Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Стежимо за доплатою до мінімалки

Дата розміщення новини: 2020-12-06

Фаховий виклад про доплати до мінімальної зарплатні: хто має на них право, який порядок доплат, виплати за сумісництвом та лікарняним

 

Згідно зі ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 3, 3¹ Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108 (далі – Закон № 108) держава забезпечує гарантії оплати праці найманих працівників на рівні не нижче законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати в Україні. 
Державним бюджетом України на 2020 рік встановлено мінімальну заробітну плату в Україні з 01.01.2020 розміром 4 723 грн на місяць або 28,31 грн у погодинному розмірі. 
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за мінімальну заробітну плату, роботодавець проводить доплату до рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником повним обсягом місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
За недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці ст. 265 КЗпП передбачені фінансові санкції для роботодавців. 

Розглянемо питання, які можуть виникнути при оплаті праці та при доплаті до мінімалки.

Питання 1. Хто має право на доплату до мінімальної заробітної плати (далі – МЗП)?

Беручи до уваги норми ч. 4 ст. 3 Закону № 108, гарантія МЗП стосується найманих працівників підприємств усіх форм власності та господарювання й фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. 
Обов’язок роботодавця проводити доплату до МЗП виникає стосовно найманого працівника, якому за виконану місячну норму праці або пропорційно до виконаної норми праці нараховано заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня МЗП. 
Право на доплату до МЗП мають, зокрема, й працівники, що працюють за сумісництвом як зовнішнім, так і внутрішнім. Водночас для внутрішніх сумісників до рівня МЗП доводиться окремо зарплата за основним місцем роботи та окремо – за сумісництвом пропорційно відпрацьованому часу.
Не доводиться до МЗП оплата за суміщення професій (посад) та за виконання обов’язків тимчасового працівника, оскільки працівник виконує покладені на нього додаткові обов’язки без звільнення його від основної роботи і виконання такої роботи відбувається в межах робочого часу за основною роботою. Відповідна оплата входить до складу заробітної плати за основною посадою у вигляді надбавки та враховується у складі заробітної плати при порівнянні її з МЗП (лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 № 391/0/101-17/282).
Не застосовуються вимоги щодо забезпечення рівня МЗП також до виплат винагороди за договорами цивільно-правового характеру, оскільки такі виплати не є заробітною платою, нарахованою роботодавцем найманому працівнику за виконану норму праці.
При визначенні обов’язку доплати до МЗП, передусім, з кола осіб, які можуть на неї розраховувати, вилучаємо працівників з посадовими окладами (тарифними ставками) більшими за розмір мінімальної заробітної плати, яким доплата до МЗП не проводитиметься в будь-якому разі. 
За рештою працівників аналізуємо, які ще виплати нараховані працівнику крім посадового окладу (тарифної ставки).

Питання 2. Які складові заробітної плати враховуються, а які не враховуються при порівнянні її з МЗП? 
 
При визначенні розміру доплати до МЗП з мінімалкою порівнюється не лише оклад (тарифна ставка), а вся зарплата з усіма виплатами (надбавки, доплати, премії), окрім зазначених нижче винятків.
Так, для порівняння з МЗП не враховуються виплати працівникам, прямо встановлені ч. 2 ст. 3¹ Закону № 108:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (переліки таких доплат встановлюються окремими галузевими нормативно-правовими актами);
- доплати за роботу в нічний та надурочний час;
- доплата за роз’їзний характер роботи (як правило встановлюється для водіїв);
- премії до святкових та ювілейних дат.
Крім того, не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасової непрацездатності, підвищення кваліфікації, службових відряджень, суми вихідної допомоги та компенсацій за невикористану відпустку, оскільки такі виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу (листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 322/0/101-17/282, від 25.05.2017 № 1545/0/101-17/28).
Водночас звертаємо увагу! Згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направлені до службового відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Тому, якщо працівнику за час службового відрядження виплачується заробітна плата відповідно до ст. 121 КЗпП, то нарахована заробітна плата за місяць з урахуванням відрядження не може бути нижчою за розмір МЗП (листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 322/0/101-17/282, від 25.05.2017 № 1545/0/101-17/28).
Ще раз акцентуємо увагу на відрядниках: 
-якщо оплата праці за час відрядження здійснюється із розрахунку денного заробітку, тобто як за звичайний робочий день, то зарплата за період відрядження враховується при порівнянні з МЗП;
-якщо ж за дні відрядження нараховано середній заробіток, то оплата праці за дні відряджень не враховується при порівнянні з МЗП. Одночасно і сама сума МЗП розраховується пропорційно відпрацьованим дням (виконаній нормі праці) без урахування відряджень.
Слід зазначити, що для держслужбовців ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» передбачено збереження його заробітної плати на весь період відрядження, тобто заробітна плата нараховується як за звичайний робочий день без порівняння із середнім заробітком і тому оплата праці за час відряджень завжди враховується при порівнянні з МЗП. 

