Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Необхідна підтримка держави

Дата розміщення новини: 2018-05-05

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я майже 15 % населення у всьому світі має інвалідність. В Україні визнаних осіб з інвалідністю налічується трохи більше ніж 2,5 млн, що становить близько шести відсотків від населення країни. Значна частина з них – люди працездатного віку

Особи з обмеженими можливостями – це особлива категорія людей, які мають свої погляди та проблеми. Іноді демонстрація сили волі та прикладених зусиль для боротьби з інвалідністю є гарним прикладом для інших. Вони можуть бути і стають повноцінними та високоефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох членів нашого суспільства.

Органи державної влади сприяють забезпеченню прав осіб з інвалідністю щодо включення до суспільного життя нарівні з іншими громадянами.

Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю, окрім грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами здійснюється також технічними й іншими засобами реабілітації (далі – ТЗР) та шляхом надання послуг з медичної реабілітації.

Вагоме значення відіграє забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами, ТЗР, які мають бути максимально доступні для осіб з інвалідністю, а їхнє отримання не повинно бути пов’язане з матеріальними та іншими проблемами, що, відповідно, потребує бюджетного фінансування.

Сьогодні держава має розгалужену мережу казенних та державних підприємств, які виготовляють більшу частину протезно-ортопедичної продукції на ринку України.

З метою з’ясування проблем, які на сьогоднішній день існують у діяльності казенних підприємств, та надання пропозицій щодо їх вирішення відповідним органам влади міжрегіональними територіальними органами Держаудитслужби проведені державні фінансові аудити діяльності Київського, Одеського, Харківського, Дніпропетровського, Вінницького, Полтавського, Тернопільського казенних експериментальних протезно-ортопедичних підприємств та Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (далі – підприємства), органом управління яких є Міністерство соціальної політики України.

За результатами проведених аудитів висвітлені проблемні питання в діяльності казенних підприємств, які заважають їхнім керівникам виконувати належним чином покладені на них функції, а також приймати управлінські рішення, спрямовані на ефективну фінансово-господарську діяльність підприємств.

Зокрема, недосконалість нормативно-правової бази негативно вплинула на результати діяльності підприємств та, як наслідок, спричинила недоотримання ними доходів.

Аудитами виявлено, що надане законодавством право підприємствам усіх форм власності на виготовлення технічних та інших засобів реабілітації призводить до розміщення державного замовлення також на підприємствах недержавної форми власності (більше ніж 70 суб'єктів господарювання, які відповідають кваліфікаційним вимогам та мають право надавати послуги особам з інвалідністю щодо забезпечення їх ТЗР та послугами з ремонту), через що казенними підприємствами здійснюється господарська діяльність в умовах неповної завантаженості виробничих потужностей, що зменшує їх доходи.

Так, Харківське підприємство, внаслідок зазначеного, втратило можливість отримати доходи на суму 124,5 млн грн, Львівське підприємство – 98,6 млн грн, Київське підприємство – 97,0 млн грн, Одеське підприємство – 54,6 млн грн, Вінницьке підприємство – 12,9 млн грн, Тернопільське підприємство – 1,8 млн гривень.

Аудитами встановлено, що внесення змін до законодавства в частині збільшення нормативу відрахувань до бюджету частини чистого прибутку та зменшення граничного рівня рентабельності на протезно-ортопедичні вироби мало для підприємств протезної галузі негативні наслідки.

Міністерством соціальної політики України видано наказ від 29.01.2016 № 59 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації», яким зменшено граничний рівень рентабельності на протезно-ортопедичні вироби з 18 % до 9 %, а підвищеної функціональності – з 10 % до 5 %. Внаслідок цього Дніпропетровське підприємство недоотримало доходів від реалізації продукції на суму 7,5 млн грн, Полтавське підприємство – 5,0 млн грн, Тернопільське підприємство – 1,5 млн грн.

Через внесення змін до законодавства, щодо збільшення нормативів відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку з 15 % до 75 %, Дніпропетровське підприємство упродовж 2016 року та 9-ти місяців 2017 року втратило можливість спрямовувати кошти на виробничий та соціальний розвиток загальною сумою 2,3 млн грн, Одеське підприємство – 0,4 млн грн, а Тернопільське підприємство могло б додатково отримати 0,3 млн грн чистого прибутку відносно прогнозованого показника на 2018 рік.

Дослідженням зовнішніх факторів ризику встановлено, що діючі нормативно-правові акти щодо механізму визначення обсягу розрахунків з Фондом соціального захисту інвалідів (далі – Фонд інвалідів) за виготовлену підприємствами продукцію і з питань забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації мають певні прогалини й суперечності.

Зокрема, на сьогодні існує суперечність між окремими вимогами пунктів Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 (далі – Порядок № 321), в частині покладання на підприємства-виробників обов’язків щодо забезпечення осіб з інвалідністю цими засобами реабілітації незалежно від укладених договорів з Фондом інвалідів. Водночас оплата вартості виданих ТЗР здійснюється лише у межах відповідних бюджетних призначень, виділених Фонду інвалідів головним розпорядником бюджетних коштів – Міністерством соціальної політики України.

На жаль, такі фактори як:

діючий механізм бюджетного формування;

укладання договорів між Фондом та підприємствами;

відсутність законодавчо визначених термінів укладання таких договорів;

- порядок оплати Фондом виробленої та виданої інвалідам продукції,

як правило, не враховує фактичну потребу осіб з інвалідністю в технічних засобах реабілітації.

Щорічні договори із Фондом інвалідів на забезпечення протезно-ортопедичними виробами здебільшого укладаються наприкінці першого або на початку другого кварталу бюджетного року, до яких постійно вносяться зміни, що змушує підприємства виготовляти за власний кошт та видавати протезно-ортопедичну продукцію пільговій категорії населення, не маючи гарантій щодо відшкодування її вартості.

