Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Як «розпилюють» бюджет суспільного мовлення

Дата розміщення новини: 2020-12-06

Недивно, що у нас досі немає справжнього суспільного мовлення: штучне знецінення акцій національної телерадіокомпанії,  «надування» статутного капіталу, оборудки з майном та землею призводять до втрат сотень  мільйонів гривень

 

Як відомо, одним із мірил розвитку демократичного суспільства є впровадження та забезпечення розвитку суспільного мовлення. Адже саме суспільне мовлення підтримує такі цінності як дотримання прав людини, повага до інших культур та політична незалежність інформації, що надається громадськості.
Ідея суспільного мовлення має багаторічну світову історію: від утворення мовника на початку ери радіо – до перетворення радянського пропагандистського ресурсу на служби публічного мовлення, назване в силу історичних обставин в Україні суспільним. Основними силами, що живлять суспільне/публічне мовлення, є незалежність, висока якість стандартів, обов’язок фінансування через різні моделі і, звісно, довіра, коли у кризові часи громадяни, не замислюючись, знають, де отримати точну, достовірну інформацію.

Закон про мовлення

Україна створила суспільне мовлення останньою серед членів Ради Європи. На те є декілька причин: від відсутності на початку 90-х досвіду й розуміння, що може бути щось ані приватне, ані державне – до подальшої зацікавленості політиків у використанні телерадіоресурсу для власних інтересів, особливо під час виборів. 
Становлення інституту суспільного мовлення розпочалося 1997 році з прийняттям Верховною Радою України Закону «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України».
У листопаді 1997 року та січні 1998 року задля впровадження вимог вказаного закону Верховна Рада України ухвалила постанови, на підставі яких де-юре розпочато процес утворення суспільного телерадіомовлення в Україні. Зокрема, постановою Верховної Ради України від 21.11.1997 утворено телерадіоорганізацію Суспільного мовлення «Громадське Українське радіо і телебачення (ГУРТ)», мовлення якої повинно було здійснюватися у мережі УТ-2 та УР-3 обсягом 10 та 22 години на добу відповідно. Водночас фактична діяльність телерадіоорганізації ГУРТ так і залишилися лише на папері, а норми Закону України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» – декларативними.

Суспільне мовлення на базі Національної телекомпанії України

Упродовж наступного десятиріччя здійснено ще декілька спроб запровадження суспільного мовлення в Україні, проте реальності вони так і не набули.
Відновлення законотворчого процесу становлення суспільного мовлення в Україні відбулося у квітні 2014 року. 19.03.2015 прийнято Закон України «Про Суспільне телерадіомовлення України». Проте створення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі – ПАТ «НСТУ») було здійснено тільки наприкінці 2016 року. Адже створення здійснювалось на базі кількох десятків державних телерадіокомпаній, а це більше ніж сім тисяч працівників та величезний майновий комплекс: 274 об’єкти нерухомості власності: адмінбудівлі, гаражі, гуртожитки, кінотеатр, склади, виробничі споруди, бомбосховище, земельні ділянки площею 34 га, 162 ліцензії, з яких 73 – телебачення, 89 – радіомовлення).
Суспільне телебачення і радіомовлення України утворювалось у формі публічного акціонерного товариства, 100 % акцій якого належить державі, на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних ТРК, ДП «Студія «Укртелефільм», Державної телерадіомовної компанії «Крим», державних організацій «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», «Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія», «Новгород-Сіверська регіональна державна ТРК «Сіверська», «Криворізька регіональна державна ТРК «Криворіжжя», що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.
Проте до кінця 2014 року будь-яких рішень щодо створення суспільного мовника Уряд не приймав.


