Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ НА ВАРТІ ФІНАНСОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Дата розміщення новини: 2018-02-01

Держаудитслужба відзначає 25-річчя прийняття Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»

 

Для українських ревізорів і аудиторів вже стало доброю традицією відзначати 26 січня чергову річницю прийняття Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (наразі більш відомого під назвою «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»). Адже саме ця дата стала професійним святом для працівників органу, що є правонаступником легендарного КРУ і здійснює сьогодні державний фінансовий контроль.

Цьогоріч привід для відзначення згаданого дня особливий, адже наприкінці січня виповнилося 25 років від прийняття Закону. Тобто чверть століття тому в Україні було створено державну контрольно-ревізійну службу (ДКРС).

 

Історичний екскурс

Діяльність в Україні органів фінансового контролю має свою історію.

Борючись за відновлення української державності 100 років тому, наші предки не оминали своєю увагою і цього надзвичайно важливого для державотворення напряму. Зокрема, й керівництво УНР, і гетьман Павло Скоропадський розуміли важливу роль контрольних функцій тодішнього Міністерства фінансів у забезпеченні, зокрема, цільового витрачання фінансів на потреби українського війська, утримання органів влади, установ соціальної структури тощо.

У часи Директорії було створено спеціальний апарат Державного контролера, який мав надзвичайні права й повноваження. Наприклад, гроші із Державної Скарбниці могли видаватися лише з відповідним грифом Державного контролю. Серед функцій цієї служби був і контроль за ощадливим витрачанням готівки та цільовим витрачанням кредитних ресурсів. Представники Державного контролю брали участь у засіданнях урядової фінансової комісії. Міністри фінансів погоджували з Державним контролем персональні склади ревізійних бригад для перевірки банків.

За радянських часів до 1956 року органи державного фінансового контролю змінювалися в Україні неодноразово: починаючи із Народного комісаріату державного контролю і Верховної соціалістичної інспекції, створених у січні 1919 року Тимчасовим робітничо-селянським урядом України (уряд радянської України, проголошений у листопаді 1918 року у м. Курську для політичного завуалювання інтервенції РСФРР проти УНР), і закінчуючи створенням 1956 року Контрольно-ревізійного управління у складі Міністерства фінансів УРСР.

У травні 1956 року Рада Міністрів СРСР прийняла постанову, якою ухвалила передати місцеві органи Контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів СРСР у підпорядкування міністерств фінансів союзних республік. Як результат, 28 травня 1956 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову «Про утворення в складі Міністерства фінансів УРСР Контрольно-ревізійного управління».

На цей орган було покладено контроль за виконанням державного бюджету, за своєчасним виконанням зобов’язань перед бюджетом і за правильним й економним витрачанням бюджетних і власних коштів установами, підприємствами і організаціями союзного, республіканського і місцевого підпорядкування, а також проведення ревізій і перевірок підприємств і організацій союзного підпорядкування за окремими дорученнями КРУ Мінфіну СРСР. Тоді в областях, містах Києві і Севастополі було сформовано контрольно-ревізійні апарати, які очолювали головні контролери-ревізори республіканського КРУ по відповідних регіонах і містах.

За час існування КРУ Мінфіну УРСР (1956-1992 рр.) провело 522 тис. ревізій і перевірок, завдяки чому виявлено незаконні видатки, нестачі та привласнення коштів і матеріальних цінностей на суму понад 2,6 млрд крб.

 

Державний фінансовий контроль у незалежній Україні

Із проголошенням незалежності в Україні розпочалася копітка робота з побудови національної фінансової системи. Після створення Міністерства фінансів України, Національного банку, Державної податкової служби та інших відповідних органів було реорганізовано й Контрольно-ревізійне управління Мінфіну. Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93, окрім структури новоствореної ДКРС, головних завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності, визначено її статус. Зокрема, згаданий Закон передбачав, що Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.

Що ж до структури нової служби, то її складовими елементами були Головне контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ) та підпорядковані йому контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах.

Серед головних напрямів діяльності ДКРС були:

- контроль за використанням та збереженням матеріальних і фінансових ресурсів держави, розроблення заходів з усунення та запобігання порушенням;

- інформування органів законодавчої та виконавчої влади про фінансові порушення, передача матеріалів ревізій правоохоронним та іншим органам для відповідного реагування;

- нормативно-методологічне забезпечення та координація взаємодії з підрозділами внутрішнього фінансового контролю;

- участь у розробленні законодавчої бази, що регулює фінансові відносини та діяльність органів фінансового контролю.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України було утворено Державну фінансову інспекцію Україну. Функціонально новостворений орган практично не відрізнявся від свого попередника.

