Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чому зникає українська книга?

Дата розміщення новини: 2018-02-27

В книгарнях та на книжкових ринках України кількість якісних книг українською мовою порівняно з російськомовними виданнями – краплина в морі. Й одна з причин – мізерні тиражі державних видавництв, які, здавалось би, мають бути флагманами україномовного книгодрукування. Аудиторські перевірки виявили, що державні видавництва доведені до такого незавидного стану, зокрема, через неграмотне та непрофесійне управління

 

Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи (відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІІ квартал 2017 року) провели аудити діяльності підприємств видавничої сфери, підпорядкованих Державному комітету телебачення і радіомовлення України, за період з 01.01.2014 до 31.08.2017.

Аудиторськими дослідженнями охоплено державні підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ», «Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво «Каменяр», «Державне спеціалізоване видавництво «Україна», «Державне спеціалізоване видавництво «Мистецтво», «Спеціалізоване видавництво «Либідь» та Національне видавництво дитячої літератури «Веселка», котрі мають багаторічну історію, випустивши за роки плідної роботи у світ тисячі видань різного спрямування. Зокрема, видавництво «Веселка», на книжках якого виросло не одне покоління, випустило понад 10 тис. видань для дітей різного віку. Наприклад, «Казки народів світу» та «Дванадцять місяців», які справді є символом дитячої книги. Серед здобутків видавництва «Каменяр» численні публікації творів класиків нашої літератури, а книги видавництва «Мистецтво» з теорії та історії світового й українського мистецтва неодноразово займали призові місця на конкурсах «Книжка року», «Книжковий сад» тощо. Видавництво «Світ» разом з українськими науковцями працює над реалізацією наймасштабнішого в Україні книжкового проекту – виданням «Творів» Михайла Грушевського в 50 томах, з яких 25 уже вийшли друком. Видавництво «Либідь» спеціалізується на випуску навчальної, наукової та довідкової літератури, але передусім на виготовленні підручників для дітей з вадами здоров’я.

Однак аудиторські дослідження засвідчили, що нині ці видавництва на сучасному ринку книговидання є, на жаль, неконкурентоспроможними.

Така ситуація склалася з двох причин. Перша – зовнішні чинники: зростання цін на поліграфічні матеріали та видавничо-поліграфічні послуги, низька купівельна спроможність людей, значна конкуренція приватних видавництв та наявність добротного іноземного видавничого продукту на ринку, потужний інформаційний вплив Інтернету, поступове впровадження електронних підручників до навчально-виховного процесу. Друга – внутрішні чинники: через прийняття неефективних управлінських рішень, що негативно вплинули на фінансовий стан видавництв та подальший їх розвиток.

Держкомтелерадіо, як орган управління, фактично самоусунулося від управління цими підприємствами, оскільки не розробляло і не затверджувало стратегічних планів розвитку видавництв, що визначали б основні напрямки випуску видавничої продукції з урахуванням можливостей задоволення попиту книжкового ринку. Також Держкомтелерадіо не здійснювало належного контролю за їх діяльністю.

Аудити показали, що протягом 2014 – 2016 років основним джерелом доходів видавництв були державні замовлення з випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга», а у видавництв «Либідь» та «Світ» – ще й з виготовлення навчальної літератури, що фактично було підґрунтям їхнього розвитку.

Однак відсутність дій з реформування щодо ринкових відносин та направленість лише на державне замовлення стали основними причинами збитковості видавництв. Адже упродовж досліджуваного періоду обсяг випущених видавництвами власних книг був незначним, бо друкувався малими накладами, через щовони були дороговартісними. Фактично власні видання переважно дублювали тематику програми «Українська книга». З одного боку, це давало їм змогу заощадити кошти, оскільки частково витрати здійснювалися коштом державного бюджету. Але з другого – це не давало можливості динамічно поповнювати обігові кошти, бо вони повільно продавалися через відсутність попиту на такі видання.

Зазначене свідчить про низький рівень моніторингу та вивчення об’єктами аудитів ринкової потреби й читацького попиту на книжкову продукцію. Для прикладу, видавництво «Веселка» 2014 року додатково видало три тисячі примірників книги «Козацька абетка», з яких протягом чотирьох років реалізовано менше половини. В той час, за даними моніторингових досліджень, бракувало дитячих видань «За сестрою» (А.Чайковський), «Жовтий князь» (В. Барка), «Сіроманець» та «Космолюди» (М. Вінграновський), «Збентежена вечеря» та «Казка мого життя» (О. Пчілка).Ці книги користувалися попитом серед дітей, а їх випуск могло забезпечити видавництво «Веселка».

