Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Багатство українських надр?!

Дата розміщення новини: 2020-12-07

Чи достатньо мінеральних ресурсів України для забезпечення потреб національної економіки  за рахунок власного видобутку?

 

Одним із вагомих чинників подолання кризового становища в економіці України є належне забезпечення потреб економіки мінерально-сировинними ресурсами та ефективним їхнім використанням.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.11.1999  № 1216-XIV «Про державну геологічну службу України» мінерально-сировинною базою називають сукупність родовищ корисних копалин, зокрема техногенних, а також відходів від видобування та переробки корисних копалин, придатних для промислового використання.
Україна входить до першої десятки країн світу за різноманітністю та сумарною величиною запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин. 
У надрах нашої країни виявлено майже 20 тис. родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, з яких 8 290 родовищ і 1 110 об'єктів обліку за 98 видами мінеральної сировини мають промислове значення та обліковуються в державному балансі запасів корисних копалин, 3 349 родовищ розробляється.
Водночас її території належать до відносно слабо досліджених щодо розвідки корисних копалин, тому можливості нарощування її мінерально-сировинної бази ще є значними. Підтвердженням цього є відкриття нових родовищ різних видів корисних копалин, зокрема молібдену, літію, ніобію, танталу, фосфоритів, каменесамоцвітної сировини, золота, хрому, міді, свинцю, цинку тощо. Тому започаткування та істотне нарощення їхнього видобутку дає можливість суттєво зменшити залежність української економіки від імпорту сировини.
2011 року для поліпшення забезпечення потреб національної економіки мінеральними ресурсами та збільшення експортного потенціалу країни завдяки власному видобутку корисних копалин прийнято Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року». Варто зазначити, що цей Закон є підставою для виконання бюджетної програми КПКВК 2404020 «Розвиток мінерально-сировинної бази», відповідальним виконавцем якої є Державна служба геології та надр України (далі – Держгеонадра, Служба).
Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля.
У першому півріччі 2020 року Державна аудиторська служба України провела плановий державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Державною службою геології та надр України за період з 01.01.2018 до 31.12.2019, під час якого встановлено низку недоліків і порушень, наявність яких свідчить, що діяльність Служби протягом останніх років була зведена до витрачання бюджетних коштів на цілі та напрями, які здебільшого не мали жодного економічного ефекту, й на реалізацію за непрозорими схемами прав на користування надрами.
Зокрема, недосконале планування Держгеонадрами об'єктів геологорозвідувальних робіт призводить до дострокового їхнього закриття через безперспективність. Наприклад, у досліджуваному аудиторами періоді через названі причини було закрито робіт на суму близько 96 млн грн, що може свідчити про неефективно використані з бюджету кошти.
Держгеонадра здійснюють реалізацію суб'єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами за процедурою проведення аукціону або без його проведення.
Хоча про переваги та ефективність реалізації зазначених спецдозволів шляхом проведення аукціону аудитори наголошували ще під час проведення попереднього контрольного заходу, проте Служба впродовж 2018 – 2019 років  далі видавала таки дозволи без його проведення, що становить 96 % від загальної кількості.
Про недоотримані доходи можна лише здогадуватися. Для прикладу, на одному із проведених аукціонів початкова ціна спецдозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, зокрема дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу зростала з 17,7 млн до 85,0 млн гривень. 
Варто зазначити, що аукціони проводяться шляхом електронних торгів, які здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в інтернеті та забезпечує можливістю користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.
Через зловживання підприємств, органом управління яких є Держгеонадра, при розрахунках початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами і геологічної інформації аудиторами встановлено випадки їхнього суттєвого заниження, що призводить до недоотримання доходів державним бюджетом на загальну суму 51,2 млн гривень.
Наприклад, до розрахунку вартості спецдозволу на геологічне вивчення з подальшою промисловою розробкою покладів вуглеводнів занесено вартість природного газу на рівні 7 192,35 грн за 1 тис. м³, хоча згідно з прейскурантом цін на природний газ, опублікованого на відкритих вебсайтах, його мінімальна вартість для промислових споживачів у відповідному періоді становила 11 152,8 грн. Як наслідок занижено початкову вартість відповідного спецдозволу на 16,3 млн гривень.
Поряд із цим до заниження початкової вартості призводить недотримання вимог Методики визначення вартості геологічної інформації, як зазначають аудитори, розрахунково на 2,5 млн грн, що призводить, як наслідок, до недоотримання доходів державним бюджетом на зазначену суму.
Водночас невиконання Держгеонадрами повною мірою функцій у частині здійснення контролю за надрокористувачами, які проводять видобування корисних копалин під час дослідно-промислової розробки, у деяких випадках призводить до перевищення видобутку корисних копалин та, як наслідок, до недотримання надрокористувачами вимог законодавства.
Зазначені факти свідчать про слабкість та неналежну систему внутрішнього контролю, що негативно впливає на виконання функцій і завдань Держгеонадр.
Через недотримання Службою вимог законодавства в частині організації здійснення внутрішнього аудиту та укомплектування підрозділу внутрішнього аудиту упродовж 10 місяців не здійснювалася діяльність, спрямована на запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, удосконалення системи управління, поліпшення внутрішнього контролю, що має негативний вплив на функціонування загалом усієї системи геологічної служби.
Слід зазначити, що 2018 року працівники Держгеонадр провели внутрішні аудити на підконтрольних Службі установах та підприємствах. Проте не здійснюють моніторингу за впровадженими рекомендаціями, наданими за їхніми результатами, що негативно впливає на результативність, актуальність проведення таких аудитів, а також не сприяє усуненню виявлених недоліків та їхньому попередженню у подальшому.
Отже, зазначені недоліки свідчать про неналежну систему внутрішнього контролю Держгеонадр. 
Отже, зважаючи на результати проведеного Держаудитслужбою аудиту Державної служби геології та надр України, та для поліпшення ефективності використання бюджетних коштів, які виділяються на реалізацію державної політики у геологічній галузі, надано низку рекомендацій, які наразі перебувають у стадії виконання.


Наталія Давидюк, 
головний державний аудитор відділу державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання в аграрній галузі, екології та природокористування
Департаменту контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Держаудитслужби