Реєстрація Національної суспільної телерадіокомпанії України

Згодом парламент упродовж 2015 – 2016 років ухвалив низку змін до цього закону, які вплинули на реформацію суспільного мовлення в Україні та, відповідно, затягнули процес перетворення на два роки.
Задля реалізації вимог Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України» Кабінет Міністрів України 07.11.2014 прийняв відповідну постанову про утворення ПАТ «НСТУ» та доручив Державному комітетові телебачення і радіомовлення України (далі – Держкомтелерадіо) підготувати та подати Кабінетові Міністрів України для затвердження проєкт статуту товариства та здійснити в установленому порядку заходи, пов’язані з утворенням товариства та його державною реєстрацією. Водночас Порядок перетворення Національної телерадіокомпанії у ПАТ «НСТУ» та статут ПАТ «НСТУ» було затверджено Кабінетом Міністрів України лише у серпні 2015 та грудні 2016 років відповідно.
За Статутом єдиним акціонером ПАТ «НСТУ» є держава в особі Держкомтелерадіо, що безпосередньо виконує функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Телерадіокомпанії.  
Статутний капітал ПАТ «НСТУ» становить 2 544,27 млн грн, який поділяється на 2 544 273 прості іменні акції номінальною вартістю 1,0 тис. грн кожна. 
19.01.2017 публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі – Телерадіокомпанія, ПАТ «НСТУ») було зареєстровано як юридичну особу і припинено юридичну особу НТКУ.

Невизначеність з Наглядовою радою

За законом про Суспільне телебачення і радіомовлення України фінансування діяльності ПАТ «НСТУ» здійснюється коштом:
•    1 продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;
•    2 державного й місцевих бюджетів;
•    3абонентської плати, що сплачується за послуги ПАТ «НСТУ» в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів;
•    4 інших надходжень, не заборонених законодавством.
Держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України.
На сьогодні ПАТ «НСТУ» мовить не менше ніж на двох загальнонаціональних (суспільно-політичному та культурно-освітньому) та на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі, а також не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному).
До органів управління ПАТ «НСТУ» належить: Наглядова рада, яка здійснює нагляд за його діяльністю, визначає основні напрями її діяльності тощо; б правління, яке є його виконавчим органом; в ревізійна комісія, яка контролює фінансово-господарську діяльність правління ПАТ «НСТУ».
За таких умов не узгоджено вимоги законодавства в частині формування складу Наглядової ради ПАТ «НСТУ» – як наслідок, до її складу на сьогодні входять представники депутатських фракцій і груп Верховної Ради України минулого скликання. Крім того, Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та Статутом ПАТ «НСТУ» не передбачено участь Держкомтелерадіо у складі наглядової ради ПАТ «НСТУ», що не забезпечило реалізацію його права як особи, що має корпоративні права, правомочності на участь в управлінні господарською організацією телерадіокомпанії.
    
Завищення статутного капіталу

Державна аудиторська служба України відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю провела державний фінансовий аудит ПАТ «НСТУ» за період з 01.01.2014 до 31.12.2019 та в межах цього аудиту – ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за цей самий період. 
Заходи засвідчили, що реформування медійного середовища України передбачало утворення на його теренах суспільного мовлення із потужною організацією, яка мала б відповідну сучасну матеріально-технічну базу та висококваліфікованих працівників задля створення якісного та затребуваного контенту. Такою організацією мало б стати ПАТ «НСТУ».
Водночас низка проблем, як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, зумовила не лише збитковість товариства, а й призвела до порушень та недоліків у діяльності ПАТ «НСТУ» на суму 692 млн гривень.
Зокрема, неналежна організація процесу перетворення та формування статутного капіталу ПАТ «НСТУ» призвела до завищення його розміру на суму 417,8 млн грн та знецінила вартість акцій, якими володіє держава.
За результатами оцінки майна, проведеної станом на 30.09.2016, сформовано статутний капітал, розмір якого визначено на суму 2 544,3 млн грн та який поділяється на 2 544 273 прості іменні акції. Зміни до нього з дати утворення й дотепер не вносилися.

Будівлі, що дорожчають у 10 разів

Водночас прискорений процес корпоратизації зумовив утворення статутного капіталу з майна загальною вартістю 182,7 млн грн, яке було непридатним до використання, перебувало у комунальній власності та за вартістю, яка значно перевищила балансову через проведену при перетворенні дооцінку. 
Як приклад, об’єкт незавершеного будівництва у м. Херсоні (чотириповерхова будівля, гараж та електропідстанція, будівництво яких припинено з 1997 року), ще з 2012 року є спільною власністю територіальних громад Херсонської області, занесений до статутного капіталу за вартістю, яка перевищила балансову у 10 разів – із 0,7 млн грн до 7,5 млн грн. 
Задля занесення до статутного капіталу будівель і споруд філії НТКУ «Житомирська регіональна дирекція» їх було переоцінено з 90,5 тис. грн до 65,3 млн грн, або у 722 рази. Водночас до його складу ввійшов гаражний комплекс з шести окремих споруд у зруйнованому стані.
Подібні факти підтверджено майже у кожній філії ПАТ «НСТУ».
Загалом така переоцінка задля формування «дутого» статутного капіталу, зокрема майна, що мало нульову вартість, збільшило надалі суми нарахування амортизації, яка є одним з основних джерел збитковості ПАТ «НСТУ»: 2017 року сума амортизації становила 760,2 млн грн, 2018 року – 437,4 млн грн, 2019 року – 283,5 млн грн).

