Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ШЛЯХ РЕФОРМ: Є МЕТА, НЕМАЄ ПЕРЕШКОД

Дата розміщення новини: 2017-11-02

 

Яскраво пам’ятаю той день – 27 липня 2015 року, коли за результатами засідання колегії Мінфіну отримала доручення Прем’єр-міністра України: «Прошу розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів проект нормативно-правового акта щодо реформування Держфінінспекції, передбачивши її перетворення на Державну аудиторську службу». Спливають у пам’яті ті суперечливі відчуття смуток, відповідальність, розуміння нагальної потреби кардинальних змін у зашкарублій і порослій мохом системі, а також впевненість, що створення сучасного європейського органу фінансового контролю є можливим

 

Першим кроком, що засвідчив невідворотність змін у системі управління державними фінансами та, зокрема, в системі державного фінансового контролю, стало прийняття Кабінетом Міністрів України                  28.10.2015 постанови № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України». Минуло два роки. Скільки зламаних списів, зірваних голосів, навіть втрачених голів було на шляху реорганізації Держфінінспекції в Державну аудиторську службу!

І сьогодні, обертаючись назад, хочу сказати «Дякую, колеги» всім, хто не злякався змін, не втік, а підставив плече новоствореній (або нововідродженій, як завгодно) Службі, своєю професійністю і досвідом, своєю вірою в  європейське майбутнє Служби.

Два роки – невеликий термін, однак ми сміливо можемо говорити про конструктивні зміни та реальні досягнення на шляху реформування, яким крокує Державна аудиторська служба.

За цей час ми змінили не просто назву, а й статус – з інспекції перетворились у Службу, підпорядковану безпосередньо Кабінетові Міністрів України.

Якісні зміни в структурі територіальних органів та центрального апарату стали першим кроком у створенні принципово нових підходів до здійснення державного фінансового контролю. Звісно, не вдалося уникнути суттєвого скорочення штатної чисельності – фактично удвічі, що супроводжувалося втратою високопрофесійних фахівців у зв’язку з ліквідацією територіальних – у містах і районах – підрозділів. Утім нам вдалося забезпечити кадрову, організаційну і матеріально-технічну спроможність Держаудитслужби для функціонування та виконання завдань, покладених на неї.

Ці два роки для Держаудитслужби ознаменувалися пошуками свого місця в сучасній системі управління державними фінансами через вивчення кращого міжнародного досвіду та його опрацювання з метою імплементації в нашу систему з урахуванням особливостей її функціонування, через детальний і критичний аналіз власного багаторічного досвіду.   

Нині Державна аудиторська служба – єдиний урядовий орган фінансового контролю, завданням якого є забезпечувати неупереджений об’єктивний контроль у сфері управління та використання державних фінансів. Значну частину його контрольних повноважень не реалізує жоден інший орган контролю в Україні (наприклад, контроль за місцевими бюджетами, державними підприємствами).

Ми змінюємо підходи в роботі, що насамперед полягає у змінах фокусу під час реалізації повноважень, а саме: здійснення реалізації аудиторської функції, яка відповідає сучасним вимогам суспільства щодо попередження фінансових порушень; надання дієвих пропозицій щодо вирішення проблем у фінансово-господарській діяльності підприємств і установ; недопущення можливих втрат державних ресурсів.

Зрозуміло, що краще попередити можливі порушення, ніж потім шукати винуватців і шляхи відшкодування збитків. Але… Кладемо руку на серце і чесно зізнаємося – підходи до організації роботи перебудувати не так складно, як власне сприйняття. Ну звикли ми роками робити тільки ревізії, шукати і бачити тільки збитки, щоб потім гордо їх вписувати у звіт 1-кр. Тому розуміння невідворотності та кардинальної потреби застосування саме аудиторської функції, а також особливості аудитів ми доводимо сьогодні до кожного нашого працівника саме через навчання, семінари, круглі столи тощо. Для нас 2017 рік, справді, став роком навчання. І не лише навчання, а й змін у свідомості кожного працівника.

Усвідомлюючи потребу якісного і результативного навчання, у поточному році ми розробили і затвердили Стратегію розвитку персоналу та Програму постійного професійного розвитку персоналу, яка за міжнародним стандартом диференціює навчальні модулі за категоріями посад та різними функціональними напрямами діяльності Служби.

При Держаудитслужбі утворено Раду постійного професійного розвитку та у пілотному режимі розпочато реалізацію Програми, у межах якої проводяться практичні навчальні заходи на центральному і регіональному рівнях.

Зрозуміло, що зміни в підходах у роботі потребують удосконалення  нормативно-правової бази функціонування Держаудитслужби. Уже на сьогодні за погодженням з експертами розроблено нову редакцію Закону про державний фінансовий контроль, який має унормувати функції та чітко визначити повноваження органів державного фінансового контролю з урахуванням сучасних вимог і завдань. Наразі цей проект на погодженні у заінтересованих органах. Головне, що наш основний закон – уже не мрія. Команда професіоналів Держаудитслужби зробить усе, щоб він був прийнятий і запрацював.

