Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

СтаФаховий виклад про вимоги до статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, засновником яких є суб’єкти господарювання державного сектору е

Дата розміщення новини: 2020-12-07

Фаховий виклад про вимоги до статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, засновником яких є суб’єкти господарювання державного сектору економіки – обмеження, вклади, експертна оцінка статутного капіталу

Останнім часом суб’єкти господарювання державного сектору економіки виступають у ролі засновників товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Наприклад, засновником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» є ДК «Газ України», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» – АТ «Магістральні газопроводи України». Такі товариства створюються, зокрема, з метою здійснення господарських операцій, на які існують обмеження для акціонерних товариств, у статутному капіталі яких наявна частка держави.
Статутний капітал має бути в кожного ТОВ. Його розмір складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон)). Величина частки учасника товариства у статутному капіталі може додатково визначатися у відсотках. При цьому вона має відповідати співвідношенню номінальної вартості частки учасника і статутного капіталу товариства.

Обмеження щодо статутного капіталу

На відміну від акціонерних товариств, для ТОВ законодавство у загальному випадку не передбачає мінімального розміру статутного капіталу та не обмежує кількості учасників. Щоправда, є винятки. Так, щодо розміру і «наповнення» статутного капіталу товариств, які займаються певними видами діяльності, окремі обмеження встановлюються спеціальним законодавством, а саме:
-інформаційні агентства – заборонено створення та діяльність інформаційних агентств, у статутному капіталі яких сукупна частка, що належить іноземцям та/або іноземним юридичним особам, становить більше 35 % (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 № 74/95-ВР);
-торговець цінними паперами – торговець цінними паперами може провадити діяльність, якщо оплачений грошовими коштами статутний капітал становить не менше: 500 тис. грн – у разі провадження дилерської діяльності; 1 млн – у разі провадження брокерської діяльності; 7 млн грн – у разі здійснення андеррайтингу або діяльності з управління цінними паперами. Причому частка іншого торговця у статутному капіталі такого суб’єкта господарювання не може перевищувати 10 % (ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV);
-фондова біржа – розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менше 15 млн грн. Засновниками фондової біржі повинні бути не менше 20 торговців цінними паперами, що мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Частка одного такого торговця не може перевищувати 5 % статутного капіталу фондової біржі (ч. 2 ст. 20 і ч. 2 ст. 21 Закону ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»);
-туроператори – загальний розмір частки туроператора у статутних капіталах інших туроператорів України не може перевищувати 20 % їх статутних капіталів (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР);
-оператори державних лотерей – мінімальний розмір статутного капіталу оператора державних лотерей становить 30 млн грн. Якщо статутний капітал оператора державних лотерей визначено на рівні мінімального розміру, передбаченого Законом України «Про державні лотереї в Україні» 06.09.2012 № 5204-VI, такий статутний капітал повинен бути сформований виключно грошовими коштами. При цьому заборонено використовувати для формування статутного капіталу такого оператора кошти з непідтверджених джерел (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про державні лотереї в Україні»);
-компанія з управління активами – розмір статутного капіталу компанії з управління активами має бути не менше 7 млн грн. Причому частка держави у статутному капіталі такої компанії не може перевищувати 10 % (ч. 2 і 3 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI).
Дані про розмір статутного капіталу юридичної особи і частки кожного із засновників (учасників) фіксуються в установчих документах ТОВ. Крім того, відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV така інформація має бути внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Вклади до статутного капіталу

Вкладами до статутного капіталу товариства можуть бути:
1) грошові кошти. Їх можна вносити як у національній валюті, так і в іноземній, як у готівковій формі, так і в безготівковій. Вклад в іноземній валюті в установчих документах зазначають і у валюті, і в гривневому еквіваленті;
2) цінні папери. Це можуть бути акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати тощо;
3) інше майно. Майном вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Тобто дозволяється вносити до статутного капіталу:
    -рухоме майно, визначене як індивідуальними, так і родовими ознаками (наприклад, транспортні засоби, комп’ютерну техніку, товари, сировину, матеріали тощо);
    -нерухомість (наприклад, будівлі, споруди та інші об’єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення і зміни призначення);
    -майнові права (зокрема, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, право користування майном тощо).
Також слід зазначити, що наразі немає заборони на внесення до статутного капіталу коштів, отриманих у кредит і під заставу. Тобто учаснику не обов’язково мати власні накопичення для вкладу до статутного капіталу товариства. Цілком можна обійтися заставними або кредитними коштами. Раніше таку заборону було встановлено ч. 3 ст. 86 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Водночас саме товариство надавати позику для оплати вкладу учасника не може. Також воно не має права виступати поручителем за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати вкладу учасника. Про це прямо сказано в ч. 2 ст. 13 Закону .

Що не може бути вкладом до статутного капіталу

Крім того, наразі немає заборони на погашення заборгованості з вкладу до статутного капіталу шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. З 17.06.2018 виключено ст. 144 ЦКУ, яка не дозволяла проводити такий залік. Це дає змогу вносити до статутного капіталу, наприклад, заборгованість підприємства перед учасником.
Не можуть бути вкладами до статутного капіталу ТОВ:
•    бюджетні кошти (ч. 1 ст. 86 ГКУ);
•    майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішень органів місцевого самоврядування) не підлягає приватизації (ч. 1 ст. 86 ГКУ);
•    майно, яке перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ (ч. 1 ст. 86 ГКУ);
•    майно боржника з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство (ч. 3 ст. 212 ГКУ);
•    векселі (ст. 12 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III);
•    облігації, емітентом яких є юридична особа, що формує статутний капітал (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»);
•    право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (ч. 3 ст. 407 ЦКУ, ч. 3 ст. 1021 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ);
•    право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 81 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (ч. 1 ст. 81 цього Закону);
•    права на земельну частку (пай) і земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільгоспвиробництва, особистого селянського господарства до набрання чинності законодавством про обіг земель сільгосппризначення (пп. 14 і 15 розд. Х ЗКУ);
•    особисті немайнові права інтелектуальної власності (ч. 4 ст. 423 ЦКУ).
    
Експертна оцінка 

Вклад до статутного капіталу в негрошовій формі повинен мати грошову оцінку. Вона затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. При створенні ТОВ така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства (ч. 3 ст. 13 Закону).
Таким чином, у загальному випадку немає потреби залучати оцінювача.
Обов’язкова незалежна експертна оцінка повинна проводитися тільки у випадках, передбачених законом (абзац другий ч. 2 ст. 115 ЦКУ).
Випадки обов’язкової оцінки визначені у ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III. Зокрема, вона повинна здійснюватися в разі створення товариства на базі державного майна або майна, що перебуває в комунальній власності. Також її проводять для визначення вартості вкладів, якщо до товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна).
Утім, запросити незалежного оцінювача можна за згодою сторін, що необхідно закріпити рішенням загальних зборів учасників ТОВ.
Вклади до статутного капіталу підприємства мають бути повністю внесені кожним учасником протягом шести місяців із дати державної реєстрації товариства (ст. 14 Закону), за винятком випадків, якщо в статуті прописано інший строк. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.


Тарас Кузьменко,

заступник начальника відділу державного фінансового аудиту 
інших господарських товариств 
державного сектору економіки 
та фінансових установ Департаменту контролю 
у галузі промисловості, енергетики, 
транспорту та фінансових послуг 
Держаудитслужби