 

Сучасні тенденції державного фінансового контролю

Віяння часу та нові виклики, які перед Україною поставила історія, спонукали керівництво нашої держави розпочати після Революції Гідності масштабне реформування соціально-економічної сфери життя українського суспільства.

Суттєвої реорганізації зазнав і державний фінансовий контроль: відповідно до урядової постанови від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України» Державну фінансову інспекцію було реорганізовано шляхом перетворення у Державну аудиторську службу України.

Реорганізація центрального органу виконавчої влади, який тепер здійснюватиме формування і реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, не завершилася лише зміною його назви.

На сьогодні Держаудитслужба є органом, діяльність якого спрямовує і координує безпосередньо Кабінет Міністрів України (раніше ДКРС діяла при Міністерстві фінансів України і підпорядковувалася Міністерству фінансів України).

У процесі реорганізації Держаудитслужба змінює акценти своєї діяльності, орієнтуючись на посилення попереднього та поточного контролю для попередження та недопущення порушень і неефективного використання державних ресурсів.

Для цього відбувається перенесення основних зусиль працівників Служби з ревізій на аудити для здійснення ефективного фінансового управління і контролю, оцінки законного та ефективного використання державних ресурсів. Відповідно кількість аудитів до 2020 року планується збільшити до 40-50 % від загальної кількості контрольних заходів проти 3 % до початку реорганізації (2017 року цей показник вже становив 14 %).

Окремої уваги після реформування Держаудитслужби заслуговує копітка робота з модернізації методології проведення чинних видів аудиту (аудит виконання бюджетних програм, аудит діяльності суб'єктів господарювання, аудит виконання місцевих бюджетів, аудит окремих господарських операцій) та впровадження нових, зокрема, ІТ-аудиту, аудиту коштів і грантів ЄС, аудиту державних (регіональних) цільових програм, аудиту інвестиційних проектів тощо.

За активної співпраці з народними депутатами та Мінекономрозвитку було підготовлено, а на сьогодні вже й прийнято Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель», що надає ще один ефективний інструмент для боротьби із недобросовісними учасниками процесу закупівель. Завдяки цьому є можливим запровадження нового виду контролю – моніторингу закупівель, метою якого є сприяння ефективному та прозорому здійсненню закупівель (допомога замовнику в дотриманні законодавства у сфері закупівель та попередження порушень) та зменшення навантаження на замовника шляхом скорочення кількості заходів державного фінансового контролю.

 

Наші здобутки та герої

Говорячи про багаторічні здобутки та досягнення Служби, не зайве нагадати, що в її активі – десятки мільярдів гривень збережених і повернутих державі, зокрема й до бюджетів усіх рівнів. Лише за період новітньої історії Української держави органи державного фінансового контролю провели майже 800 тис. контрольних заходів.

За останні 20 років виявлено порушень законодавства, пов’язаних з незаконним, нецільовим витрачанням фінансових та матеріальних ресурсів, їх недостачами, а також із недоотриманням фінансових ресурсів, загалом на понад 90 млрд грн.

Професійна робота фахівців Служби дала змогу відшкодувати й поновити незаконних, нецільових витрат та недостач ресурсів на суму близько 22 млрд грн. Крім того, забезпечено надходження фінансових ресурсів на суму понад 5 млрд грн. Для наочності ці суми відповідають бюджетові міста Києва на 2016 рік.

Дотримуючись основних тенденцій урядової економічної політики, для мінімізації впливу на діяльність господарюючих суб’єктів, але при цьому зважаючи на найбільші можливі ризики фінансових зловживань, Держаудитслужба значно зменшила кількість проведених контрольних заходів – із майже 75 тис. у 1997 році до 2,2 тис. у 2017 році. Тобто аж у 34 рази! Поряд із цим відбулася помітна якісна зміна як проведення контрольних заходів, так і їхніх результатів.

Наприклад, якщо 1997 року на одному перевіреному об’єкті сума виявлених втрат у середньому становила близько 30 тис. грн, то 2007 року цей показник зріс до 130 тис. грн, а 2017 року він перевищив 1 млн грн.