Зокрема, станом на 01.10.2017 Тернопільське підприємство не отримало відшкодування за видану продукцію особам з інвалідністю на суму 1,9 млн грн, що створило ризик втрати активів та призвело до кредиторської заборгованості в розрахунках з постачальниками сировини та матеріалів. Львівським підприємством 2016 року видано продукції, за яку не отримано кошти на суму 1,4 млн грн.

Видача протягом 2016 – 2017 років виробленої Харківським підприємством продукції понад обсяги, передбачені договорами з Фондом інвалідів, створило ризик втрати активів та недоотримання коштів від реалізації продукції на суму 1,1 млн грн.

Внесення Фондом інвалідів 2017 року змін до договору з Вінницьким підприємством на виготовлення ПОВ (щодо виключення з переліку осіб для безкоштовного забезпечення ТЗР окремих категорій населення та значного зменшення обсягу коштів на виготовлення протезів) призвело до того, що підприємство мусило виготовляти вказану продукції за власні кошти – два мільйони гривень. До того ж, без гарантії відшкодування понесених витрат.

Аналогічно на Харківському та Київському підприємствах утворився ризик недоотримання доходів 2017 року – відповідно на суму майже 1,5 млн та 0,4 млн грн.

Залежність виробництва підприємств від обсягів договорів, укладених з Фондом інвалідів, несвоєчасна оплата цим Фондом вартості виданої особам з інвалідністю продукції, необхідність забезпечувати осіб з інвалідністю ТЗР незалежно від наявності укладених договорів за рахунок власних обігових коштів призводить до постійного дефіциту грошових коштів, що є причиною незабезпечення повної та стабільної зайнятості працівників, несвоєчасних розрахунків з працівниками по виплаті заробітної плати та негативно впливає на здатність підприємств утримувати наявний чи залучати потенційний кваліфікований кадровий персонал.

Негативно на стан фінансово-господарської діяльності підприємств також впливає недостатнє бюджетне фінансування стаціонарних відділень з первинного та складного протезування. Ці відділення належать до структури підприємств та утримуються за рахунок коштів державного бюджету, але вищезазначене призводить до часткового їх утримання за рахунок власних коштів.

Наприклад, Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування протягом 2016 – 2017 років використало власні обігові кошти сумою 347,1 тис. грн на оплату комунальних послуг та прання білизни, придбання паливно-мастильних матеріалів і медикаментів, оплату послуг з поточного ремонту приміщення стаціонару.

Одеське казенне протезно-ортопедичне підприємство оплатило власними обіговими коштами видатки на утримання медичного стаціонару сумою 189, 8 тис. грн.

Часткове фінансування діяльності стаціонару із власних коштів призвело до відволікання обігових коштів Дніпропетровського підприємства та додаткових витрат сумою 29,8 тис. грн.

Казенні підприємства несуть значні витрати та недоотримають доходів з причин наявності залишків незавершених технічних засобів реабілітації та незатребуваних індивідуальних засобів реабілітації, внаслідок зміни діагнозу чи антропометричних даних замовника або його смерті.

Внаслідок накопичення на складі та списання індивідуальних засобів реабілітації, не витребуваних замовниками з об’єктивних причин, призвело до додаткових витрат та недоотримання доходів Дніпропетровським підприємством сумою 187,8 тис. грн, Харківським підприємством – 145,0 тис. грн, Полтавським підприємством – 91,8 тис. грн, Вінницьким підприємством – 43,6 тис. грн.

Невизначеність щодо порядку списання та демонтажу незавершених ТЗР, на примірку яких замовники не з’являються більше ніж чотири місяці, не дозволило Вінницькому підприємству отримати відшкодування понесених витрат на суму 265,4 тис. грн, Харківському підприємству – 67,2 тис. грн.

Водночас із вказаними проблемами казенні підприємства не вживають достатніх заходів задля підвищення рівня якості продукції та обслуговування осіб з інвалідністю (задля отримання більшого обсягу замовлень), диверсифікації діяльності підприємств (збільшення діапазону видів та проникнення до нових сфер діяльності, освоєння нових виробництв, розширення асортименту товару, що включає не тільки диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов’язані з основними видами діяльності підприємства) та, відповідно, збільшення доходу.

Зважаючи на зазначене, на даний час вкрай актуально стоїть питання управління протезно-ортопедичною галуззю, здатності дієво вирішувати проблеми і проводити політику розвитку галузі, зокрема шляхом підтримки вітчизняного виробника.

За таких обставин необхідно врахувати, що внаслідок подій на Донбасі сотні осіб з інвалідністю втратили кінцівки, отримали інші каліцтва і потребують реабілітації для повернення до повноцінного життя. На поміч цим людям приходять вітчизняні протезно-ортопедичні підприємства. Для більш дієвої допомоги учасникам АТО – особам з інвалідністю – потрібно на державному рівні швидко реагувати на зміни, які відбуваються із запровадженням новітніх технологій для виготовлення різноманітних високотехнологічних та високомобільних протезно-ортопедичних виробів.

Отже, питання поліпшення якості й розширення номенклатури технічних та інших засобів реабілітації, впровадження найкращого сучасного досвіду в цій сфері, втілення розробок та технологій є вкрай актуальними та потребують відповідного нормативно-правового, організаційного та фінансового забезпечення з боку держави.

Олександр Кушнірук,

заступник директора департаменту – начальник відділу інспектування у соціальній галузі та сфері культури Департаменту контролю у соціальній галузі та сфері культури Держаудитслужби