Питання 3. Який порядок розрахунку МЗП?

На схемі зображено загальний алгоритм визначення доплати до МЗП
 
Далі розглянемо на прикладах порядок розрахунку доплати до МЗП.

Приклад 1. Повна зайнятість

Станом на 01.02.2020 посадовий оклад прибиральника службових приміщень дорівнює 2 102,00  грн (1тарифний розряд за ЄТС). Крім посадового окладу працівнику встановлено доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт розмірі 50 % (1 051,00 грн), за використання дезінфікуючих засобів – 10 % (210,20 грн). 
У лютому 2020 року такий працівник відпрацював повний місяць. Крім окладу та доплат, прибиральнику нараховано премію за результатами роботи  місяця – 800 грн . Як визначити доплату до МЗП?
За лютий працівнику буде нараховано заробітну плату розміром   4 163,20 грн: 2102,00 + 1051,00 + 210,20 +  800,00. 
Оскільки з 01.01.2020 МЗП становить 4 723,00 грн, а нарахована зарплата за повністю виконану місячну норму (повністю відпрацьований місяць) не може бути нижче МЗП, то працівнику слід провести доплату до МЗП. Розрахуємо розмір такої доплати:
4 723,00 – (4163,20 – 210,20)  = 770,00 грн.
Отже, за лютий 2020 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:
2 102оклад + 1 051доплата + 210,20доплата + 800премія + 770,00доплата до МЗП = 4 933,20 грн.

Приклад 2. Робота на 0,5 ставки (неповна зайнятість)

Працівник прийнятий на роботу за сумісництвом на 0,5 ставки. Станом на 01.02.2020 посадовий оклад працівника дорівнює із розрахунку повної зайнятості – 3 636,00 грн (9 т.р. за ЄТС). Посадовий оклад з урахуванням фактичної зайнятості – 1 818,00 грн (3 636,00 × 0,5).  Доплати, надбавки не встановлювались. Премії за місяць розрахунку не надавались. Як визначити доплату до МЗП?
Спочатку потрібно визначити рівень МЗП, з яким порівнюватиме нараховану працівникові зарплату. Для працівника, прийнятого на 0,5 ставки, таку величину слід розрахувати виходячи з фактичної зайнятості: 4723,00 грн х 0,5 = 2361,50 грн.
Отже, доплата до МЗП складатиме: 2 361,50 мзп  – 1 818,00 оклад = 543,50 грн.
Загальна сума нарахованого доходу працівника залютий 2020-го за повністю відпрацьований місяць становитиме: 1 818оклад + 543,5доплата до МЗП = 2 361,50 грн.