Варто сказати, що не сприяли продажам видань і неналежна реклама та відсутність гнучкої цінової політики на виготовлену й передану торговельним організаціям літературу. Перевірені видавництва мають погано розвинуті мережі книгорозповсюдження – вони обмежені при виборі реалізаторів своїх видань, тому продавці мали змогу здорожувати їх вартість у кілька разів.

Для прикладу, видавництво «Веселка», маючи власний магазин, не використовувало його за призначенням, а на власному веб-сайті та в прайс-листах, що надсилалися реалізаторам, розміщувало лише третину найменувань власних книжок. Видавництво «Мистецтво» випустило 300 примірників книги «Мистецтво Київської Русі» за ціною 270 грн за примірник, водночас його продаж здійснюючи за ціною 400 грн, тобто у півтора раза дорожче. А комунальний магазин продавав аж за 720 грн, тобто у 2,5 рази вище його собівартості. Внаслідок упродовж двох останніх років таких видань реалізовано лише третину (82 прим.).

Через це книжкова продукція ставала недоступною пересічному читачеві, накопичуючись на складах підприємств. Приміром лише три видавництва мають нереалізованої літератури загальною вартістю понад 12 млн грн (!).

Водночас прийняття керівництвом видавництв рішень щодо реалізації видань за цінами, нижчими за їхню собівартості або без урахування рентабельності, призвело до втрати доходів загалом на суму понад 5 млн грн (розрахунково). Зокрема, видавництво «Світ» недорахувало майже 4,1 млн грн.

Також, незважаючи на нестійке фінансове становище видавництв, їхнє керівництво займалося благодійництвом, роздаючи безкоштовно книжкову продукцію або продаючи її за акційними цінами, хоча вона й так користувалася попитом у читачів. Це призвело до непродуктивних витрат та втрати ймовірних доходів. Приміром, видавництво «Веселка» надало такої благодійної допомоги на суму 0,1 млн грн, хоча від продажу цих книжок могло отримати удвічі більше.

За останні чотири роки чисельність працівників видавництв «Каменяр», «Мистецтво» та «Веселка» скоротилася вдвічі, матеріально-технічна база видавничих підприємств є застарілою, а коштів на її оновлення немає. Лише видавництва «Веселка» та «Світ» мають власні будівлі, решта розміщується в орендованих приміщеннях, а видавництво «Україна» наразі фактичного місця базування не має.

Окремі управлінські рішення щодо використання (оренди) державного нерухомого майна негативно вплинули на фінансовий стан низки видавництв. Зокрема, видавництво «Веселка» половину будівлі (або 1,2 тис. кв. м) передало в оренду сторонній організації за 1(одну) грн на рік. В той же час видавництво «Мистецтво» змушене було орендувати приміщення у «Веселки» площею 0,3 тис. кв. м, тобто вчетверо меншою, вже за 0,4 млн грн на рік. Унаслідок видавництво «Веселка» щорічно недоотримувало доходів до 0,2 млн грн, а «Мистецтво» заборгувало за оренду майже один млн грн. Результат – у видавництві «Мистецтво» з року в рік накопичувалися борги з виплати заробітної плати працівникам та гонорарів, які наразі сягнули понад 0,8 млн грн. Через це накладено арешт на його банківські рахунки, що унеможливило подальше здійснення основної діяльності.

Аудити також засвідчили, що показники фінансових планів видавництвами не виконувалися. Через відсутність кваліфікованих фахівців бухгалтерський облік підприємств вівся з порушенням норм законодавства, а їх фінансова звітність переважно є недостовірною.

Отже, через прийняття низки неграмотних управлінських рішень органом управління та керівництвом видавництв ними недоотримано доходів загалом на суму 5,1 млн грн, неефективно витрачено фінансових ресурсів на 4,2 млн грн та здійснено незаконних витрат на 1,0 млн грн.

За результатами аудиторських досліджень з метою недопущення збанкрутіння зазначених видавництв Держаудитслужба запропонувала Держкомтелерадіо розглянути питання щодо їх реорганізації, а саме – злиття (об’єднання) задля створення багатопрофільного видавництва, що зможе гідно конкурувати на відповідному сегменті ринку. А окремі з підприємств, реорганізація яких є недоцільною – ліквідувати.

На завершення варто зауважити, що надалі розвиток видавничих державних підприємств можливий лише за умови проведення єдиної державної політики у цій сфері та розроблення чіткої стратегії розвитку книговидавництва, а також інвестування приватної сфери у їх розбудову.

Про результати аудитів поінформовано Кабінет Міністрів України та Держкомтелерадіо.

Ольга Шаргородська,

начальник відділу державного фінансового аудиту в галузі науки та інформації Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Держаудитслужби