Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ОКРЕМІ АГРАРІЇ, ЯКІ ДОРОГО ОБХОДЯТЬСЯ ДЕРЖБЮДЖЕТУ

Дата розміщення новини: 2017-11-02

 

За підсумками аграрних аудитів і ревізій на Херсонщині

 

 

Про ефективність використання майна і витрачання коштів мова йде досить часто. Зауважимо, що деякі економічні труднощі виникають через безвідповідальність, фінансову безграмотність, халатність багатьох господарників.

Підкреслимо, що аудитори не лише вказують на недоліки, а й надають конкретні пропозиції господарствам, де відбулися контрольні заходи.

 

Про низку пропозицій для подальшого розвитку вівчарства

Державні аудитори Херсонщини провели державний фінансовий аудит діяльності ДП «ДГ Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Національного науково-селекційного центру з вівчарства» за період з 01.11.2013 по 01.06.2017. Виявлено порушень, що призвели до втрат, на 693,2 тис. грн та неефективних витрат – на 75,2 тис. грн.

Збитковість цього підприємства становить 8,8 млн грн. Передусім через брак розгалуженого ринку збуту вовни, зокрема слабку інфраструктуру переробки такої продукції вівчарства та її реалізації за ціною, нижчою за собівартість. Вівчарі зазнали збитків.

ВИНОС!!!Державний фінансовий аудит показав, що причина збитковості від виробництва вовни – брак ринку збуту вовни в Україні як такого та низька закупівельна ціна на цю продукцію. Крім того, на підприємстві немає інфраструктури переробки продукції вовни. Споживачі продукції зацікавлені в переробленій продукції (митій вовні), готовій до споживання, оскільки на сьогодні в Україні немає підприємств з переробки вовни, а також достатньої кількості заготівельних пунктів вовни.

Аудитори також констатують, що темпи впровадження сучасних селекційних досягнень і енергоощадних технологій залишаються недостатніми.

Економічні показники вівчарства багато в чому залежать від природно-кліматичних і зональних умов, способу утримання й організації технологічних процесів, що забезпечують високу продуктивність праці, одержання максимальної кількості продукції високої якості за одночасного зниження її собівартості.

Аналізуючи систему утримання підприємством поголів’я овець, фахівці встановили, що підприємство протягом року використовує стійлову систему утримання худоби. Проте таку систему застосовують за браком пасовищ. Взимку ж овець утримують і у приміщеннях, і на вигульно-кормових майданчиках, а влітку – лише на вигульно-кормових майданчиках.

Кормова база підприємства формується на власних сільськогосподарських угіддях. Адже у його постійному користуванні – 1 495,13 га пасовищ.

Отож, з огляду на високу собівартість вирощування кормів та наявність у постійному користуванні пасовищ, підприємству рекомендовано поліпшити стан пасовищ шляхом підсіву трав та весняного підживлення. Вівчарям доцільно впровадити стійлово-пасовищну систему утримання поголів’я овець, що характерно для районів з добре розвиненим кормовиробництвом.

Низку рекомендацій підготовлено для істотної результативності фінансово-господарської діяльності підприємства. Приміром, аудитори рекомендували прийняти управлінські рішення щодо забезпечення рівня годування тварин відповідно до норм і раціонів.

Гостре питання, яке також потребує вирішення, – виділення коштів із державного бюджету на фінансову підтримку галузі вівчарства. Насамперед для створення повноцінної інфраструктури з переробки вовни, отримання конкурентоспроможної продукції та виходу її на зовнішні ринки, популяризації вітчизняної продукції вівчарства.

 

Собівартість агропродукції, вирощеної на зрошенні, має бути меншою

Як встановили фахівці, суб’єкти господарювання укладають тристоронні угоди на подання води між замовником, місцевим управлінням водного господарства і Херсонським обласним управлінням водного господарства. Зауважимо, що Водгосп, як монополіст, нав’язує у таких договорах отримання платних інформаційно-консультаційних послуг.

Замовники потерпали від монополіста, коли були вимушені додатково сплачувати Водгоспу чималі кошти за полив сільськогосподарських культур. Наприклад, кошти витрачалися і для того, щоб агровиробники дізналися про випаровування вологи з ґрунту. Проте такі дані не були актуальними, оскільки надходили до аграріїв із запізненням і згодом ставали недостовірними.

Однак для одержання більш точної інформації щодо вологості ґрунту «Дослідне господарство «Каховське» самостійно закупило власні вологоміри, які постійно використовуються у господарській діяльності.

