Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Причал збиткових кораблів

Дата розміщення новини: 2018-05-05

Державне підприємство, яке, експлуатуючи судна та порти, могло б заробляти пристойні кошти,…раптом стало збитковим

Складається таке враження, що для деяких вітчизняних державних підприємств закони ринкової економіки не писані. Про одне із таких – наша розповідь.

Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» (ДП «АРП») було створено 2004 року. Мета його створення – забезпечення ефективного використання державного майна річкових портів. На балансі підприємства перебувають річкові причали, судноплавні та гідротехнічні споруди, плавзасоби, набережні, дамби, акваторії тощо. Назване майно свого часу не відійшло до акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» та акціонерних товариств «Дніпродзержинський річковий порт», «Черкаський річковий порт», «Чернігівський річковий порт», «Новокаховський річковий порт», «Київський річковий порт» та «Кременчуцький річковий порт». Розміщено все це добро в 10-ти областях України: гідроспоруди на річках Дніпро, Десна та Буг, а також ще плавзасоби у різних регіонах країни.

Цілком природно, що за користування гідротехнічними спорудами варто брати плату – це світова практика. Однак чомусь більшістю гідротехнічних споруд державної форми власності, що належать ДП «АРП», наразі безоплатно користуються порти акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». Тобто замість того, аби брати плату і відповідно наповнювати державний бюджет, ДП «Адміністрація річкових портів» займається благодійністю.

Якою ж має бути ця плата за користування гідроспорудами? Рішеннями судів щодо встановлення сервітуту (обмеженого права користування) на річкові гідротехнічні споруди строком на 49 років передбачено плату у вигляді фіксованого процента (15 %) від вартості майна. Але, щоб визначити вартість майна, необхідно провести незалежну оцінку. І її здійснили.

У травні 2016 року ДП «АРП» отримало оцінку 39-ти об’єктів, більша частина яких вантажні причали в Херсонській та Миколаївській областях, у Запоріжжі, Дніпрі, Херсоні, Миколаєві. Загальна вартість оцінених об’єктів становила понад 14 млн грн.

Однак ДП «АРП» не погодилося з оцінкою експертів, вважаючи, що вартість оцінених гідротехнічних споруд значно занижено. І на доказ цього приводить приклад: причали в Херсоні були оцінені всього-на-всього у 64 тисячі доларів, хоча за результатами попередньої оцінки цих причалів, проведеної 2006 року, вони коштували 209 тисяч доларів (і це при курсі п’ять гривень за долар). Більше того, за результатами судової експертизи, проведеної профільним інститутом 2016 року, оцінка цих причалів становила аж 808 тисяч доларів.

Певна доля істини в цьому є. Адже Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) погодився, що звіти про оцінку майна не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів і мають значні недоліки. Звісно, що ці прогалини вплинули на достовірність оцінки. Але слід зауважити – КНДІСЕ додає, що ці оціночні звіти можуть все-таки використовуватися, якщо в них виправлять зазначені недоліки.

Та вся ця спірна ситуація вже не мала особливого значення, адже результати оцінки майна (з якими не погоджувалось ДП «АРП») на той період були вже недійсними.

Довідково. Відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, результати незалежної оцінки є чинними протягом шести місяців від дати оцінки.

І ДП «Адміністрації річкових портів» (згідно з відповідними нормативними актами) необхідно було провести нову незалежну оцінку державного майна, яка відповідала б сьогоднішнім ринковим цінам. Але ДП «АРП» цього чомусь не зробило. Тобто ми не погоджуємося зі старою оцінкою, але нової ми теж не робимо.

Окрім описаних проблем з платою за користування річковим майном, також є складнощі і з доступом до деяких гідротехнічних споруд, які перебувають на балансі ДП «АРП». Люди, які працюють, наприклад, на причалі, не можуть потрапити на робоче місце. Адже між гідроспорудами і річкою розташувалися приватні земельні ділянки. Спробуй через паркан приватної ділянки добратися, скажімо, до причалу чи до плавзасобу?

Щодо недоступності гідроспоруд варто зазначити, що і на території деяких портів акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» дуже проблематично добратися до гідротехнічних споруд. Причина – митні пости в портах. Їх не обійдеш.

Тепер про результати перевірки. Державною аудиторською службою України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «АРП». Встановлено, що основним доходом цього підприємства є прибуток від перевезення пасажирів (37,33 %, від загальної суми отриманих доходів).

Крім того, підприємство ще має доходи від:

- надання послуг стоянки та швартування біля причалів, які з року в рік зростають і складають 15 272 тис. грн (або 30,66 % від загальної суми доходів);

- від прогулянок пасажирів на теплоходах – 7 882 тис. грн (15,82 %);

- бербоут-чартер (оренди) – 1 536,9 тис. грн (3,09 %);

- інші види послуг – 399,7 тис. грн (0,8 %).

Також встановлено, що ДП «АРП» в минулому аж до кінця 2013 року отримувало дохід від управління державним майном. Зазначимо, що договори управління майном (відповідно до ч. 2 ст. 1031 Цивільного кодексу України) підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Однак контрольними заходами, проведеними на ДП «АРП», встановлено, що попереднє керівництво не зареєструвало та нотаріально не посвідчило договору управління майном з ПАТ «Чернігівський річковий порт».

А це означає, що через відсутність дійсного правочину Чернігівський порт безоплатно користувався державним майном, що перебуває на балансі ДП «АРП». І через це держпідприємство недоотримало понад 700 тис. грн доходів. І це (увага!) на той час, коли воно рахувалося збитковим. Знову незрозуміла благодійність! До речі, збитковим підприємство, яке володіє потенційно прибутковим майном, було багато років

Також варто зазначити, що через відсутність встановленої плати за використання річкових портових гідротехнічних споруд ДП «Адміністрація річкових портів» (у господарському віданні якого вони перебувають) звичайно погіршує свій фінансовий стан.

Отже, підсумовуємо. Загалом Держаудитслужба на ДП «Адміністрація річкових портів» виявила фінансових порушень загальною сумою 6 577,73 тис. грн, з яких збиткових – 46,39 тис. грн.

За результатами контрольного заходу Державна аудиторська служба України передала матеріали ревізії до Національної поліції України та поінформувала орган управління – Міністерство інфраструктури України.

Олександра Самохатня,

головний державний аудитор

відділу державного фінансового

аудиту в енергетичній галузі

Департаменту контролю у галузі

промисловості, енергетики,

транспорту та фінансових послуг

Держаудитслужби