Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Урядовий бюлетень

Дата розміщення новини: 2020-12-07

Методика розрахунку концесійних платежів

Кабінетом Міністрів України 12.08.2020 прийнято постанову № 706, якою затверджено Методику розрахунку концесійних платежів (далі – Методика). 
Порядок, розмір та умови внесення концесійних платежів відповідно до ст. 26 Закону України «Про концесію» віднесено до істотних умов концесійного договору. Концесійний платіж визначається за результатами проведення концесійного конкурсу (в тому числі конкурентного діалогу) або прямих переговорів з орендарем державного майна згідно зі ст. 21 цього Закону.
За результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства відповідно до висновку про доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії концесієдавець обирає найбільш вигідний для держави спосіб розрахунку концесійного платежу з урахуванням сфери господарської діяльності, в якій буде провадитися концесійна діяльність, істотних ризиків проєкту та їх розподілу між сторонами; ринкових факторів, зокрема залежності проєкту від попиту; фінансових умов реалізації проєкту, що здійснюється на умовах концесії, його тривалості. 
Концесійний платіж визначається:
як частка (у відсотках) отриманого концесіонером чистого доходу від провадження концесійної діяльності;
як частка (у відсотках) вартості наданого об’єкта концесії, визначеної за результатами його ринкової оцінки;
як фіксований платіж, що може залежати від обсягів товарів, робіт чи послуг, що надаються концесіонером;
в іншій формі, що відповідає законодавству. 
Концесійний платіж може визначатися шляхом поєднання різних підходів до його розрахунку. Методикою затверджено формули розрахунку концесійного платежу залежно від обраного підходу.

Онлайн-засідання Кабінету Міністрів України

    04.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України» від 02.09.2020 № 782.
    Прийнятим рішенням у Регламенті Уряду передбачено проведення засідань у режимі онлайн.
    Прем’єр-міністр може прийняти рішення про проведення засідання Кабінету Міністрів у режимі відеоконференції з використанням відповідного програмного забезпечення, зокрема через Інтернет (далі – онлайн-засідання Кабінету Міністрів). В онлайн-засіданні Кабінету Міністрів беруть участь члени Кабінету Міністрів, а також інші особи, які визначені Прем’єр-міністром.
    Онлайн-засідання Кабінету Міністрів можуть проводитися у невідкладних випадках, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідацією їх наслідків, а також з питань, пов’язаних із виникненням загрози життю та/або здоров’ю населення, з невідкладних питань щодо проведення операції Об’єднаних сил та обороноздатності держави, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та в інших випадках за рішенням Прем’єр-міністра.
    Під час онлайн-засідання Кабінету Міністрів у залі засідань Кабінету Міністрів перебуває Прем’єр-міністр та/або Перший віце-прем’єр-міністр чи віце-прем’єр-міністр, а також можуть перебувати інші члени Кабінету Міністрів, Державний секретар Кабінету Міністрів та/або його заступники, Керівник Апарату Прем’єр-міністра, інші посадові особи, участь яких у такому засіданні необхідна, та працівники Секретаріату Кабінету Міністрів, присутність яких необхідна для організаційно-технічного забезпечення проведення онлайн-засідання Кабінету Міністрів.
    Перелік осіб, які перебуватимуть у залі засідань Кабінету Міністрів, та осіб, які братимуть участь в онлайн-засіданні Кабінету Міністрів у режимі відеоконференції, складається Державним секретарем Кабінету Міністрів, який погоджує його з Прем’єр-міністром.
    Голосування під час онлайн-засідання Кабінету Міністрів здійснюється шляхом підняття руки членом Кабінету Міністрів на питання головуючого про те, хто «за», «проти» або «утримався». Головуючий на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення із зазначенням у разі наявності членів Кабінету Міністрів, які проголосували «проти» або «утримався».

Деякі питання діяльності органів державного фінансового контролю

Постановою Кабінету Міністрів України  
від 09.09.2020 № 795, яка набрала чинності 11.09.2020, внесено зміни до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності органів державного фінансового контролю.
Так, змінено окремі норми Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001
№ 955, зокрема, періодичність складання планів із піврічної змінено на щоквартальну. 
Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, доповнено нормами щодо: 
- здійснення Держаудитслужбою контролю за законністю та правомірністю витрат бенефіціарів (партнерів) у межах виконання спільних операційних програм прикордонного та транскордонного співробітництва;
- планування заходів державного фінансового контролю за високоризиковими операціями;
- самопредставництва у судах.
У порядках проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту (постанови Кабінету Міністрів України від 10.08. 2004 № 1017,  від 12.05.2007 № 698, від 12.09. 2018 № 740, від 27.12.2018 № 1147, від 27.03.2019 № 252, від 22.05.2019 № 517) вилучено норми щодо затвердження методик проведення аудиту; змінено норми щодо планування аудитів з метою підвищення оперативності  у прийнятті відповідних управлінських рішень.

Зміни порядку списання об’єктів державної власності

    Кабінетом Міністрів України 09.09.2020 прийнято постанову № 814, якою внесено зміни до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314.
    Прийнятими змінами встановлено, що суб’єкти господарювання, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис. грн та яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично зношене, подають щомісяця до 10-го числа інформацію про таке майно суб’єктам управління. Суб’єкт управління з метою ефективного використання та безоплатної передачі такого майна іншим суб’єктам господарювання, що належать до сфери його управління, або іншим суб’єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному веб-сайті. Відсутність протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передачі може використовуватися під час здійснення списання такого майна як підтвердження неможливості його безоплатної передачі в установленому порядку. 
    Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), крім нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 50 тис. грн, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію). Раніше ця сума дорівнювала 20 тис. грн. 
    Списання майна, що перебуває на балансі суб’єкта управління або його територіального органу із статусом юридичної особи, здійснюється таким суб’єктом. 
    Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб’єктом управління протягом 30 робочих днів з дати надходження документів. 
    Для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, суб'єкт господарювання залучатиме для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції або її територіального органу (у разі створення).