Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Кінець фільмів на кіностудії Довженка?

Дата розміщення новини: 2020-12-06

Фінансовий безлад на кіностудії: розтринькування бюджетних коштів, надання в оренду павільйонів за копійки, виплата «мертвим душам» зарплат – все це може призвести до краху найбільшого кіномайданчика країни

 

Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (далі – Кіностудія) засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства культури України (далі – Уповноважений орган управління) – і є закладом культури.
Кіностудія створена з метою розвитку українського кіно та задоволення суспільних потреб у фільмопродукції шляхом створення кіно-, теле-, відеофільмів різних видів і жанрів, пропаганди творів українського та світового кіномистецтва шляхом їхнього розповсюдження, проведення кінематографічних заходів та акцій.
Історія Кіностудії розпочалася 1925 року, коли Всеукраїнське фотокіноуправління оголосило конкурс на проект кінофабрики. На конкурсі обрали проєкт Валеріяна Рикова, в розробці якого взяли участь студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту.
Після проведення конкурсу велике значення мав вибір місця для будівництва кінофабрики. Найкращою та найзручнішою визнали територію поблизу Пушкінського парку, бо тут був водогін, каналізація і можливість налагодити постачання фабрики електроенергією. Досвід будівництва Київської кінофабрики пізніше використано при зведенні аналогічних підприємств у Москві та інших містах.

Шедеври кіно

Будівництво розпочалося навесні 1927 року. Побудова велася за німецьким зразком на 40-гектарному вигоні з центральним павільйоном, в якому можна було знімати більше ніж десять фільмів одночасно. На той час ця кінофабрика була найбільшою кіностудією в СРСР і забезпечувала майже половину радянського кіновиробництва.
За період діяльності у павільйонах Кіностудії знято 411 фільмів, з яких немало легендарних: «Земля» (1931 рік), «Як гартувалася сталь» (1942 рік), «Радуга» (1943 рік), «Подвиг розвідника» (1947 рік), «Білий птах з чорною ознакою» (1970 рік), «В бой идут одни старики» (1973 рік), «Польоти уві сні та наяву» (1982 рік), «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001 рік), «Богдан Хмельницький» (2007 рік) та інші.
Наразі Кіностудія займає площу близько 17 га, її окрасою є Довженківський сад, який займає понад один гектар площі. Також Кіностудія має чотири знімальні павільйони, один з яких є найбільшим у Європі (2 520 кв. м). Павільйон розрахований на одночасну роботу в ньому десяти знімальних груп. Кіностудія є підприємством з повним комплексним технологічним циклом.

10 років без ремонту

Однак велика територія та масштабні павільйони за відсутності замовлень на створення фільмів, зокрема державних, сьогодні для Кіностудії стали скоріше тягарем, а не перевагою на ринку кіновиробництва.
На обслуговування території, утримання знімальних павільйонів та інших будівель і споруд необхідні значні кошти. Водночас знімальні павільйони, будівлі та споруди, а також системи комунікації, крім витрат на їхнє обслуговування та утримання, потребують значних капітальних вкладень, позаяк через брак коштів масштабні капітальні ремонти не проводилися вже понад 10 років.
Державна аудиторська служба України у плановому порядку провела державний фінансовий аудит діяльності державного (Д чи д???) підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»  за період з 01.01.2016 до 30.06.2019.
За результатами аудиту встановлено низку зовнішніх та внутрішніх факторів (ризиків), які негативно впливають на фінансово-господарську діяльність Кіностудії та призводять до здійснення нею додаткових витрат і недоотримання додаткових надходжень.

Фільмів стає все менше

По-перше, відсутність затвердженої стратегії розвитку, модернізації Кіностудії та брак фінансових ресурсів на її реалізацію призводить до занепаду виробничого потенціалу, знижує здатність Кіностудії відповідати вимогам конкурентного кіноринку та унеможливлює виконання нею основних завдань без залучення сторонніх організацій.
Крім цього, зменшення з кожним роком частки кінопроєктів Кіностудії, яка здійснює професійну кінематографічну діяльність з виробництва фільмів на власній виробничій базі, у програмах виробництва та розповсюдження національних фільмів надалі може взагалі призвести до припинення нею кіновиробництва.
Аудитом встановлено, що впродовж 2016 – 2018 років та І півріччя 2019 року Державне агентство України з питань кіно (далі – Держкіно) провело чотири конкурсні відбори кінопроєктів для формування програм виробництва та розповсюдження національних фільмів.
Кіностудія впродовж 2016 – 2018 років та І півріччя 2019 року подала на зазначені конкурсні відбори 24 кінопроєкти, з яких лише один пройшов конкурсний відбір і був занесений до програми виробництва та розповсюдження національних фільмів.

