Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Як правильно оформити скаргу, щоб отримати бажану відповідь

Дата розміщення новини: 2018-06-11

Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок реалізації органами влади цього права громадян визначає Закон України «Про звернення громадян». Під цими зверненнями слід розуміти викладені у письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Серед звернень, що отримує Державна аудиторська служба України, найчастіше надходять скарги на дії (бездіяльність) посадових осіб відомства – щорічно це близько 300 скарг. Скаржаться письмово, усно, електронними листами не лише громадяни, а й підприємства, установи та заклади, які є підконтрольними об'єктами Держаудитслужби, об'єкти зустрічних звірок і громадські організації.

Відомо, що скарга впливовий інструмент комунікації з органами влади, що зобов'язує ці органи влади реагувати на порушення прав та інтересів людини або організації, розв'язувати їхні проблеми, поновлювати їхні права у вигляді скасування незаконних рішень, матеріального відшкодовування чи навіть вибачення.

Але часто у скаржників виникає відчуття незадоволення отриманими відповідями, а точніше – прийнятим за результатами розгляду скарги рішеннями керівника органу влади. І тоді скаржник направляє повторну письмову скаргу або ж намагається на особистому прийомі у керівника того ж органу Держаудитслужби, який вже надав відповідь, довести, що замість належної відповіді отримав купу непотрібної інформації.

Отже, Держаудитслужбою за результатами розгляду скарг щорічно надається близько 85 % відповідей з роз'ясненнями, що в діях посадових осіб відсутні прояви порушень законодавства, тож оскаржувані рішення залишаються без змін, а скарги без задоволення, оскільки не підтверджуються. Більшість з них повторно надходять до Держаудитслужби, зокрема через інший орган (Кабінет Міністрів України, Секретаріат Президента України, народних депутатів України, державну установу "Урядовий контактний центр" та через правоохоронні органи), а іноді від кількох органів одночасно.

Держаудитслужба провела аналіз основних причин надходження повторних скарг та пропонує до уваги читачів журналу "Фінансовий контроль" рекомендації, як краще підготувати скаргу, щоб отримати бажану відповідь, тобто вирішити проблемні питання з першого разу та в найкоротші строки.

По-перше, як і всі органи влади Держаудитслужба має свій офіційний сайт в мережі Інтернет. Тому радимо активно використовувати його для того, щоб дістати побільше інформації про предмет оскарження.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян")

Якщо дії посадових осіб органів Держаудитслужби викликають незадоволення, спершу доцільно з'ясувати коло їх повноважень, визначених Законом України "Про основні засади здійснення держаного фінансового контролю в Україні".

Найчастіше оскаржуються дії посадових осіб, які проводять ревізії фінансово-господарської діяльності, але правильно їх оцінити можна, знаючи Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04. 2006 № 550.

Також доводиться розглядати скарги громадян про неповноту ревізійних дій, в той час як мова йде про державні фінансові аудити, проведення яких регулюють Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03. 2006 № 361, та Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.08. 2004 № 1017.

Водночас можливий інший шлях отримання інформації – звернутися до Держаудитслужби із письмовим запитом щодо надання інформації на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» або за роз'ясненням. Це допоможе розібратися у ситуації та розв'язати проблемні питання – перш ніж направляти скаргу, а можливо і без необхідності її направлення.

 

Орган державного фінансового контролю забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність своїх посадових осіб…( ч. 2 ст. 13 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні")

Якщо Ви хочете оскаржити дії чи бездіяльність органів, побудованих за ієрархічною системою, ознайомлення з структурою підпорядкованості органів дозволить правильно визначити орган оскарження та якнайшвидше отримати бажані рішення.

Зокрема, до складу Держаудитслужби входять центральний апарат та п'ять міжрегіональних територіальних органів – офісів Держаудитслужби, які в своєму складі мають управління без права юридичної особи. Детально дізнатися про структури органів Держаудитслужби допоможе постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби".

З огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про основні засади здійснення держаного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність своїх посадових осіб недоцільно направляти до центрального апарату Держаудитслужби скарги на дії працівників, наприклад, Східного офісу Держаудитслужби, які проводять ревізію фінансово-господарської діяльності Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, або працівників Північного офісу Держаудитслужби, які проводять ревізію фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва». Проте близько 10 % таких скарг щорічно отримує центральний апарат Держаудитслужби і перенаправляє їх на розгляд до керівників належних міжрегіональних територіальних органів або їхніх управлінь. Через це розгляд скарги дещо затримується.

Центральний апарат розглядає скарги на дії своїх працівників і на рішення керівників міжрегіональних територіальних органів та їхніх управлінь.

 

У зверненні має бути …викладено суть порушеного питання (ч. 7 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян").

