Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Аудит у системі корпоративного управління

Дата розміщення новини: 2020-12-06

Підвищення ефективності функціонування вітчизняних акціонерних товариств залежить від якості наглядової практики та контролінгу, яку забезпечує аудит систем корпоративного управління

 

З погляду економічних корпоративних відносин комітети з аудиту при наглядових радах виконують визначальні функції нагляду за достовірністю фінансової звітності та внутрішнього контролінгу за прийняття управлінських корпоративних рішень. Якщо при наглядовій раді не створено спеціальний комітет з управління корпоративними та іншими видами ризиків, то виконання цих функцій також може забезпечувати комітет з питань аудиту. Крім того, зв’язки із зовнішніми аудиторами повністю покладаються на його плечі. Одним словом, комітет з питань аудиту поряд з іншими комітетами у складі наглядових рад акціонерних товариств сприяє досягненню реалізації корпоративної стратегії компанії, рівня корпоративного управління загалом. Головне, що комітет з питань аудиту компанії забезпечує можливості загальним зборам акціонерів, наглядовій раді та правлінню приймати ефективні управлінські рішення. З погляду економічних корпоративних відносин саме комітети з питань аудиту гарантують розкриття достовірної інформації для усіх акціонерів і стейкхолдерів. По суті, вони витупають партнерами наглядових рад у здійсненні корпоративного контролінгу. Цим самим зменшується негативний вплив корпоративних та інших ризиків на господарську діяльність акціонерних товариств. Комітети з аудиту у великих компаніях повинні допомагати сформувати системи управління ризиками, яка забезпечує їхню ідентифікацію, оцінювання та управління. Інформування наглядової ради здійснюється постійними посланнями комітету з аудиту. 

Науковий підхід до визначення функцій аудиту у системі корпоративного управління 

Система корпоративного управління будь-якої компанії має свої специфічні особливості розвитку, яка залежить від структури акціонерного капіталу, складу наглядової ради, виду економічної діяльності тощо. Але є загальні чинники та критерії за якими можна її оцінити. І, на мій погляд, насаперед – це на відповідність її функціонування Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) як у приватному корпоративному секторі, так і державному. Оскільки саме ці Принципи забезпечують формування найкращої та найефективнішої системи корпоративного управління у розвинутих країнах світу. Крім того, їх дотримуються найбільш капіталізовані транснаціональні корпорації та Фондові Біржі. Звичайно, водночас комітети з питань аудиту враховують нормативне та інституціональне забезпечення для функціонування акціонерних товариств у тій чи іншій країні. Виходячи з їхньої сутності, комітети з питань аудиту повинні звертати увагу на такі визначальні аспекти як:
1)    забезпечення прав акціонерів та справедливе до них ставлення;
2)    оцінювати вплив заінтересованих осіб на  функціонування акціонерної компанії;
3)    визначати оптимальний рівень траспарентності (відкритості та прозорості) з урахуванням рівня економічної безпеки й забезпечення збереження інсайдерської та комерційної інформації;
4)    вносити пропозиції та рекомендації до підвищення ефективності функціонування наглядових рад тощо.
Комітет з питань аудиту в акціонерному товаристві виконує також традиційні притаманні йому функції. Серед яких, на наш погляд, важливими є такі: оцінювання ефективності систем внутрішнього контролінгу до операційної, фінансової та інвестиційної діяльності компанії. 
Як уже частково зазначалося, важливими функціями цього органу є забезпечення формування ефективної політики та управління корпоративними ризиками, особливо у період структурування акціонерного капіталу, корпоративної реструктуризації та реорганізації (злиття, поділ, виділення, приєднання, перетворення), впровадження нових інформаційних корпоративних систем, перевірки та верифікації фінансової звітності, оцінки вартості компаній та визначення ринкової капіталізації, проведення реінжинірингу бізнес-процесів, а також у процесі вирішення корпоративних і господарських спорів. Особлива увага цього комітету повинна бути зосереджена на аналізі та наданні об’єктивних висновків щодо положень корпоративних договорів і контрактів. 
Крім того, особливої уваги комітету з питань аудиту повинно вимагати оцінювання рівня розвитку системи корпоративного управління в компанії, а саме порядок прийняття рішень органами управління, відповідність їхніх функцій чинному законодавству та внутрішнім документам.

