Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Схеми відмивання «брудних» грошей: розпізнати і ліквідувати

Дата розміщення новини: 2018-05-05

В Україні з кожним роком все більше поширюються схеми відмивання «брудних» грошей та розробляються нові методи легалізації незаконних коштів

За нинішнього стану економіки дослідження існуючих схем та відпрацювання найбільш оптимальних шляхів їх виявлення з урахуванням досвіду багатьох країн та фінансових і правоохоронних органів України сприяють запобіганню та виявленню фінансових злочинів,

через що шахраї намагаються пристосувати свої методи до нових умов, тож схеми відмивання стають складнішими та заплутанішими.

Щодо схем відмивання, які є типовими як для України, так і для інших країн, то найпопулярнішими економічними сферами, де практикується відмивання, є:

зовнішньоекономічні операції (експортно-імпортні, кредитування, інвестиції);

конвертаційні операції, операції з готівкою;

виведення коштів за кордон;

операції з цінними паперами (акції, векселі);

операції із землею;

операції з нерухомістю.

Відповіднодо моделі найрозповсюдженішого процесу відмивання коштів, яка описується Групою з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force – FATF) процес легалізації можна умовно розділити на три основні етапи (стадії):

Розміщення – перетворення злочинно отриманих доходів (насамперед, готівки) у ліквідні активи у формі валюти, цінних паперів, нерухомості тощо. Може реалізовуватися шляхом депонування коштів у банках або розміщення активів в інших типах фінансових установ.

На зазначеному етапі широко використовуються такі традиційні кредитно-фінансові установи як банки, інвестиційні, страхові, фондові компанії, кредитні спілки тощо.

Розшарування – трансформація незаконно придбаних доходів у різноманітні активи та їхнє подальше розсіювання з метою маскування реальних джерел походження капіталів.

У випадку, якщо розміщення великих сум пройшло непомітно, викриття подальших дій з відмивання коштів практично унеможливлюється.

Інтеграція – надання легального виду незаконно придбаним коштам. Гроші інвестуються до легальної економіки, щоб у правоохоронних органів не виникло підозр щодо законності їхнього походження.

Діяльність з легалізації брудних коштів на практиці не обов’язково складаєтьсяз усіх перерахованих етапів, бо може завершитися на першому або другому етапі. Часто зв’язок між етапами настільки тісний, що розмежувати їх неможливо.

До розгляду пропонуються найпоширеніші схеми, які можуть застосовуватись об'єктами контролю та виявлятися при проведенні заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою України.

1. Фіктивний роздрібний продаж товарів, надання послуг

Безпосереднє відмивання коштів відбувається шляхом фіктивного продажу продукції (у сфері роздрібної торгівлі, зокрема – громадського харчування). Кошти нелегального походження набувають законного вигляду – розрахунків за товар (рис. 1).

 

готівка за „угодою”

 

фіктивний

продаж

 

Власник «брудних» коштів

 

Підприємство

 

легалі- зовані кошти

 

Рис. 1

Використовується на першому етапі відмивання – розміщення «брудних» коштів – та безпосередньо для надання їм легального вигляду. Обов’язковою умовою реалізації схеми є фальсифікація звітності, первинних документів, облікових даних тощо.

Як правило, схема виявляється під час проведення інвентаризацій, перевірок у постачальників, аналізу банківських рахунків (за що сплачувались кошти), зняття контрольних показів лічильників енергоносіїв, при здійсненні фактичних заходів (порівняння фактично наданих/реалізованих за день послуг/продукції зі звітними даними).

Наприклад, є така схема. Їдальня підприємства за вигідною ціною щотижнево реалізує великі партії домашньої випічки власного виробництва. Цей дохід складає основну питому вагу в загальному доході їдальні, хоча технічні можливості (та/або людський потенціал працівників їдальні) закладу реально дозволяють виробляти набагато менший обсяг такої продукції, тобто угода з продажу відбувається лише на папері.

2. Фальсифікація рахунків за отримані товари, надані послуги

Підприємство А отримує та сплачує за надані послуги, проведені роботи рахунок від Підприємства Б (1) та фальсифікує його, завищуючи суму в акті виконаних робіт, послуг та у видатковому ордері (2). Такі „буферні витрати” можуть слугувати для подальшого маскування відмивання брудних коштів (рис. 2).

Зазвичай схема використовується для заплутування слідів «брудних» коштів на етапі розшарування. Обов’язковою умовою реалізації схеми є фальсифікація платіжних та договірних документів.

Найчастіше схема виявляється при проведенні зустрічних перевірок у постачальників, інвентаризацій.

 

оплата рахунку

 

надання послуг/проведення робіт

 

Підприємство А –

власник «брудних» коштів

 

Підприємство Б

 

підробка суми в документах

 

 2

 

1

 

...

 

легалізовані кошти

 

Рис. 2

3. Спекулятивні операції у сфері продажу майна (нерухомість)

Посередник купує за низькою ціною об’єкт (1), а потім перепродає за значно вищою ціною (2) власнику брудних коштів. Різниця між ціною продажу і купівлі складає легалізований доход (рис. 3).