Конкурсні відбори

Аналізом програм виробництва та розповсюдження національних фільмів, які були затверджені протягом 2016 – 2018 років та І півріччя 2019 року, встановлено, що до програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2016 – 2017 роки увійшли 130 кінопроєктів, з них лише три кінопроєшкти Кіностудії або 2,3 % від їхньої кількості: «Йом-Кіпур або Судний день» (дитячий фільм, який пройшов другий конкурсний відбір, що проводився 2011 року), «Ілюзія» (фільм-дебют, який пройшов сьомий конкурсний відбір, який проводився 2014 року) та «Таємний щоденник Симона Петлюри» (повнометражний фільм, який пройшов восьмий конкурсний відбір, який проводився 2016 року).
До програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2017 – 2018 роки увійшли 206 фільмів, з них лише чотири – кінопроєкти Кіностудії або 1,9 % від їхньої кількості: «Йом-Кіпур або Судний день», «Ілюзія», «Таємний щоденник Симона Петлюри» та «Чужий» (фільм-дебют, який пройшов 10-й конкурсний відбір, який проводився 2017 року).
До програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2018 – 2019 роки увійшли 116 фільмів, з них лише один – кінопроєкт Кіностудії або 0,9 % від їхньої кількості («Чужий»).
Отже, впродовж 2016 – 2018 років та І півріччя 2019 року до програм виробництва та розповсюдження національних фільмів увійшли лише чотири кінопроєкти Кіностудії, з них: три кінопроєкти, які пройшли конкурсні відбори протягом 2011 – 2015 роках, та один кінопроєкт – 2017 року.

Неузгоджений план розвитку кіностудії

Крім цього, дослідженням матеріально-технічної бази Кіностудії, яка необхідна для виробництва фільмів, установлено, що більшість наявного обладнання фізично зношене, морально застаріле й не відповідає сучасним технологіям кіновиробництва. Частина обладнання в неробочому стані, а його ремонт економічно недоцільний або взагалі неможливий. Через зношене, старе обладнання і сценічно-постановочні засоби, без державної фінансової підтримки на утримання Кіностудії її виробничі підрозділи не можуть виконувати повний технологічний процес виробництва фільмів. Як наслідок, Кіностудія змушена залучати сторонні організації для виконання ними робіт, надання послуг на всіх етапах виробництва фільмів: у підготовчому, знімальному та монтажно-тонувальному періодах).
Аудитом установлено, що Кіностудія 2017 року розробила проєкт плану розвитку і модернізації державного(Д чи д??) підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (далі – План розвитку).
Відповідно до основних напрямків використання коштів, передбачених Планом розвитку, на реконструкцію і модернізацію Кіностудії необхідно фінансових ресурсів на загальну суму 319 млн грн, зокрема: на капітальний ремонт, модернізацію і реконструкцію будівель і споруд, благоустрій території та створення натурного комплексу декорацій на суму 143,6 млн грн та на придбання обладнання і предметів довгострокового користування (знімальне обладнання, обладнання для озвучення та монтажу, обладнання цеху зброї та піротехніки, сучасний спеціальний автотранспорт) – 175,5 млн грн.
Однак План розвитку Уповноваженим органом управління на сьогодні не погоджений та не затверджений, залишаючись лише проєктом.

Куди ділися гроші?

Дослідженням наявності фінансових ресурсів, необхідних для розвитку і модернізації Кіностудії, встановлено, що фінансові можливості Кіностудії дуже обмежені, власних коштів, які отримані від надання послуг стороннім організаціям, вистачає лише на обслуговування господарської системи та часткові поточні ремонти. Кошти від інвесторів для розвитку і модернізації Кіностудія не залучала.
Водночас 2018 року з Державного бюджету України Кіностудія отримала кошти на загальну суму 24,9 млн грн на закупівлю знімального обладнання для оновлення своєї матеріально-технічної бази. Однак через відсутність внутрішнього контролю за виконанням умов договорів і станом розрахункової дисципліни та непродуманість прийнятих управлінських рішень Кіностудія використала ці кошти неефективно.
Обладнання з моменту його придбання в експлуатацію не введене і Кіностудією не використовується через виявлені у його комплектуючих дефекти, для усунення яких необхідне проведення технічного обслуговування. Частину обладнання Кіностудія повернула постачальнику, який дефекти не усунув та обладнання до Кіностудії не повернув.
Як наслідок, Кіностудія сьогодні фактично залишилася і без коштів, і без обладнання.

