Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Педагогічна академія з непедагогічними манерами

Дата розміщення новини: 2018-05-05

Одна із причин катастрофічного стану вітчизняної освіти – це неналежна робота Національної академії педагогічних наук України. Ця установа, яка переважно складається з 80-річної професури на пожиттєвому бюджетному утриманні, не стільки займається науковою роботою, скільки блокує ініціативи молодих науковців та вправно здійснює махінації з відчуження і продажу державної нерухомості

Держаудитслужба відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю провела державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Національною академією педагогічних наук України (далі – НАПН України, Академія) за період з 01.01.2013 до 30.11.2017.

На час проведення аудиту до складу НАПН України входить 15 установ, серед яких 10 наукових інститутів, вищий навчальний заклад та інші. Разом там працює 851 науковець, зокрема 162 доктори наук та 391 кандидат наук.

За останні роки сучасна українська наука функціонує в умовах скорочення бюджетних асигнувань, що зумовило як зовнішній, так і внутрішній «відтік мізків». Через це НАПН України та її підвідомчі установи впродовж останніх п’яти років втратили майже 40 % наукового потенціалу. Також на третину зменшили кількість виконуваних наукових досліджень. Приміром, 2013 року виконувалося 95 фундаментальних та 35 прикладних науково-дослідних робіт (далі – НДР), а вже 2016 року – лише 74 та 26 наукових досліджень відповідно.

Варто додати, що навіть за таких умов Академія здебільшого забезпечила виконання своїх статутних завдань. Адже упродовж досліджуваного періоду вона спрямувала та модернізувала діяльність щодо науково-методологічного та методичного забезпечення розвитку національної системи освіти, здійснення наукових досліджень з актуальних проблем усіх ланок освіти, педагогіки та психології. Одним зі значних її наукових здобутків є соціальна ефективність отриманих результатів досліджень, присвячених обґрунтуванню та розробленню навчально-виховних технологій. Ці технології спрямовані на виховання дітей та учнівської молоді у різних типах навчальних закладів, що охоплюють дошкілля, початкову і середню школу та позашкільні навчальні заклади.

Однак аудиторське дослідження встановило низку проблем і недоліків у діяльності НАПН України та її підвідомчих установ. Вони сталися через прийняття неефективних управлінських рішень щодо використання бюджетних коштів та управління державним майном. І ще одна із причин – незабезпечення на належному рівні виконання певних обов’язків та функцій, які, до речі, в частині розробки освітніх стандартів, виготовлення навчальної продукції та проведення експертизи дублюються та є подібними до функцій Міністерства освіти і науки України з підпорядкованими йому двома науковими установами.

Зокрема, Академія 2016 року достроково припинила вісім науково-дослідних робіт (далі – НДР), виконання яких стало недоцільним через втрату актуальності та на дослідження яких спрямовано бюджетних коштів на суму 7,7 млн грн. Варто наголосити, що деякі з цих НДР, по суті, дублювали вже завершені роботи, а окремі нові, розпочаті 2016 року, дослідження є подібними до припинених. Тобто неналежне планування та відбір тематик наукових досліджень призводить до неефективного використання бюджетних коштів та недосягнення очікуваних запланованих результатів досліджень.

Слід наголосити, що постановою Уряду від 23.11.2011 № 1392 затверджено Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Цей стандарт спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня та визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи, та в частині базової загальної середньої освіти впроваджений з 01.09.2013.

Зважаючи на те, що НАПН України є вищою галузевою науковою установою, то саме вона мала б розробити нові підручники для учнів загальноосвітніх шкіл.

Однак, заздалегідь знаючи про проведення у травні-вересні 2012 року конкурсу рукописів підручників для учнів V – IX класів загальноосвітніх навчальних закладів, Академія лише 2013 року розпочала написання рукописів підручників для V – VI класів. Під час виконання НДР вартістю 17,4 млн грн Академія спромоглася виготовити підручники незначним накладом аж 2016 року, оскільки їх рукописи участі у конкурсі не брали. Тобто ці підручники стали доступними для учнів навчальних закладів на другий та третій навчальні роки після впровадження стандарту, а, отже, НАПН України не досягла соціального ефекту.

Крім того, окремі результати завершених підвідомчими установами НАПН України наукових досліджень (підручники, посібники) не мали широкого кола користувачів.

Наприклад, протягом 2013 – 2016 років із 57 підручників, підготовлених до друку науковцями НАПН України, лише 18 (або 32,1 %) за результатами конкурсного відбору друкувалися за державним замовленням. Натомість 16 підручників, з яких вісім створені для учнів ЗНЗ, друкувалися накладом всього лише по 300 примірників та два підручники накладом по 500 примірників. Ця незначна кількість підручників були розповсюджені серед окремих навчальних закладів і передані за обов’язковою безоплатною розсилкою. А електронна версія 20 підручників, тобто їх третина, розміщена лише на сайтах структурних підрозділів НАПН України, а не в електронній бібліотеці Академії, та мали мізерну кількість переглядів і скачувань.

Тобто зазначене свідчить про невиконання відділеннями НАПН України функцій щодо сприяння впровадженню результатів НДР до практики та моніторингу цих впроваджень упродовж трьох років з моменту створення.

