Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ЗМІНИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З МЕТОЮ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ

Дата розміщення новини: 2018-02-05

Державна аудиторська служба України є ключовим органом у здійсненні державного фінансового контролю, що діє винятково в межах та порядку, передбачених законом

 

Однак недарма кажуть, що немає такого закону, який би задовольняв усіх, тому з урахуванням підвищення правової культури в державі, як ніколи, важливим постає питання захисту інтересів держави у суді. Адже від якісного представництва залежать не лише результати розгляду судових справ, а й імідж служби.

 

2017 рік видався дуже багатим на зміни в юридичному середовищі. Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі – Закон) запроваджено наймасштабніші зміни в процесуальному законодавстві України.

 

«Зміни спрямовані на уніфікацію та гармонізацію судового процесу», – на цьому наголосив суддя Верховного Суду України Дмитро Луспеник під час свого виступу на круглому столі, присвяченому новим процесуальним кодексам, що відбувся в Києві наприкінці 2017 року за сприяння проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та Асоціації правників України.

Оновлено систему судів. Верховний Суд визначено як єдину касаційну інстанцію в Україні, який може розглядати справи у складі колегії, палати, об’єднаної палати чи Великою Палатою. Верховний Суд має стати гарантом стабільності через єдність судової практики, яка має бути реалізована, зокрема, за допомогою застосування механізму розгляду типових та зразкових справ.

 

Передбачено особливості провадження у зразкових справах, зокрема згідно зі ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі перебування у провадженні одного або декількох адміністративних судів типових адміністративних справ, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення – суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 291 КАС України при ухваленні рішення за типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

 

Отже, зі створенням нового Верховного Суду та набранням чинності зазначених норм права в Україні фактично запроваджено систему прецедентного права.

 

Суддя Верховного Суду Костянтин Пільков під час обговорення реалій судового реформування на XIV Всеукраїнській правничій школі із судочинства, створеної за підтримки Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України, зазначив також, що правова позиція Верховного Суду України може бути переглянута на рівні Великої Палати нового Верховного Суду, що також є важливим механізмом усунення розбіжностей при застосуванні норм права.

 

Крім того, запроваджено Вищий суд з питань інтелектуальної власності, нові інститути та способи захисту, серед яких:

  • електронні докази – інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (наприклад, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, наприклад, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (зокрема в мережі Інтернет). Тобто інформація із сайтів інтернету тепер може бути доказом в суді;
  • електронний суд – запроваджується надсилання електронних повісток за допомогою e-mail або СМС-повідомлень, з'являється можливість подавати процесуальні документи до суду та ознайомитися з матеріалами справи через Інтернет. Під час відкриття справи суддя в ухвалі зазначає веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію зі справи, що розглядається.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до Перехідних положень Закону Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. До дня реєстрації суб’єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб’єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

 

- судова медіація – врегулювання спору за участю судді, як окремий процес досягнення згоди між сторонами за участю судді, коли суддя окремо та закрито спілкується з обома сторонами та шукає можливість досягнення між ними згоди.

 

Передбачено припинення врегулювання спору за участю судді, зокрема відповідно до ст. 188 КАС України у разі досягнення сторонами примирення та звернення до суду із заявою про примирення або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

 

Згідно з інформацією представників проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» в чотирьох судах загальної юрисдикції України було запроваджено пілотний проект: протягом двох місяців значна кількість справ – 60 – 65 відсотків, що надійшли до цих судів, вирішено за допомогою судової медіації. Отже, підтверджено ефективність застосування такого механізму вирішення правових спорів, що значно зменшить навантаження на суди та сприятиме підвищенню довіри громадян до системи судочинства.

 

Як суб’єкт владних повноважень Держаудитслужба надає особливої уваги змінам, внесеним до Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, зменшено строк звернення до адміністративного суду, а саме відповідно до ст. 122 КАС України: «…для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень».

 

Відповідно до ст. 80 КАС України: «…у разі неподання суб’єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем – також залишити позовну заяву без розгляду».

 

Розширено заходи процесуального впливу. Відповідно до ст. 145 КАС України заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід;

5) штраф.

 

Концептуальні зміни, у вигляді розмежування адміністративного провадження на загальне та спрощене, внесені з метою зменшення строків розгляду справ.

 

Передбачено розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження, а саме, відповідно до ст. 257 КАС України:

«1. За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

2. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

3. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

4. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті».

 

Перехідними положеннями Закону передбачено особливості введення в дію змін, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя Верховного Суду Наталія Марчук під час обговорення реалій судового реформування на XIV Всеукраїнській правничій школі із судочинства наголосила на потребі підлаштування до нових змін, адже найголовніше – не лише декларування норм права, а їх застосування.

 

Зміни в законодавстві – це виклик професіоналізму та компетентності юриста, тому, як ніколи, актуальною стає потреба вчитися, постійно оновлювати свої знання, застосовувати нові стратегії.

 

Сподіваємося, що зміни в законодавстві забезпечать ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді, й кожен з нас долучиться до побудови правової держави.

 

Юлія Шевелєва,

начальник відділу

претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту

Держаудитслужби