Крім того, наразі проводиться масштабна робота щодо удосконалення методології чинних видів аудиту, впровадження його нових форм. Це є життєво необхідним, позаяк саме така форма контролю, як аудити може сприяти підвищенню дієвості державного фінансового контролю як інструменту Уряду для здійснення ефективного фінансового управління державними ресурсами.

У світлі змін, що відбуваються в процесі реформування, слід наголосити на потребі кардинального переформатування звичної для нас функції інспектування, підвищення його дієвості як інструменту виявлення і документування порушень саме з ознаками шахрайства. У цьому контексті та з огляду на виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію в частині захисту інтересів ЄС на території України, зокрема шляхом забезпечення належного рівня фінансового контролю за використанням фінансової допомоги ЄС, особливо актуальним є налагодження взаємодії з OLAF, до чого також долучено Держаудитслужбу.

Задля виконання цих завдань з метою планомірного здійснення заходів з реформування Держаудитслужба розробила Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року, яку наразі готує для презентації Уряду.

Ми лише почали процес реформування, але вже нині Держаудитслужбу залучено до виконання стратегічних урядових завдань і напрямів. Завдання з підвищення ефективності державного фінансового контролю є окремим елементом, за реалізацію якого відповідальна ДАСУ в новій Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 – 2020 роки.

Йдеться і про завдання щодо розвитку в Україні ефективної адміністративної спроможності запобігання порушенням законодавства у сфері закупівель під час здійснення їх моніторингу. Справді, украй важлива функція, яка, попри те, що на сьогодні бракує Порядку проведення моніторингу, засвідчила свою результативність щодо попередження порушень. Наприклад, за 9 місяців поточного року за результатами аналізу закупівель завдяки рекомендаціям наших аудиторів попереджено порушень у сфері закупівель на суму 11,9 млрд грн (відмінено конкурсних торгів та розірвано договорів).

Тому таке особливе значення ми приділяємо розвитку цієї функції, використовуємо можливості вивчення міжнародного досвіду та його імплементації в нашу систему. І звісно, очікуємо на прийняття Верховною Радою України закону «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких законів України щодо здійснення моніторингу закупівель», який уже в Парламенті. Від цього закону залежить якісне оновлення функції моніторингу державних закупівель.

Ще один напрям нашої роботи, важливість якого в контексті реформування важко переоцінити, – аудит окремих господарських операцій суб’єктів господарювання державного сектору економіки (операційний аудит). Розуміючи його особливість саме як форму попереднього контролю, спрямованого на упередження незаконного та неефективного використання державних ресурсів, ми створили робочу групу щодо напрацювання заходів його удосконалення. Маємо не просто зберегти цей вид контролю, а й зробити його більш ефективним, сучасним і дієвим. Цифри свідчать саме на підтримку цього: за 9 місяців 2017 року в межах проведення операційного аудиту в результаті належного реагування об’єктів контролю на застереження державних аудиторів упереджено незаконного і неефективного витрачання державних ресурсів на суму 982 млн грн.

Ще один важливий акцент – організація ефективної системи фінансового контролю за виконанням місцевих бюджетів у процесі реалізації реформи децентралізації державних фінансів, яка є одним із пріоритетів діяльності Уряду на сьогодні. Звісно, з отриманням більш широкого спектру повноважень і фіскальних інструментів для нарощування власних ресурсів на тлі масштабного реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яке наразі триває в Україні, зростають ризики допущення фінансових втрат та неефективного використання ресурсів територіальних громад. Саме Держаудитслужба є дієвим інструментом Уряду, що в змозі стати ефективним запобіжником цих ризиків.

Слід визнати, що завдання, які ми ставимо перед собою на шляху реформування, є досить амбітними. Проте ми чітко усвідомлюємо, що нам не потрібен просто процес, як би гарно він не виглядав. Нам потрібен результат – створення ефективної інституції урядового контролю, які б труднощі не супроводжували процес його досягнення.

І запорукою цьому є сформована в Держаудитслужбі команда справжніх професіоналів та однодумців, підтримка Кабінету Міністрів України, міжнародних партнерів.

Я впевнена, що лише спільними зусиллями можна реалізувати головну місію Держаудитслужби – сприяння Уряду України у створенні умов для підвищення прозорості діяльності державних органів та підзвітності суспільству, забезпечення ефективного управління державними ресурсами. А розуміння, що якісний і ефективний фінансовий контроль є однією з ознак прозорої та доброчесної діяльності Уряду, – це мотивація не зупинятися на шляху реформ. Отже, далі буде…