Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

Дата розміщення новини: 2020-12-07

Я працюю бухгалтером на державному підприємстві, на якому в процесі діяльності виникла необхідність ліквідації основних засобів. Які основні етапи цієї процедури?
 
Ольга Харина, Чернівецька обл.

Відповідає фахівець                           ОРИСЯ ВИРСТЮК 
                    начальник відділу контролю в аграрній галузі,
                    екології та природокористування
               Управління Західного офісу
                      Держаудитслужби в Чернівецькій області

Перш ніж почати процес ліквідації основних засобів, необхідно розібратися з причинами і, власне, підставами для його списання: тобто об’єкт потрібно визнати непридатним для подальшої експлуатації, а його ремонт неможливим або недоцільним. Важливо, щоб таке рішення було правильно оформлене. Тому почнемо з документального оформлення ліквідації основних засобів.
Відповідно до пунктів 41 та 43 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 за № 561 (далі – Методрекомендації № 561), для визначення непридатності основних засобів до використання або неможливості їхнього продажу (передання) іншим підприємствам, неефективності або недоцільності їхнього поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів на підприємстві створюють постійно діючу комісію.
За результатами роботи комісія оформляє акт списання основних засобів, в якому обов’язково має бути запис, що комісія визнала подальшу експлуатацію об’єкта за первісним призначенням неможливою, а також підстави для такого визнання та результати ліквідації об’єкта.
Внаслідок ліквідації основних засобів (розбирання, демонтажу тощо) можуть бути отримані придатні до подальшого використання товарно-матеріальні цінності (ТМЦ). Їхня кількість та вартість обов’язково зазначають в акті списання або роблять запис про те, що такі ТМЦ не виявлені. 
До актів списання основних засобів додають регістри аналітичного обліку основних засобів, що ліквідуються (інвентарна картка обліку основних засобів) – та в окремих випадках можуть знадобитися інші документи. 
Наприклад: при викраденні – документ органів поліції; при пожежі – акт про пожежу; при знищенні, розбиранні або перетворенні основних засобів іншим способом, унаслідок чого об’єкт не може використовуватися за первісним призначенням – акт про технічний стан об’єкта, висновок експертної комісії про неможливість використання об’єкта основних засобів за первісним призначенням через невідповідність існуючим технічним або експлуатаційним нормам або неможливість здійснення ремонту, дозвільні документи на розбирання (демонтаж, знос) об’єкта та інші документи (акти виконаних робіт, кошториси витрат, акти приймання-передачі, накладні тощо), що підтверджують факт ліквідації (демонтажу) об’єкта, якщо до цієї процедури залучалися сторонні організації.
Загалом підготовлені документи повинні підтверджувати, що об’єкт:
– дійсно непридатний до подальшої експлуатації;
– не підлягає ремонту;
– знищений або розібраний.
Саме затверджений керівником акт списання основних засобів і додані до нього вищезазначені документи є для бухгалтерії підставою списання основних засобів і оприбутковування (з визнанням доходу та відображенням на рахунках обліку запасів) різних комплектуючих, матеріалів, складових частин та інших відходів, що залишилися після ліквідації основних засобів.
У бухгалтерському обліку списання об’єкта основних засобів регулює П(С)БО 7 «Основні засоби». За загальними правилами списання основних засобів з балансу відбувається таким способом.
Передусім перевіряємо об’єкт основних засобів на відповідність критеріям визнання активу, що є визначальною умовою для списання його з балансу (вилучення з активів). Про це зазначено у п. 33 П(С)БО 7. Крім того, цей момент зафіксовано в абзаці першому п. 40 Методрекомендацій № 561 та параграфі 67 МСБО 16 «Основні засоби». Виконання цієї умови якраз і підтверджують вищезгадані правильно оформлені документи.
Важливо зазначити, що коли основний засіб повністю замортизовано (тобто його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній вартості або нулю), але за таких обставин він усе ще може використовуватися, то це ще не привід списувати його з балансу. Адже він, як і раніше, «вписується» до критеріїв активу (п. 6 П(С)БО 7).
