Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

СТРАТЕГІЧНІ ЗАПАСИ – ВАЛІЗА БЕЗ РУЧКИ?

Дата розміщення новини: 2017-11-02

 

СТРАТЕГІЧНІ ЗАПАСИ – ВАЛІЗА БЕЗ РУЧКИ?

 Про проблеми і перспективи реформування державних резервів України

 

Більшість розвинених країн в умовах зростання політичної напруги в окремих регіонах світу, значної кількості локальних і регіональних збройних конфліктів, можливості їх поширення на територію інших країн, наявності загроз екологічного і техногенного характеру змушені дедалі більше уваги приділяти питанню створення систем безпеки, які давали б змогу державі гідно протидіяти цим загрозам та забезпечувати ефективне реагування на них

 

Створення і функціонування такої системи базується на скоординованій та системній роботі Уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, яка спрямована на аналіз потенційних загроз, розробку й реалізацію планів протидії таким загрозам на місцевому і загальнодержавному рівнях, накопичення потенціалу людських і матеріальних ресурсів, що дає змогу забезпечити необхідний рівень боєздатності збройних сил та здійснити заходи з нейтралізації загроз, а також усунення наслідків їх вияву.

В Україні такою системою мала б бути успадкована з радянських часів система державного резерву.

Державний резерв – один із ключових факторів національної безпеки України. Тому під час розробки номенклатури та норм накопичення повинні враховуватись: концепція національної безпеки, військова доктрина держави, вірогідність виникнення і можливі масштаби природних негараздів і техногенних катастроф, поточні економічні та фінансові можливості держави, параметри прогнозів соціально-економічного розвитку і демографічної ситуації в країні, структура та перспективи розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва та споживання, рівень і темпи науково-технічного прогресу, а також можливості та технології самої системи державного матеріального резерву.

До складу державного резерву України входить мобілізаційний резерв, який включає запаси матеріально-технічних і сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт з відновлення інфраструктури, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв’язку, надання медичної допомоги, а також запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави і для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Створення, поповнення й утримання мобілізаційного резерву та заходи мобілізаційної підготовки можуть належати до державного оборонного замовлення, яке є засобом державного регулювання у сфері наукового, матеріально-технічного забезпечення потреб оборони і національної безпеки України.

ВИНОС!!! Держаудитслужба провела державний фінансовий аудит виконання Державним агентством резерву України бюджетних програм за період з  01.01.2013 по 31.12.2016.

Цим контрольним заходом установлено низку негативних факторів, які перешкоджають виконанню повноважень у сфері державного резерву, призводять до невиконання планів накопичення (приросту) матеріальних цінностей державного резерву та неефективного витрачання коштів державного бюджету.

Лише у другому півріччі 2015 року Держрезерв розпочав роботу (належить до початкових стадій розроблення і впровадження державної цільової програми) щодо розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України Концепції реформування системи державного матеріального резерву.

Проте на час проведення аудиту Концепцію не схвалено та для прийняття рішення Уряду не подано. Як наслідок, не визначено стратегічні завдання державного матеріального резерву на найближчу та більш віддалену перспективи, що не дає змоги приймати ефективні рішення, концентрувати державні ресурси на першочергових завданнях та упроваджувати корисний для нашої держави світовий досвід у цій сфері.

Крім того, дотепер не розроблено науково-економічного обґрунтування актуальної номенклатури матеріальних цінностей державного резерву та їх обсягів.

Незважаючи на брак регламентів щодо визначення норм накопичення та незнижуваного запасу цінностей державного резерву, за пропозицією Держрезерву згідно з рішенням Уряду 2014 року було зменшено норми незнижуваного запасу в державному резерві: продовольчого зерна – на 40%, цукру – на 33%, дизельного палива на 40%, палива для реактивних двигунів на 33%. Крім того, скасовано рівні незнижуваного запасу для 16 позицій.

Невизначеність порядку оплати за передані Міністерству оборони України, Службі безпеки України та Державній службі з надзвичайних ситуацій України матеріальні цінності у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 1277-р призвела до браку коштів, без додаткового фінансування з державного бюджету, для відновлення запасів на суму близько 50 млн грн.

Через наявність зауважень центральних органів виконавчої влади до розроблених Держрезервом проектів розпоряджень Уряду станом на 01.02.2017 не прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України щодо відпуску, списання та утилізації товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 127,5 млн грн.

Саме через подання зауважень, незважаючи на закінчення термінів зберігання м’ясних консервів, непридатний стан та пропозиції суб’єктів підприємницької діяльності утилізувати безоплатно й навіть їх придбати, з 2013 року і дотепер не прийнято рішення Уряду щодо утилізації цих цінностей. 

Надмірну бюрократію в управлінні запасами державного резерву також виявлено під час прийняття рішень щодо реалізації та закладення матеріальних цінностей  державного резерву в порядку їх освіження.

Фінансова незбалансованість системи державного резерву та орієнтованість управління бюджетними ресурсами на тимчасовий соціально-економічний ефект зумовлює невиконання запланованих показників і неощадливе використання наявних ресурсів.