Повнота та якість вирішення проблеми, що спонукає скаржитися, залежить від якості викладення суті порушеного питання. Задля бажаного результату слід надати уваги описовій частині скарги. Краще, коли в описовій частині за хронологією викладені події, зазначені дати, є посилання на докази, що містяться у додатках. Бажано зазначити, яку частину якої статті якого нормативно-правового акта порушено посадовими особами і як це порушує законні права та інтереси скаржника. Необхідно зосередитися тільки на фактах, що мають істотне значення для вирішення справи, уникаючи зайвих відомостей та особистих оцінок, не використовувати грубих слів та фразеологізмів з прислів'ями: «це несправедливо», «бандити мають сидіти у тюрмах», «як цербери на воротах до пекла», «хто воює, а хто в цей час краде та жирує», «бюджетний дерибан» (приклади виразів використані зі скарг, отриманих Держаудитслужбою).

Заключна частина скарги складається з «прохання», списку додатків і підпису (підписів). Найважливішою частиною скарги є прохання скаржника до органу влади, яке повинно бути сформульоване якомога конкретніше. Воно має відповідати завданням і меті, якої намагається досягти скаржник. Перед посадовими особами слід ставити конкретну вимогу, бо інакше немає змісту перераховувати порушення законодавства. Дуже часто трапляються випадки, коли скаржники і самі чітко не уявляють, з якою метою скаржаться, тож відповідно скарга є малоефективною.

Наприклад неможливо виконати прохання такого змісту: «За результатами перевірки відлучити від бюджетного дерибану коштів та майна або нагородити та винести подяку директору та головному бухгалтеру Коледжу».

Радимо після написання скарги перечитати її ще раз і повикреслювати всі слова, що прямо не відображають змісту.

Загальнодоступні сучасні технічні засоби дозволяють оформити скаргу як друкований документ, але коли такої можливості немає, то бажано, аби рукописна скарга була написана розбірливим почерком.

Орган, який розглядатиме скаргу, не має права відмовити у задоволенні, якщо вона не відповідатиме цим порадам. Утім, конкретні службовці, що її читатимуть, складуть про скаржника суб'єктивне враження як про особу, котра грамотно відстоює свої права та добре орієнтується у законодавстві, або котра не зважає на нього. Вибір залишається за скаржником.

 

"У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції" (абзац п'ятий ч. 5 ст. 53 Закону України "Про запобігання корупції")

Скарги, в яких серед іншого повідомляється про порушення посадовими особами Держаудитслужби Закону України "Про запобігання корупції", розглядаються відповідно до вимог цього Закону.

Наприклад, Держаудитслужба отримала скаргу, в якій повідомляється: "На прямі докази підтвердження корупційної складової діяльності …(посадових осіб) вказують наступні обставини: Одразу після погодження та підписання акта перевірки бухгалтерія провела нарахування та виплату премій у розмірі тарифних окладів майже всьому складу адміністративно-педагогічного персоналу (таких обставин не було в технікумі майже 10 років), але з однією вимогою – значну частину коштів повернути персонально директору коледжу (на погашення витрат за результатами перевірки). Але, як з'ясувалося цих коштів виявилося мало, тому директор почав вимагати гроші з кожного педагога на придбання (як би) вогнегасників на закріплені аудиторії, кабінети та інші приміщення (це додатково порядку 200000 грн)…". Скаржник помилково вважає свої наведені припущення доказами порушень Закону України "Про запобігання корупції" в діях посадових осіб, які проводили ревізію. За таких обставин все, що може зробити керівник органу, це відібрати пояснення у своїх підлеглих, але оскільки у своїх письмових поясненнях вони заперечують факти отримання неправомірної вигоди, то не можна ані підтвердити, ані спростувати повідомлення.

Отже, інформація має бути змістовною, у повідомленні мають бути факти, які можна перевірити та документально підтвердити. При викладенні фактів доцільно дотримуватися термінів у такому значенні, як визначає ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції".

 

Короткий звіт про результати роботи Держаудитслужби з розгляду скарг на дії посадових осіб 2017 роу.

Протягом 2017 року до центрального апарату Держаудитслужби надійшло 259 скарг на дії (рішення) працівників Держаудитслужби та міжрегіональних територіальних органів. З них 20 направлено на розгляд до відповідних офісів Держаудитслужби та 19 не підлягали розгляду, оскільки були повторними. Слід зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Крім того офісами Держаудитслужби та їхніми управліннями розглянуто 58 звернень (зокрема 20 отриманих від центрального апарату). Із розглянутих скарг підтвердилися повністю або частково 39, що на 12 менше ніж попереднього року.

 

 

Юлія Зарайська,

в.о. заступника начальника

відділу контролю за

виконанням повноважень

посадовими особами

Держаудитслужби