На заваді ефективного використання бюджетних коштів стала відсутність в Мінмолодьспорт чітких критеріїв для визначення спортсменів, які беруть участь у спортивних заходах з підготовки до Олімпійських ігор.

Наприклад, лише на участь спортсменів у НТЗ з підготовки до літніх Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року, які надалі не брали участі в цих іграх, витрачено коштів державного бюджету на суму понад 2,5 млн гривень.

Проведеним аудитом установлено факти поставки спортивного обладнання, інвентарю напередодні або вже після проведення спортивного заходу, до якого придбавалося це обладнання.

Тобто постійна практика затягування процедур закупівель спортивного обладнання та інвентарю не лише не сприяє своєчасній організації поточного навчально-тренувального процесу, а й призводить до незабезпечення необхідним інвентарем спортсменів національної збірної команди під час їх підготовки та участі в Олімпійський іграх та інших спортивних заходах.

Як приклад, договір на придбання трьох пар саней зимових та сталевих полозів для них з метою підготовки та участі національної збірної команди України у ХХІІІ зимових Олімпійських іграх 2018 року (м. Пхьончхан Республіка Корея) укладено лише 01.11.2017, поставлено за документами 21.12.2017, отримано директором школи – 05.02.2018, тоді як Олімпійські ігри розпочалися 09.02.2018. Аналогічно здійснюється все забезпечення до різних видів заходів.

Крім того, переможцями тендерних процедур ставали суб’єкти господарювання, діяльність яких була далекою від спортивної галузі.

Наприклад, переможцем торгів на постачання сноуборду для паралельного слалому та кріплення для нього на загальну суму 0,3 млн грн обрано ТОВ «АЛЬФА АЛЕКС», видами діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом, електромонтажні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням тощо.

Поряд з цим аудитом установлено факти придбання спортивного спорядження без визначення їх технічних характеристик.

Зокрема, лише за таких умов придбано набоїв/патронів, які використовуються при стрільбах, на суму 10,3 млн грн, з яких на 7,8 млн грн списані за відсутності документів підтверджуючих факт їх використання.

Байдуже ставлення Міністерства до питання оснащення необхідним обладнанням та інвентарем спортсменів підтверджується відсутністю суцільної інвентаризації спортивного спорядження на загальну суму 83,4 млн грн, що наразі передано на відповідальне зберігання закладам, організаціям комунальної, державної, приватної форм власності, а також нестачею спортивного інвентарю на суму 0,1 млн грн, яку було виявлено під час проведення зустрічних звірок лише у частини зберігачів майна.

Низку проблемних питань виявлено щодо утримання штатної команди національних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту.

А саме: наразі не унормовано граничну чисельність штатної команди, а деякі посади, визначені у штатному розписі, такі як: «тренер-лікар», «тренер-масажист», «тренер-механік», «тренер-реабілітолог» не узгоджуються із Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327.

Незважаючи на те, що результативними показниками паспорту бюджетної програми за КПКВК 3401220 є кількість штатних посад спортсменів збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту та середньомісячна заробітна плата 1-го спортсмена, одночасно показником якості виконання бюджетної програми визначено відсоток спортсменів штатної команди, що виконують умови контракту. Проте, як встановлено аудитом умови контракту ані спортсменами, ані їх тренерами не виконуються і Міністерством не контролюються.

Наприклад, в звіти про виконання паспорта бюджетної програми за КПКВК 3401220 Міністерством внесено інформацію про невиконання спортсменами штатної команди національних збірних команд з видів спорту умови контракту в частині досягнення спортивних результатів на основних змаганнях, при цьому такі спортсмени отримували додаткові виплати у вигляді надбавок та премій. 

Іншим проблемним питанням є діяльність у сфері спортивної медицини, яка провадиться у підпорядкованих Міністерству установах, що не узгоджена з чинним законодавством у сфері охорони здоров’я, а в деяких установах працівники, що надають медичну допомогу, не мають відповідної освіти, не атестовані. Проте посадові оклади встановлено у штатних розписах за максимальними тарифними розрядами, що фактично є навантаженням на державний бюджет. Лише у 2017 році на таку різницю у посадових окладах спрямовано понад 1,0 млн гривень.

Відсутність належної організації з питання спортивної медицини підтверджує факт роботи на посаді масажиста осіб, які мають лише документи про проходження курсів масажу, без отримання відповідної вищої профільної освіти.

Наприклад, посаду масажиста, обіймає особа з юридичною освітою та посвідченням про проходження курсів масажу.

Уже більш як два роки триває експеримент щодо надання деяким спортивним федераціям (легкої атлетики, баскетболу, хокею, стрибків у воду) бюджетних коштів для організації та проведення ними спортивних заходів, проте вони на проведення спортивних заходів не витрачали в належних обсягах власних коштів, як це передбачено укладеними з Мінмолодьспорту договорами (хокей).

Водночас ці федерації допускають порушення бюджетного законодавства, аналогічні тим, які виявлені в установах, що утримують національні штатні збірні, а саме: спортивний інвентар, медикаменти, заявлені на спортивні заходи, фактично придбавалися після їх проведення (хокей); за рахунок бюджетних коштів оплачували участь у спортивних заходах спортсменів, які не є членами національної збірної команди (хокей, баскетбол).

При цьому Міністерство не користується наданими повноваженням та не розриває з федераціями укладені договори, які порушили взяті зобов’язання, а і надалі виділяє їм бюджетні кошти.

Відсутність у Міністерстві належного внутрішнього контролю призвело до необґрунтованих виплат з оплати праці на загальну суму 2,9 млн грн; зайвого отримання бюджетних коштів на суму 4,4 млн грн та безконтрольного списання товарно-матеріальних цінностей на спортивні заходи на суму 0,5 млн гривень.

За результатами проведеного аудиту з метою забезпечення раціонального та ефективного використання бюджетних коштів Мінмолодьспорту надано відповідні пропозиції.

 

Юлія Прохорова

 

Начальник відділу державного

фінансового аудиту в галузі освіти

Департаменту контролю в галузі освіти,

науки, спорту та інформації

Держаудитслужби