Отож за окремі послуги два підприємства – «ДГ Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Національного науково-селекційного центру з вівчарства» та «ДГ«Каховське» – через нав’язані «зайві» послуги водогосподарських організацій зазнали непродуктивних витрат на понад 63 тис. грн.

Такі видатки вплинули на рівень результативності фінансово-господарської діяльності. Звісно, що подання води на полив сільськогосподарських культур за договорами, разом із наданням деяких інформаційних послуг, збільшує собівартість агропродукції на поливі та знижує рівень купівельної спроможності інших учасників і споживачів агроринку.

Виникає закономірне запитання: для чого агропідприємства, фермерські господарства та інші водокористувачі зобов’язані, за укладеними договорами, сплачувати Водгоспу чималі суми коштів за непотрібну інформацію?

 

«Бліда» оцінка фінансовій дисципліні

Як відомо, підрозділи академії проводять дослідження в галузях ґрунтознавства та агрохімії, землеробства, агроекології, водних проблем і меліорації земель, сільськогосподарської мікробіології, органічного виробництва сільськогосподарської продукції, хмелярства та інших галузях агросектору.

Чимало фінансових порушень зафіксовано та офіційно доведено фахівцями. Саме тому державні аудитори, за результатами контрольних заходів, згодом надсилають вимоги розпорядникам бюджетних коштів вищого рівня для застосування відповідних заходів впливу до порушників бюджетного законодавства. Звісно, для того, аби усунути бюджетні правопорушення і не допускати їх під час подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності. Звідки суттєві недоліки?

Приміром, у ДП ДГ «Брилівське» добре розуміли, що через непідписання акта про надання послуг та невиставлення рахунку за фактично надані послуги зі зрошення покрито витрати сторонньої особи на загальну суму 68,7 тис. грн.

Кажуть, що краще один раз побачити, аніж один раз прочитати. Аудитори, перевіривши договірні умови у ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААНУ» встановили таке. Було укладено 5 договорів підряду з фізичними особами – підприємцями на обробіток ґрунту та вирощування сільгосппродукції. Проте грошову винагороду чомусь не відображено по бухгалтерському обліку. Отож підприємство своєчасно недоотримало належних доходів на загальну суму 272,2 тис. грн. Зусиллями аудиторів підприємці перерахували зазначену суму на рахунки господарства. Ось такі неподобства існували у бюджетно-фінансовій сфері!

На винних посадовців складено 4 адміністративних протоколи. Матеріали інспектування передано правоохоронним органам.

До речі, на Херсонщині аудитори встановили в системі НААН факти недоотримання фінансових ресурсів державним бюджетом та підприємствами.

Наприклад, не приділяли уваги контролю за бюджетними надходженнями у ДП ДГ «Копані», де своєчасно не перерахували частини чистого доходу на суму 267,1 тис. грн до загального фонду державного бюджету. На виконання справедливих вимог аудиторів кошти перераховано до казни в повному обсязі.

Натомість Інститут зрошуваного землеробства, через порушення вимог Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», Цивільного кодексу України та умов укладених ліцензійних договорів, недоотримав 201,8 тис. грн у вигляді роялті за виробництво насіннєвого матеріалу. Від візиту аудиторів одразу відчувається помітний ефект, адже на вимогу фахівців суб’єкти господарювання перерахували до спеціального фонду інституту належних платежів на суму понад  195 тис. грн.

         ВИНОС!!!Реалії ж такі: під час контрольних заходів семи установ у Херсонській області, підпорядкованих Національній академії аграрних наук України, зусиллями аудиторів до державного бюджету перераховано коштів загалом на суму 468,9 тис. грн.

 

Результати інших контрольних заходів

Тепер про суми відшкодованих втрат. Працівники управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області забезпечили відшкодування втрат у сфері АПК та використання природних ресурсів на суму 2,28 млн грн 2016 року.

До того ж у дев'яти випадках до об'єктів, на яких виявлено порушення законодавства, аудитори були вимушені застосувати фінансові санкції. Крім того, правоохоронні органи порушили 8 кримінальних справ за результатами завершених контрольних заходів. На винних осіб складено 29 адміністративних протоколів.

 

Леонід Калиниченко,

головний спеціаліст з питань взаємодії

зі ЗМІ та зв’язків з громадськістю

відділу організаційної роботи

Управління Південного офісу

Держаудитслужби  

в Херсонській області