Приклад 3. Лікарняний (невиконання місячної норми праці)

Посадовий оклад працівника, який працює на умовах повної зайнятості, станом на 01.02.2020 становить 3 826,00 грн (10 т.р. за ЄТС). Доплати і надбавки не має, премії не нараховувались. З 19 до 23 лютого 2020 року працівник перебував на лікарняному, сума лікарняних за період п’яти днів склала 664 грн. Як визначити доплату до МЗП?
Спочатку визначаємо заробітну плату та рівень МЗП пропорційно відпрацьованому часу:
Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні складатиме: 
3 826,00 грн : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 2 869,50 грн.
Сума МЗП, розрахована пропорційно відпрацьованому часу:
4 723,00 грн : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 3 542,25 грн,
де 20 – кількість робочих днів за лютий 2020 року;
15 – кількість фактично відпрацьованих днів за лютий 2020 року (з 19 до 23 лютого – лікарняний).
Визначаємо суму доплати до рівня МЗП: 
3 542,25мзп ˗ 2 869,50зарплата = 672,75 грн.
Загальна сума нарахованого доходу за лютий 2020 року складатиме: 2 869,50оклад + 664,00лікарняні + 672,75доплата до МЗП = 4 206,25 грн.

Аналогічно розраховується доплата до МЗП у разі відпустки працівника, підвищення кваліфікації або відпрацювання неповний місяць за іншими причинами.

Приклад 4. Внутрішнє сумісництво

Працівник установи працює на 0,75 ставки інспектором з кадрів (основне місце роботи) і на 0,25 ставки архіваріусом (внутрішній сумісник). У лютому 2020 працівник відпрацював повний місяць. Працівнику з 01.01.2020 встановлено посадові оклади за посадою інспектора з кадрів 2 859,00 грн (5 т.р. за ЄТС), що складає з урахуванням зайнятості 2 144,25 грн (2 859 грн х 0,75 ставки), та на посаді архіваріуса за сумісництвом – 2 670,00 грн (4 т.р. за ЄТС), що складає 667,50 грн (2 670,00 грн х 0,25 ставки). Крім посадового окладу працівнику за лютий за основним місцем роботи нараховано доплату розміром 50 % за виконання обов’язків тимчасово відсутнього діловода – 1 072,13 грн. За результатами роботи за лютий всім працівникам установи виплатили премію розмірі 30 %.  Як визначити доплату до МЗП?
Вимогу про оплату праці на рівні не нижчому за МЗП слід виконувати окремо щодо зарплати за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом. 
1. Розраховуємо доплату до рівня МЗП за основним місцем роботи (0,75 ставки):  
1) визначаємо рівень МЗП з урахуванням зайнятості працівника:
 4 723,00МЗП х 0,75 = 3 542,25 грн; 
2) розраховуємо заробітну плату працівника з урахуванням його зайнятості:
2 144,25оклад + 1 072,13доплата + 964,91премія 30 %  = 3 859,66 грн;
3) порівнюємо нараховану заробітну плату з МЗП: 4 163,29ЗП > 3 542,25МЗП.
Оскільки нарахована заробітна плата більша за розмір МЗП, доплату до рівня МЗП не здійснюємо.
2. Розраховуємо доплату до рівня МЗП за сумісництвом (0,25 ставки):  
1) визначаємо рівень МЗП з урахуванням зайнятості працівника:
 472,003 МЗП х 0,25 = 1 180,75 грн; 
2) розраховуємо заробітну плату працівника з урахуванням його зайнятості:
667,50оклад + 200,25премія 30 %  = 867,75 грн;
3) порівнюємо нараховану заробітну плату з МЗП: 867,75ЗП < 1180,75МЗП
4) розраховуємо суму доплати до МЗП:
1 180,75 МЗП – 867,75 ЗП = 313,00 грн.
Загальна сума нарахованого доходу працівнику за лютий 2020 року складатиме 5 344,04 грн: 
4163,29ЗП за осн. місцем роботи + 867,75ЗП за сумісництвом + 313,00доплата до МЗП за сумісництвом  = 5344,04 грн.
Отже, нараховуємо мінімалку правильно!

Ірина Міхаліс,
начальник відділу контролю  у соціальній галузі та сфері 
культури Управління Північно-східного офісу 
Держаудитслужби в Полтавській області