До речі, найвищим керівним органом самоврядування НАПН України є загальні збори із дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії, які відповідно до своїх основних обов’язків мають вдосконалювати науку про освіту, педагогіку та психологію новими досягненнями шляхом особистого проведення наукових досліджень.

Однак, як засвідчив аудит, відсторонення Академії від контролю за науковою діяльністю дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАПН України, яких наразі налічується 157 осіб (де майже половина осіб віком від 70 до 88 років), дало змогу окремим з них не дотримуватися статутних вимог щодо виконання тематичних планів та звітування про здійснену наукову роботу. Тоді як Академією виплачено їм понад 1,5 млн грн довічної плати.

Для прикладу, аналіз тематичних планів і 172 звітів про їх виконання членами Академії за 2013 – 2016 роки за завершеними темами НДР засвідчив, що лише за 68 темами (або 39,5 %) кінцевий результат за звітом відповідав цим планам. Водночас 83 теми не відповідали очікуваним результатам НДР згідно з тематичним планом. А упродовж п’яти років 57 членів НАПН України взагалі не звітувалися перед відділеннями Академії.

Варто наголосити, що відсутність вікових обмежень дійсних членів (академіків) та законодавчо визначена їх гранична чисельність обмежує Академію щодо відкриття вакансій для молодих науковців. Це повинно робитися задля покращення наукового потенціалу, що було б заохоченням до впровадження нових ідей та новітніх стандартів організації роботи, що їх практикують наукові організації Європи та світу.

Водночас у НАПН України за останні роки простежується невтішна тенденція щодо зменшення кількості підготовлених молодих учених, адже у 1,3 раза скоротилася середньорічна чисельність як аспірантів (із 231 особи 2013 року до 176 осіб 2016 року), так і докторантів (із 70 до 55 осіб відповідно). Аналогічно більш ніж утричі скоротився прийом аспірантів (з 77 до 22 осіб), а до докторантури 2016 року прийнято лише 1 особу.

Окрім зазначеного, Академією не забезпечено належного виконання функції державного замовника бюджетної програми з підвищення кваліфікації керівних кадрів та спеціалістів у сфері освіти. А єдиним навчальним закладом НАПН України як відповідальним виконавцем протягом 2013 – 2016 років не виконано державного замовлення з випуску слухачів. Це призвело до неефективного використання бюджетних коштів загалом на суму 0,9 млн грн.

Слід акцентувати увагу, що певні рішення НАПН України та її окремих підвідомчих установ щодо використання/управління державним майном позбавили їх коштів на суму понад 2,1 млн грн, спричинили додаткові витрати та надалі мають ризик відчуження (втрати) державного майна.

Наприклад, науковим інститутом за погодженням з Академією всупереч вимогам чинного законодавства без оформленого охоронного договору передано в оренду нежитлові приміщення площею 2,3 тис. кв. м, що розміщені в будівлі у центрі Києва. Ця будівля є об’єктом культурної спадщини – з подальшим звільненням орендаря від сплати орендної плати на період ремонтних робіт. Однак такі роботи досі не розпочаті, дозвільної та проектно-кошторисної документації немає, майже два роки орендна плата від орендаря не надходила.

Варто зауважити, що орендар у разі прийняття рішення про приватизацію державного майна та проведення ним з дозволу наукового інституту поліпшень орендованого майна вартістю понад 25 % його ринкової вартості (24,4 млн грн) набуде законних підстав для викупу цих нежитлових приміщень.

Також аудитом засвідчено, що через безконтрольність керівництва наукового інституту за етапами виконання будівельних робіт інститут досі не отримав у власність від інвестора нежитлові приміщення площею 1,4 тис. кв. м (6-й поверх адміністративного корпусу) на вул. Січових Стрільців, 52А у Києві.

Також одна з підвідомчих установ за відсутності відповідних рішень президії Академії та Уряду уклала договір спільної діяльності із забудовником щодо будівництва житлового комплексу з примиканням до її методичного корпусу (на вул. Січових Стрільців, 52 А). В результаті такого будівництва довелося замурувати вікна в навчальних аудиторіях і коридорах загальною площею 0,7 тис. кв. м та, відповідно, змінити природне освітлення на штучне, що призвело до погіршення санітарних умов для проведення навчального процесу та до додаткових витрат на оплату електроенергії.

Як встановили аудитори за планом та макетом забудови житлового комплексу, будівля навчального закладу входить єдиним цілим до структури цього комплексу, що надалі може призвести до відчуження державного майна площею 3,0 тис. кв. метрів.

Окрім цього, брак контролю в системі НАПН України за діяльністю навчального закладу призвів до допущення ними фінансових порушень загалом на суму 3,1 млн грн.

З метою недопущення неефективного використання бюджетних коштів, втрати майна та власних надходжень Держаудитслужба надала НАПН України низку пропозицій.

Ольга Шаргородська,

начальник відділу державного фінансового аудиту в галузі науки та інформації Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Держаудитслужби

Ольга Багатиренко,

головний державний фінансовий аудитор відділу державного фінансового аудиту в галузі науки та інформації Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Держаудитслужби