Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чому перспективний парк несе збитки

Дата розміщення новини: 2020-12-06

Замість придбання прибуткових атракціонів Чернівецький парк орендує  гойдалки, які або приносять мізерний прибуток, або – взагалі збиткові

 

Як відомо, невід’ємною та улюбленою складовою дозвілля містян є  відпочинок у парках. А парки у нас виконують просвітницьку, рекреаційну, соціальну, виховну, культурну та екологічну функції. 
          У місті  Чернівці функціонує  два парки, на території яких, крім тихого відпочинку, організації дозвілля, фізкультурно-спортивних заходів, здійснюються меморіальні заходи, функціонують клуби, виставки, заклади харчування та торгівлі, проводяться масові заходи: фестивалі, ярмарки, концерти.
          Обидва парки належать до об’єктів природно-заповідного фонду – вони є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення та є національним, природним і культурним надбанням.
          Основне рекреаційне навантаження припадає на найбільший за площею (63,5 га) парк  «Жовтневий», заснований 1969 року. Але найбільшим за попитом та  водночас найстарішим в області є Центральний парк культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка, який згідно  з архівними даними закладено ще 1830 року з назвою «Народний сад» або «Публічний город».   
Упорядкуванням та благоустроєм міських парків займаються  комунальні підприємства, створені на базі цих парків як самостійні господарюючі суб’єкти.  Основною метою їхньої діяльності є удосконалення організації вільного часу, задоволення культурних запитів різних груп населення, створення умов для поновлення фізичних і духовних сил, спілкування людей у сфері дозвілля, здійснення діяльності з благоустрою та підтримання належного порядку на території парку. 

Доходи парку

Для дослідження  ефективності та результативності діяльності парку Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області  проведено державний фінансовий аудит діяльності комунального підприємства «Центральний парк культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка» (далі – парк)  протягом 2017 – 2018 років та 11 місяців 2019 року.
Дослідженням встановлено, що загалом за результатами фінансово-господарської діяльності парк протягом 2017 – 2018 років був прибутковим. У загальних доходах підприємства близько 90 % складають доходи від власної господарської діяльності, решта – кошти Чернівецького міського бюджету, виділені на виконання бюджетної програми  на утримання території парку: прибирання території та освітлення. 
Найбільшу питому вагу у формуванні власних доходів (75 %) займають надходження від діяльності атракціонного комплексу, розміщеного на території парку. Кошти від реалізації квитків надходили від 41 атракціону, зокрема від  17-ти, що належать приватним підприємцям, з якими парк уклав договори співпраці. Обслуговування орендованих атракціонів і продаж квитків здійснюється підприємством, тому частина виручки залишається у розпорядженні парку.
Окрім того, власні доходи підприємства формувались за рахунок надходжень від оренди приміщень Літнього театру із залою на 1 767 глядацьких місць та  від  суб’єктів  господарювання, які здійснювали підприємницьку діяльність на території парку по договорах співпраці: розміщення торговельних павільйонів, кафе, піцерій тощо.
         
Неналежний контроль за витратами


Проведеним аудитом виявлено неефективні управлінські дії, що призвели до непродуктивних витрат на 1 509,5 тис. гривень. Упередження таких витрат дозволить щорічно економити щонайменше 197,4 тис. грн бюджетних коштів та 305,7 тис. грн власних коштів. Крім цього, аудитом виявлено  резерви збільшення власних доходів парку розрахунково на 1 708,8 тис. гривень.
Неналежний контроль за витратами, які несе підприємство на обслуговування орендованих атракціонів, призводить до того, що частина виручки, отримана від діяльності частини орендованих атракціонів, не покриває фактичні витрати на їхнє обслуговування. 
Близько 40 відсотків атракціонів, розміщених на території парку, належить суб’єктам господарювання, які надали їх у користування парку відповідно до договорів співпраці. Відповідно до умов цих договорів, частина отриманої виручки (від 25 % до 75 %) перераховується їхнім власникам. Умови розподілу доходів від продажу квитків протягом досліджуваного періоду були незмінними.

Необхідність придбання власних атракціонів

Витрати на обслуговування атракціонного комплексу (ремонтні роботи, оплата електроенергії, дозвільні документи, заробітна плата касирів, операторів та іншого задіяного для функціонування атракціонного комплексу персоналу, ПДВ від частини виручки) парк здійснює без  розмежування між орендованими та власними атракціонами.
Проведеним порівнянням витрат, понесених на обслуговування орендованих атракціонів, із сумою виручки, яка залишається парку встановлено, що із 17-ти орендованих атракціонів 2017 року лише по 12-ти виручка покрила витрати на їхнє обслуговування. 
По інших атракціонах співпраця за договорами була для парку збитковою, оскільки витрати підприємства, понесені на їхнє обслуговування, перевищили виручку, що залишилася в його розпорядженні – загалом на 917,2 тис. грн. Невнесення змін до договорів співпраці  в частині збільшення відсотку виручки, яка залишається парку, призведе до  непродуктивних витрат на їхнє обслуговування розрахунково на  305,7 тис. грн на рік.
Придбання власних атракціонів,  зокрема із залученням кредитних коштів,  дозволить парку збільшити власні доходи у наступних роках щонайменше на 1 708,8 тис. грн, що дасть можливість  розвивати атракціонний комплекс та парк загалом.