Оборудки з квартирами

2019 року задля забезпечення величини статутного капіталу чистими активами, балансова вартість яких станом на 31.12.2018 була на 785,7 млн грн меншою від розміру статутного капіталу, ПАТ «НСТУ» провело переоцінку нерухомого майна. Проте ця переоцінка суперечить вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та моделі оцінки основних засобів після первинного визнання, яку обрало ПАТ «НСТУ» при визначенні облікової політики. 
Неузгодженість дій між Держкомтелерадіо як органом управління державним майном та ПАТ «НСТУ», що отримало це майно в господарське відання, спричинила брак контролю та прийняття неефективних управлінських рішень при його використанні. Як наслідок, втрата майна, можливих доходів та негативний вплив на фінансовий результат діяльності ПАТ «НСТУ».
Зокрема, в обліку НТКУ та після перетворення в ПАТ «НСТУ» обліковувалися службові приміщення (квартира) вартістю 1,9 млн грн, яка вже понад 10 років є приватною власністю. Крім того, бракує управлінських рішень щодо використання ще п’яти службових приміщень (квартир), чотирма з яких наразі безоплатно користуються сторонні особи та одна – залишається вільною понад два роки. Витрати з амортизації шести квартир становили 1,3 млн гривень.

Земельні ділянки без документів

Незабезпечення контролю з боку ПАТ «НСТУ» призвело до заволодіння сторонніми фізичними особами будівлею гуртожитку філії ПАТ «НСТУ» «Одеська РД» вартістю 3,6 млн грн, тоді як Телерадіокомпанія здійснює витрати зі сплати податку на землю, де розташований цей гуртожиток, на суму 0,3 млн грн та нарахувала амортизацію загалом на суму 1,4 млн гривень.
Безгосподарність при використанні земельних ділянок ПАТ «НСТУ» та майна, наданого в оренду, призвела до сплати податку на землю за їхнє використання сторонніми юридичними особами без компенсації таких витрат, завищення його через невідповідність кодів функціонального призначення та покриття витрат орендарів щодо наданих їм ПАТ «НСТУ» послуг при використанні цього майна коштувала Телерадіокомпанії 27,1 млн гривень.
Водночас зарахування на баланс ПАТ «НСТУ» земельних ділянок без наявності оформлених документів на право користування призвело до завищення вартості активів ПАТ «НСТУ» на суму 74,9 млн гривень.
Пряма норма в актах законодавства щодо утримання суспільного мовника із державного бюджету загальмувала процес розвитку власної діяльності.
Зокрема, 2018 року змінився курс редакційної політики із застосуванням рекламних обмежень та відмови від платних програм. Як наслідок, окремі філії утримувалися коштом фінансової підтримки, частка якої у надходженнях становила понад 90 відсотків.

Знижки, що несуть збитки 

Не сприяла в отриманні доходів від розміщення реклами запроваджена система знижок, зокрема застосування розцінок у розмірі меншому за мінімально встановлену. Як наслідок, упродовж двох років ПАТ «НСТУ» втратило лише за одним замовником 17,5 млн гривень.
Безсистемність при укладанні договорів на трансляцію призвела до запровадження 2018 року Концерном РРТ заходів із призупинення у червні – вересні 2018 року трансляції програм «UA: ПЕРШИЙ» у дев’яти областях та зупинення з вересня 2018 року трансляції програм цього самого каналу на всій території України, окрім територій з особливим режимом мовлення. За надані без договорів послуги наразі Концерн РРТ у судовому порядку намагається стягнути з ПАТ «НСТУ» кошти на суму 90,8 млн гривень.