У такому разі можливі два варіанти розвитку подій: продовжуємо вести винятково кількісний облік за цим об’єктом або проводимо дооцінку такого об’єкта основних засобів до справедливої вартості, користуючись правом, наданим п. 16 П(С)БО 7. Для цього до первісної вартості основного засобу додаємо його справедливу вартість, а суму зносу залишаємо незмінною, причому для такого основного засобу обов’язково встановлюємо ліквідаційну вартість (п. 17 П(С)БО 7).
На момент виведення об’єкта основного засобу з експлуатації його балансова (залишкова) вартість становить різницю між його первісною (переоціненою) вартістю (що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби») і сумою накопиченого зносу (амортизація),що обліковується на рахунку 
13 «Знос (амортизація) необоротних активів».
У сумі накопиченого зносу враховуємо амортизацію, нараховану в місяці вибуття об’єкта (тобто на останньому місяці його експлуатації), оскільки припиняємо нараховувати амортизацію тільки з місяця, наступного за місяцем ліквідації об’єкта основного засобу (п. 29 П(С)БО 7). У разі застосування виробничого методу нарахування амортизації припиняємо з дати, наступної за датою вибуття об’єкта основних засобів.
Списання об’єкта основних засобів відображаємо двома проводками:
– зменшуємо первісну вартість об’єкта на суму накопиченого зносу проводкою за дебетом рахунку 13 та кредитом рахунку 10;
– балансову (залишкову) вартість основних засобів, що залишилася в дебеті рахунку 10, списуємо до інших витрат (п.29 П(С)БО 16 «Витрати») проводками за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» та кредитом рахунку 10.
Причому всі витрати, що пов’язані з ліквідацією основних засобів (зарплата працівників, ЄСВ, послуги підрядника, якщо вони понесені і документально підтверджені), також обліковуємо на субрахунку 976.
Якщо ліквідуємо переоцінений основний засіб, то згідно з п. 19 П(С)БО 7 збільшення вартості основних засобів (дооцінку) відображаємо в бухгалтерському обліку збільшенням капіталу у дооцінках (через субрахунок 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»), а уцінку – збільшенням витрат (тобто за дебетом субрахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»).
При ліквідації переоцінених об’єктів основних засобів дооцінку, що залишилася несписаною, такого основного засобу заносимо до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках.
У бухгалтерському обліку відображаємо проводкою за дебетом субрахунку 411 та кредитом субрахунку 441, тобто фінансовий результат не зачіпаємо. А балансову (залишкову) вартість об’єкта основних засобів, що залишилася, списуємо у витрати проводкою за дебетом субрахунку 976 та кредитом рахунку 10 з урахуванням суми дооцінки.
У зворотному випадку (коли суми уцінки більше, ніж суми дооцінки або ж мала місце тільки уцінка основних засобів) рахунок 441 не задіяний, оскільки сума уцінки вже «зіграла» в поточних витратах у періоді її проведення (дебет 975 – кредит 10).
Також не завжди ліквідований об’єкт перетворюється на суцільний мотлох. Деякі його запчастини, комплектуючі та інші відходи, що залишилися після ліквідації основних засобів, цілком можуть бути визнані активами, тож обов’язково мають бути зараховані на баланс підприємства. Причому вартість зарахування таких ТМЦ залежить від того, як підприємство планує їх надалі використовувати (підпункти 2.12, 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.  2007 за № 2). 
Тобто, якщо ви плануєте ТМЦ:
– продавати, то обліковуємо їх за чистою вартістю реалізації;
– використовувати у своїй господарській діяльності – за вартістю можливого використання.
Прибуткуємо ТМЦ з визнанням іншого доходу за кредитом субрахунку 746 «Інші доходи» і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів. За дебетом субрахунку 209 «Інші матеріали» — якщо плануємо ТМЦ продавати, або за дебетом рахунків 201 «Сировина та матеріали» і 207 «Запчастини» — у випадку планів щодо подальшого їхнього використання у своїй діяльності (п. 44 Методрекомендацій № 561).
Безумовно, усі запитання, що можуть з’явитися під час ліквідації основних засобів, висвітлити у цій невеликій статті неможливо, але загальний алгоритм дій ви тут знайдете.