Нерентабельний «Зобр»

Атракціонний комплекс завжди приваблював і малечу, і дорослих, тому  парк намагається розвиватися. Керівник установи розповідає, що вони готові закупити нове обладнання, однак поки для цього недостатньо коштів.
Проте, порівнянням сум виручки, що надходить від  експлуатації орендованих атракціонів, з орієнтовною вартістю цих  атракціонів, що є на ринку України, встановлено, що витрати на їхнє придбання навіть з урахуванням сплати відсотків на залучені кредитні кошти по семи орендованим атракціонам  покриються за один-два сезони експлуатації: з квітня до вересня.
Наприклад,  від атракціону «Зобр» (фото 1)  за 2019 рік отримано виручки сумою 576,9 тис. грн, з  яких  70 відсотків або 403,8 тис. грн перераховано власнику – водночас як максимальна  вартість подібних атракціонів з урахуванням  доставки наразі не перевищує 100 тис. гривень.
Від атракціону «Джамп» (фото 2) виручка протягом 2017 – 2018 років склала 528,5 тис. грн, з якої відповідно до умов договору 60 відсотків або  317 тис. грн перераховано його власнику. За таких обставин вартість нового подібного атракціону на кінець 2019 року складала 153 тис. гривень.Краще придбати ніж орендувати 

Доходи від діяльності атракціону «Кіно 7D»  (фото 3) упродовж 2017 – 2018 років склали 1 686,2 тис. грн, 2019 року – 888,8 тис. грн, з яких 75 % або 666,6 тис. грн перераховано його власнику. Проведеним аналізом ринку атракціонів встановлено, що на час проведення аудиту продається атракціон «Кінотеатр 5D-7D» з двома динамічними платформами по два місця, вартість якого заявлена сумою 209,0 тис. гривень.
Виручка від його функціонування протягом 2017 – 2019 років склала відповідно 197,8 тис. грн,  227,4 тис. грн та 229,7 тис. гривень.
Вартість ідентичного нового атракціону «Автотрек» (без електромобілів) від виробника, який знаходиться в Україні, складає 2,4 тис. долларів США без ПДВ, що станом на кінець звітного періоду з ПДВ становило 69,5 тис. грн. Вартість одного нового електромобіля (електричного дитячого мотоцикла) коливається від 1 800,00 до 5 800,00 грн за одиницю. Отже, річна виручка від вказаного атракціону вдвічі перевищує вартість ідентичного нового атракціону та п’яти нових найдорожчих електромобілів.
Загалом по п’яти атракціонах, що використовуються парком  за договорами співпраці, витрати на їхнє придбання (з урахуванням сплати внесків за можливим кредитом) окупилися б за один сезон та по двох атракціонах – за два сезони, що дозволило б у подальшому збільшити власні доходи парку щонайменше на 1 708,8 тис. гривень.
         
Необлікована електроенергія

Відсутність окремого засобу обліку електроенергії на освітлення території парку призводить до непродуктивних/зайвих витрат коштів міського бюджету.
Щороку на виконання бюджетної програми з організації благоустрою населених пунктів парку через головного розпорядника бюджетних коштів – Управління культури Чернівецької міської ради – виділялися кошти міського бюджету на освітлення території парку. Всього впродовж 2017 – 2019 років  на вказані потреби парком  отримано з міського бюджету 884,3 тис. гривень.
Проте окремого обліку витрат електричної енергії на освітлення території парком не запроваджено. Розмежування  витрат на оплату спожитої електроенергії  на освітлення території парку, роботу атракціонів, літнього театру тощо проводилось  розрахунково.
Проведеним під час аудиту розрахунком вартості електроенергії, необхідної для освітлення території парку, виходячи із кількості наявних точок освітлення, їхньої потужності та діючих у досліджуваному періоді тарифів встановлено, що отримане фінансування у три рази або на  592,3 тис. грн перевищило суму, достатню  для  цілодобового освітлення території парку.
Встановлення окремого лічильника обліку витрат електроенергії на освітлення території парку дозволить щорічно економити щонайменше 197,4 тис. грн бюджетних коштів.
За результатами проведеного аудиту з метою поліпшення фінансового стану, підвищення ефективності управління коштами і майном керівництву парку надано ряд рекомендацій для впровадження. 
Про результати аудиту проінформовано Чернівецьку міську раду, прокуратуру Чернівецької  області та  Чернівецьку місцеву прокуратуру.
              
Катерина Колотило,
заступник начальника управління, начальник  ідділу контролю у соціальній  галузі та сфері культури Управління Західного офісу                                                          Держаудитслужби в Чернівецькій області