Комплаєнс 

Нині в Україні комплаєнс стає усе більш актуальним. Компанії активно розпочинають використовувати його у своїй корпоративній практиці. Якщо говорити просто, то сам терміном відображає практику корпоративного управління щодо дотримання вимог законодавства, відповідних корпоративних правил і процедур у сфері корпоративного управління, затвердження та вимог до відповідних внутрішнім документів і політик – наприклад, наявність Кодексу з корпоративної етики та поведінки, яким регулюються відносини поведінки між керівництвом, персоналом та іншими стейкхолдерами. Питання розвитку комплаєнсу компаній можуть бути в полі зору комітету з питань аудиту. 
 Комітет може відслідковувати та впливати на вирішення проблем щодо дотримання стандартів ділової етики (зокрема, якщо у великій компанії не сформовано спеціальний комітет з етики), управляти вирішенням проблем щодо уникнення конфліктів інтересів. 
Останнє може стосуватися як формування органів управління, так й інших стейкхолдерів компанії: постачальників, клієнтів, конкурентів, комерційних банків і т.д. Але особливе місце у комплаєнсі також відводиться запобіганню корупції, «відмиванню» грошей, уникненню оподаткування, запобіганню поширення фінансового тероризму тощо. Укладання всіх корпоративних договорів, особливо на значні суми порівняно з активами або ж зі статутним капіталом компанії, повинно погоджуватися із комітетом з аудиту.
Звичайно, комітети з питань аудиту, передусім, повинні звертати увагу на формування грошових потоків. До фінансово заінтересованих груп стекйхолдерів компаній, насамперед, належать акціонери, персонал, кредитори та держава, зокрема територіальні громади.
Виходячи із сучасної теорії стейкхолдерів, вплив останніх може зменшуватися або ж посилюватися відповідно до життєвого циклу як самих компаній, так і їхніх товарів або послуг. Комітет з питань аудиту повинен аналізувати та вирішувати реальні й потенційні конфлікти інтересів у системі корпоративного управління. Аналіз практики корпоративного управління показує, що найбільш масово він виникає між засновниками акціонерного товариства, топ-менеджерами та мажоритарними акціонерами, між міноритарними та мажоритарними акціонерами, персоналом та найманими топ-менеджерами, а також під впливом зовнішніх стейкхолдерів. 
Тобто члени комітету з питань аудиту при розгляді будь-яких питань корпоративного управління зобов’язані доповідати наглядовій раді щодо можливого виникнення конфлікту інтересів. 

Критерії професійної компетентності

На членів комітету з питань аудиту, передусім, розповсюджується критерій незалежності. В широкому розумінні, як показує краща міжнародна корпоративна  практика, це означає, що члени комітету з питань аудиту, повинні бути незалежними від впливу окремих акціонерів, а також органів корпоративного управління – загальних зборів акціонерів, наглядової ради та правління. 
Це потрібно для надання ними об’єктивної оцінки різних ситуацій і вільного донесення відповідної інформації до наглядової ради акціонерного товариства. Особливо необхідно відслідковувати інформацію щодо відсутності пов’язаних (зв’язаних) осіб у складі комітету з питань аудиту. Наприклад, про це дуже добре розкрито у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО 24) «Розкриття інформації про зв’язані сторони». Зокрема, якщо фізична особа або родич такої особи контролює суб’єкт господарювання або має суттєвий вплив тощо. 
Крім того, важливо підкреслити, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку своїм Рішенням від 12.03.2020 № 118 затвердила «Кодекс корпоративного управління: ключові вимоги і рекомендації» (див. офіційний web-сайт НКЦПФР – https://www.nssmc.gov.ua/documents/shchodo-uzahalnennia-praktyky-zastosuvannia-zakonodavstva-z-pytan-korporatyvnoho-upravlinnia/). 
Відповідно до положень Кодексу надаються рекомендації щодо необхідності запровадження незалежності у діяльності Комітету з питань аудиту, а саме  він повинен складатися винятково із незалежних членів, а також вони повинні мати досвід у функціонуванні відповідної галузі, до якої належить акціонерне товариство, а також знання у сферах фінансів, бухгалтерського обліку, аудиту, контролю та управління ризиками. Всі члени даного комітету не можуть працювати в інших комітетах наглядових рад.
Загалом підвищенню ефективності як системи корпоративного управління, так і комітету з питань аудиту сприяє відповідна ефективна інформаційна політика акціонерного товариства. Лише у цьому разі комітет з питань аудиту відіграватиме важливу роль у корпоративному нагляді та контролінгу не лише за достовірністю і повнотою фінансової звітності, але й за забезпеченням процедур внутрішнього корпоративного контролінгу та управління корпоративними ризиками. Лише це може забезпечити та скоординувати для компанії залучення кращих – провідних зовнішніх аудиторів. Гарантією ефективної роботи Комітету з аудиту виступають партнерські відносини з наглядовою радою та усіма стейкхолдерами, які повинні будуватися  на основі соціального діалогу. 


Дмитро Баюра, 
доктор економічних наук, професор,
професор кафедри економіки підприємства  
Київського національного університету  
імені Тараса Шевченка