ВИНОС!!! Брак у Бюджетному кодексі України джерел для покриття витрат на поповнення запасів мобілізаційного резерву як важливої складової державного резерву, неповне освоєння вже виділених бюджетних асигнувань щороку призводить до наявності залишків коштів, які не використовуються насамперед для відновлення запасів на суму понад 800 млн грн на початок 2014 року та понад 500 млн грн на початок 2017 року.

Протягом зазначеного періоду Держрезерв не здійснював витрат на поповнення (закладення) запасів мобілізаційного резерву, щоб довести їх до норм накопичення.

Вкрай низькою була результативність відкритих торгів, які оголошував Держрезерв серед вітчизняних підприємців, для поповнення запасів матеріальних ресурсів держави.

За останні три роки Держрезерв планував торги для закупівлі матеріальних цінностей на загальну суму 3,1 млрд грн (за 2014 рік – 0,5 млрд грн, 2015 рік – 1,1 млрд грн, 2016 рік – 1,5 млрд грн).

Однак відбулася лише незначна частина таких торгів із подальшим укладенням відповідних угод на суму 0,4 млрд грн, що становить 14% загальної суми оголошених закупівель.

Інша причина непродуктивних тендерів – недоліки під час формування тендерної документації, невиконання їх учасниками конкурсних умов та, як наслідок, наявність скарг учасників на прийняті тендерним комітетом рішення.

Зокрема, лише за 2015 – 2016 роки за результатами розгляду скарг учасників державних закупівель не відбулася закупівля матеріальних цінностей до державного резерву за п’ятьма процедурами очікуваною вартістю на загальну суму 463,1 млн грн.

Нормативна невпорядкованість системи зберігання матеріальних цінностей державного резерву призводить до неефективного використання потужностей державних зберігачів.

Зокрема, маючи наукову установу зі значним ресурсним потенціалом (Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс») у власній системі, Держрезерв не використав можливості для посилення нормативної та методологічної засад розвитку системи державних запасів. Отже, протягом 2013 – 2016 років на її утримання неефективно використано бюджетних коштів на загальну суму 1,3 млн грн.  

Скорочення обсягів державних запасів супроводжувалося зниженням рівня використання потужностей, що за браком попиту на такий вид послуг зумовило непродуктивні витрати на утримання зберігачів за останні чотири роки на суму 52,5 млн грн.

Неукладення контрактів між Держрезервом та зберігачами цінностей державного резерву не дає упевненості в надійному їх збереженні, а робота щодо повернення втраченого майна та відшкодування збитків через складні й тривалі судові процеси не забезпечує своєчасного повернення втраченого майна.

Договори про відповідальне зберігання Держрезерв уклав із 222 підприємствами-зберігачами, що становить лише 39% від загальної кількості зберігачів.

ВИНОС!!! Отож за період існування станом на 01.01.2017 згідно з даними обліку Державного агентства резерву України обліковуються вартість цінностей мобрезерву, що підлягають поверненню через самовільне використання їх зберігачами, та суми збитків внаслідок встановлених нестач (крадіжок) на загальну суму 248,3 млн грн.

Оскільки підприємства зберігачів відмовляються добровільно відшкодувати вартість втраченого (самовільно використаного) майна, Держрезерв постійно проводить позовну роботу, спрямовану на відшкодування завданих збитків.

У результаті тривалої претензійно-позовної роботи Держрезерв отримав значну кількість позитивних судових рішень, проте зберігачі їх не виконують. Саме тому в 2013 – 2016 роках не надійшли до бюджету кошти на загальну суму 141,6 млн грн.   

Зазначені резерви залишилися поза увагою Держрезерву під час складання паспортів бюджетних програм на відповідний рік, оскільки завдання щодо забезпечення надходжень згідно з рішеннями судових органів не було визначено.

І навпаки, Держрезерв неспроможний був відшкодувати в повному обсязі витрати, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей. За чотири роки за судовими позовами Держрезерв у примусовому порядку розрахувався з 66 зберігачами, додатково сплативши позивачам компенсації судових витрат на суму 0,7 млн грн.

Варто також зазначити, що немає законодавчих норм і методик для списання безнадійної дебіторської заборгованості та цінностей державного резерву, які з різних причин втратили свою споживчу вартість та/або обліковуються за ліквідованими зберігачами.

Як результат, в обліку Держрезерву обліковуються не підтверджені в наявності матеріальні цінності у 113 відповідальних зберігачів обліковою вартістю 4,2 млн грн через відсутність підприємств – відповідальних зберігачів за місцем реєстрації, у зв’язку з ліквідацією та за браком документів, що підтверджують факт закладення матеріальних цінностей до державного резерву.

За результатами аудиту для забезпечення якісних змін в управлінні державними ресурсами Держаудитслужба подала Кабінету Міністрів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі та іншим центральним органам виконавчої влади відповідні пропозиції.

 

Андрій Анохін,

заступник директора департаменту –

начальник відділу інспектування у галузі

 ЖКГ,  інфраструктури та зв’язку

Департаменту контролю у галузі ЖКГ,

інфраструктури та зв’язку

Держаудитслужби