Задля вжиття відповідних заходів до порушників фінансової дисципліни за останні 20 років органи державного фінансового контролю передали правоохоронним органам понад 156 тис. матеріалів контрольних заходів. До адміністративної відповідальності притягнуто близько 400 тис. посадових осіб, а загальна сума фактично внесених адміністративних штрафів сягнула майже 68 млн грн.

До дисциплінарної та матеріальної відповідальності за цей період притягнуто понад 236 тис. посадовців, із них понад 11 тис. було звільнено із займаних посад.

Вагомим досягненням стало одержання Службою у грудні 2005 року права на звернення до суду в інтересах держави, у разі якщо підконтрольна установа не забезпечила усунення виявлених порушень. І це право використовується доволі активно: за 12 років пред'явлено понад 9 тис. позовів на загальну суму 7,4 млрд грн.

За цими показниками і цифрами стоїть щоденна і копітка праця всієї Служби загалом та кожного працівника зокрема.

Окрім цього, органи державного фінансового контролю демонструють належний результат і в межах нових повноважень.

Наприклад, за результатами аналізу закупівель (без виходу на об’єкт контролю шляхом запиту документів) Держаудитслужба лише протягом 2015-2017 років попередила порушень у сфері закупівель на суму 24,2 млрд грн.

За результатами державного аудиту окремих господарських операцій у суб’єктів господарювання державного сектору економіки в результаті належного реагування об’єктів контролю на застереження державних аудиторів протягом останніх трьох років попереджено незаконне та неефективне витрачання державних ресурсів на суму майже 1,6 млрд грн.

Доречно згадати, що впродовж 1996-2017 років діяльність Служби не залишилася поза увагою вищого керівництва держави: державними нагородами України було відзначено 61 працівника органу державного фінансового контролю. Зокрема, 13 працівників нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, 4 – орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, 2 – орденом Данила Галицького, 4 – відзнакою Президента України – медаллю «За працю і звитягу», 2 – відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «25 років незалежності України». Ще 32 працівникам присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України», а 4 – почесне звання «Заслужений юрист України».

Не можна обійти увагою та не згадати тих осіб, які найбільше доклалися до становлення Служби. Найперше тут слід назвати Віктора Феофановича Єну, який свого часу очолив робочу групу з розробки законопроекту про контрольно-ревізійну службу.

Також варто згадати людей, під керівництвом яких закладався фундамент для ефективного функціонування органів державного фінансового контролю. Це і перший керівник ДКРС Павло Васильович Сліпченко, який у 1993–1995 роках формував штат нової служби та започаткував основи її діяльності. Справу подальшої розбудови Служби гідно продовжили, зокрема, Володимир Єпіфанович Тахтай, Микола Миколайович Каленський, Петро Кузьмович Германчук, Наталія Іванівна Рубан, Микола Іванович Сивульський.

Значну лепту у розвиток державного фінансового контролю внесли й Ігор Богданович Стефанюк, Олександр Олексійович Клепаков, Йосип Олександрович Покиньборода, Євген Миколайович Романів, Степан Костянтинович Стоянов, Антон Васильович Костишин та багато інших.

 

Плани на майбутнє

Говорячи про майбутнє Служби, слід згадати про низку необхідних для оптимізації її діяльності кроків. Зокрема, це потреба кардинального реформування функції інспектування, підвищення його дієвості як засобу виявлення і документування порушень із ознаками шахрайства та налагодження взаємодії з OLAF (управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству, на яке покладено відповідальність за боротьбу з шахрайством та зловживанням у використанні коштів з бюджету ЄС).

У середньостроковій перспективі з метою реформування та створення ефективної і якісної системи державного фінансового контролю Держаудитслужба за підтримки Кабінету Міністрів України, зокрема, планує:

- впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю на період до 2021 року (на сьогодні цей документ на стадії остаточного погодження);

- розвиток правового поля та методологічного забезпечення державного фінансового аудиту шляхом гармонізації з міжнародними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологією, а також із кращою практикою ЄС щодо аудиту у сфері державних фінансів;

- удосконалення інформаційного забезпечення системи державного фінансового контролю шляхом створення єдиної інформаційно‑аналітичної бази державного фінансового контролю.

І це, очевидно, ще не межа… Як бачимо, плани на майбутнє у Держаудитслужби – масштабні. Сили волі й бажання у її керівництва та працівників вистачає, а тому колектив Держаудитслужби може впевнено дивитися у майбутнє.

Зі святом вас, шановні колеги!