Як правило, є частиною більш складної схеми та використовується безпосередньо для надання «брудним» коштам легального вигляду. Вона легалізуються завдяки доходу від перепродажу нерухомості шляхом штучного завищення вартості. Відмінною ознакою схеми може бути циклічний перепродаж об’єктів, а також участь підставних, фіктивних, фірм.

Реалізація схеми може мати такі порушення законодавства як фальсифікацію оціночної документації на нерухомість, договорів купівлі-продажу.

Зазвичай схема розкривається при порівнянні реальної та ринкової вартості об’єктів нерухомості, а також при дослідженні суб’єктів перепродажу (встановлення циклічності операцій), проведення зустрічних звірок.

 

 «брудні кошти»

 

„дешева”

нерухомість

 

Легалізова-ні кошти

 

1

 

Продавець

 

2

 

нерухомість

за завищеною

вартістю

 

оплата

 

Посередник

 

Власник «брудних» коштів

 

Рис. 3

4. Продаж товарів, надання послуг через підставну фірму

Відбувається безпосереднє відмивання коштів шляхом здійснення товарної операції (чи операції з надання послуг) через підставну фірму (1, 2). Кошти нелегального походження набувають законного вигляду – розрахунків за товар чи послугу (рис. 4).

Схема може використовуватись на всіх етапах, але найпоширеніша на другому етапі – для «заплутування слідів».

Особливістю схеми є те, що фірма, яка виступає продавцем, створюється на короткий термін. Через деякий час після завершення операції фірма та її звітність безслідно зникають. Як правило, фірми відкриваються за допомогою підроблених або крадених паспортів або ж на підставних осіб.

Враховуючи короткий термін активної роботи «фірми-одноденки», важливим є швидке її виявлення.

 

фірма та

звітність зникає

 

Власник «брудних» коштів

 

Підставна

фірма

 

легалізо

-вані кошти

 

«брудні»

кошти як розрахунок

 

1

 

2

 

Рис. 4

5. Спекулятивні операції при формуванні статутного фонду акціонерного товариства

Легалізація злочинних доходів відбувається шляхом отримання коштів під час заснування акціонерного товариства. Статутний фонд акціонерного товариства формується за рахунок «дешевих» акцій (1, 2). Інвестори А, В (дружні або підконтрольні особи) купують акції акціонерного товариства, статутний фонд якого сформовано «сміттєвими акціями» (3, 4). Дохід засновників набуває легальної форми (5) (рис. 5).

Схема може бути частиною складнішої та використовується безпосередньо для надання «брудним» коштам легального вигляду. Кошти легалізуються за рахунок штучного завищення ціни акцій, якими формується статутний фонд, та випуску акцій заснованого акціонерного товариства за номіналом завищеної вартості.

Порушення законодавства при реалізації схеми, як правило, відсутні. Водночас можливе шахрайство.

 

акції за

завищеною

ціною

 

 «брудні» кошти

 

„дешеві” акції

 

легалізовані кошти

 

1

 

Продавець

 

2

 

акції АТ

 

Інвестор А –  власник «брудних» коштів

 

Акціонерне товариство

 

оплата

 

Засновник

 

„дешеві”

 акції

 

5

 

Інвестор В –  власник «брудних» коштів

 

  «брудні» кошти

 

4

 

3

 

Рис. 5

Методика виявлення фактів відмивання включає кілька елементів.

1. Аналіз даних. Насамперед, це:

- перевірка внутрішніх документів за базами даних державних органів;

- використання комерційних баз даних;

- запити до реєстраторів, фіскальних органів, органів фінансового моніторингу, правоохоронних органів, регуляторів, митних органів, до відкритих джерел тощо.

2. Аналіз схем, а саме – виявлення:

- невідповідності обсягу операцій і доходів учасників;

- нелогічних, невигідних операцій;

- наявність компрометуючої інформації.

3. Використання спеціального програмного забезпечення.

Результатом співставлення отриманої інформації формується передбачувана «картина злочину», можлива схема відмивання.

Невід'ємними атрибутами практично всіх схем відмивання (особливо великих) є:

- фіктивні юридичні особи;

- фіктивна документація на здійснення операцій;

- фіктивні, підставні фізичні особи.

Комбінація таких інструментів (зокрема нарощування їхньої кількості) дає можливість створювати конвертаційні центри й значно ускладнювати схеми.

На відміну від більшості розвинених країн в Україні при легалізації «брудних» капіталів злочинці віддають перевагу зберіганню їх у найбільш ліквідній формі. У більшості схем відмивання, з метою уникнення капітальних втрат у процесі легалізації, використовуються механізми переведення грошей з безготівкової форми в готівкову.

Ольга Захарчук,

заступник директора департаменту

– начальник відділу звітності та

аналізу результатів контрольних заходів

Департаменту стратегічного планування

та звітності Держаудитслужби