Недоотримані кошти за оренду

По-перше, через недотримання законодавства під час передачі державного нерухомого майна у користування іншим суб’єктам господарювання та низький рівень контролю Міністерства культури України за використанням цього майна, а також інших органів, які здійснюють управління об’єктами державної власності, Кіностудія втратила можливість отримати додаткові надходження розрахунково на загальну суму 27,1 млн грн.
Зокрема, аудитом встановлено, що через недотримання законодавства під час передачі у користування іншому суб’єкту господарювання приміщень готелю-гуртожитку, а саме: через застосування нижчої орендної ставки, передбаченої законодавством, Кіностудія втратила можливість отримати додаткові надходження від надання приміщень в оренду на суму 4,4 млн грн.
Крім цього, Кіностудія надає в користування свої приміщення стороннім організаціям для здійснення ними своєї діяльності за договорами про надання послуг, хоча надання в строкове платне користування нерухомого майна іншому суб’єкту господарювання для здійснення ним своєї діяльності є орендою. Під час аудиту проведено розрахунок надходжень від здачі в оренду нерухомого майна та встановлено, що у разі укладення договорів оренди замість договорів про надання послуг Кіностудія могла б отримати додаткові надходження від надання приміщень в оренду розрахунково на суму 3,2 млн грн.
Аналогічна ситуація й з договорами про спільну діяльність. Відповідно до договору про спільну діяльність Кіностудія передала у користування сторонній організації права на використання її нерухомого майна, а саме будівлі готелю-гуртожитку (готелю). Водночас у разі укладення Кіностудією з цією організацією договору оренди замість договору про спільну діяльність вона могла б отримати додаткових надходжень від використання свого майна на суму 19,5 млн грн.

Зарплатня фіктивним керівникам

По-друге, непогодження Міністерством культури України структури та штатних розписів Кіностудії, відсутність контролю за формуванням і витрачанням фонду оплати праці спричинило його завищення на суму 329,0 тис. грн, здійснення Кіностудією неефективних витрат на суму 365,8 тис. грн та додаткових витрат на оплату праці на 161,1 тис. грн.
Так, за наявності вакантних посад упродовж 2016 – 2018 років та І півріччя 2019 року Кіностудія та Міністерство культури України заходів щодо оптимізації штату не вживали. Водночас фонд оплати праці за вакантними посадами розрахунково становив 329,0 тис. грн.
Штатним розписом художньо-виробничого персоналу Кіностудії передбачено структурний підрозділ: Театр-студія кіноактора (далі – ТСКА), в якому передбачено посади акторів кількістю вісім штатних одиниць, які фактично були зайняті протягом усього періоду, що підлягав аудиту.
Протягом 2016 – 2018 років та І півріччя 2019 року на оплату праці директора та художнього керівника ТСКА здійснено витрат на загальну суму 365,8 тис. грн, хоча ТСКА свою діяльність не здійснював, а Кіностудія доходи від такої діяльності не отримувала.
Крім цього, дослідженням штатних розписів установлено, що у структурі Кіностудії є відділи, які мають начальника відділу (керівника) та лише одного підлеглого працівника, а також є сектори, в яких передбачено посади начальника сектору взагалі без підлеглих. Відсутність підлеглих працівників у структурних підрозділах Кіностудії піддає сумніву доцільність затвердження у штатних розписах керівників таких структурних підрозділів та, як наслідок, призводить до додаткових витрат на оплату їхньої праці на суму 161,1 тис. грн. 

Завищена оплата за ремонт

По-третє, недотримання законодавства та відсутність контролю за прийманням виконаних робіт з поточного ремонту спричинили оплату Кіностудією завищених обсягів виконаних робіт і, як наслідок, здійснення додаткових (зайвих) витрат на суму 95,3 тис. грн.
За результатами проведеного аудиту Держаудитслужба надала Уповноваженому органу управління та Кіностудії рекомендації для підвищення ефективності управління фінансовими та матеріальними активами, а також поліпшення фінансових результатів її діяльності.
Однак, зважаючи на поточний стан господарської діяльності Кіностудії, стан її матеріально-технічної бази та виявлені аудитом фактори (ризики), які негативно впливають на її діяльність, питання щодо доцільності вкладення з боку держави коштів у розвиток, реконструкцію та модернізацію Кіностудії наразі залишається відкритим.

Едуард Хоріщенко,
начальник відділу державного фінансового аудиту в сфері культури Департаменту контролю у соціальній галузі та сфері культури Держаудитслужби