Фінансові зловживання на «Євробаченні-2017» 

Неефективні управлінські рішення щодо кадрової політики ПАТ «НСТУ» мали негативний вплив на результат фінансово-господарської діяльності.
Упродовж 2017 – 2018 років задля проведення оптимізації штатної чисельності у «м’якому» режимі ПАТ «НСТУ» запропонувало працівникам заохочувальні виплати від двох до трьох розмірів посадових окладів за умови їхнього вільного бажання на звільнення, що коштувало державі 2,6 млн гривень.
Водночас установлено факти залучення сторонніх осіб та ФОП за угодами на умовах цивільно-правового характеру до виробництва телерадіопрограм за наявності аналогічних працівників у ПАТ «НСТУ», що додатково коштувало  3,5 млн гривень. 
Прорахунки ПАТ «НСТУ» при організації і проведенні пісенного конкурсу «Євробачення-2017» та після його завершення стало наслідком упущених вигод, додаткових витрат ресурсів та незабезпечення ощадливості до майна набутого для конкурсу і залишеного у Телерадіокомпанії загалом на суму 19,2 млн гривень.
Зокрема, зволікання НТКУ, а після перетворення – ПАТ «НСТУ», з прийняттям рішень щодо організації цієї події спричинило накладання штрафу з боку організатора на суму 150,0 тис. євро, які він вирахував зі свого внеску, що не надало змогу отримати додатково коштів на суму 4,8 млн гривень.
Зволікання ПАТ «НСТУ» з оплатою отриманих під час конкурсу робіт та послуг спонукало виконавців до погашення заборгованості в судовому порядку, що додатково коштувало 1,5 млн гривень.


Приховування кредиторської заборгованості

Крім того, за нецільовим призначенням використано кошти державного та місцевого бюджетів на суму 0,7 млн грн, які були виділені на підготовку та проведення «Євробачення-2017», та встановлено нестачу і необґрунтоване списання майна на суму 160,6 тис. грн, залишеного після конкурсу у ПАТ «НСТУ». 
2017 року ПАТ «НСТУ» знехтувало вимогами розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 571-р «Про здійснення заходів з підготовки та проведення у 2017 році в Україні пісенного конкурсу «Євробачення» щодо використання залишку коштів, отриманих від господарської діяльності при проведенні ПКЄ-2017 на цей захід, та спрямувало 9,4 млн грн на інші цілі.
Щорічна практика приховування наявної кредиторської заборгованості НТКУ та її продовження ПАТ «НСТУ» спричиняє ризик додаткових витрат з державного бюджету, зупинення роботи суспільного мовника та не дає змоги здійснити розвитку матеріально-технічної бази.
Зокрема, таке приховування наявної кредиторської заборгованості перед компанією Euronews S.A. на суму 10,6 млн євро, що еквівалентно 251,0 млн грн, вже призвело до арешту фінансової гарантії на суму 15,0 млн євро, перерахованої ПАТ «НСТУ» як мовником організатором ПКЄ-2017 на рахунок ЄМС. Такі дії коштували ПАТ «НСТУ» та державі понад 7,3 млн грн, сплачених за послуги з юридичного представництва у Женеві (56,2 тис. швейцарських франків – кошти ПАТ «НСТУ» та 0,3 млн доларів США – витрати Міністерства юстиції України).

Невизначений статус ПАТ «НСТУ» як акціонера Euronews S.A

Залишається наразі невирішеним питання щодо статусу ПАТ «НСТУ» як акціонера компанії Euronews S.A, що володіє його акціями у кількості 2 590 штук на загальну суму 1,2 млн грн, та невідображення в обліку заборгованості на суму 197,4 тис. євро, яку заборгувало ще НТКУ як щорічний внесок акціонера за 2013 – 2014 роки за договором, якого наразі не припинено. За таких обставин ПАТ «НСТУ» не має інформації щодо інших заборгованостей як акціонера перед Euronews S.A. У майбутньому є ризик нового позову компанії Euronews S.A.
Стабільне приховування розрахунків з ЄМС має наслідком невідображення в обліку станом на 31.12.2019 кредиторської заборгованості на суму 840 тис. євро, що еквівалентно 25,6 млн гривень.
Загалом система організації діяльності ПАТ «НСТУ» унеможливлює своєчасне попередження виникненню недоліків і порушень норм законодавства, а, отже, негативно впливає на результат його роботи.
Зважаючи на результати заходів, проведених Держаудитслужбою, та з метою усунення виявлених недоліків і порушень, поліпшенняя рівня ефективності роботи ПАТ «НСТУ» Держаудитслужба надала відповідні пропозиції і рекомендації.

Наталія Нетреба, 
заступник директора Департаменту в галузі сім’ї, молоді та спорту Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Держаудитслужби