Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чому в лікарнях нагромаджують прострочені ліки

Дата розміщення новини: 2020-01-27

 

 

 

 

 

Недостовірна інформація про потребу в медикаментах та закупівля МОЗ замінників замість оригінальних ліків – призводить до нестачі  ліків для хворих та скупчення в аптеках препаратів, у яких закінчився термін придатності

Право кожного на охорону здоров’я та медичну допомогу встановлене ч. 1 ст. 49 Конституції України, а також закріплене в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Згідно з ч. 2 ст. 49 Конституції України охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм. 
У рамках такого фінансування здійснюються, зокрема, закупівлі лікарських засобів, а, отже, одним із способів забезпечення конституційного права кожної людини на здоров’я є здійснення державних закупівель лікарських засобів.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, є Міністерство охорони здоров’я України (далі – Міністерство, МОЗ).
2002 року Кабінетом Міністрів України постановою від 15.03.2002  № 342 (на час дії) затверджено Перелік закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, в якому визначено, що МОЗ організовує централізовану закупівлю окремих видів життєво необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів.
Переліком закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2011  № 501, також передбачена організація МОЗ у випадках, визначених законодавством, централізованих закупівель, зокрема окремих видів життєво необхідних лікарських засобів і медичних виробів, імунобіологічних препаратів. 
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» запроваджено необхідність здійснення протягом 2015 – 2019 років державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій (далі – спеціалізовані організації). 
Відповідно до цього Закону на закупівлі, які здійснюються МОЗ із залученням спеціалізованих організацій, не розповсюджуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). 
Спеціалізовані організації, що здійснюють закупівлі, – це спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об’єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів і пов’язаних з цим послуг на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій.
Порядок визначення критеріїв вибору спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі, а також порядок організації МОЗ закупівель через спеціалізовані організації визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015  № 622 «Деякі питання здійснення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» (далі – Постанова № 622).
Також Постановою № 622 визначено особливості організації процесу закупівель. Зокрема, передбачено, що перелік лікарських засобів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівель, укладених із спеціалізованими організаціями, формується винятково за міжнародними непатентованими назвами.

Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів 2015 року за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2015  № 787, передбачав проведення закупівлі ліків та медичних виробів через спеціалізовані організації за 15 напрямами використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 2301400.
Протягом 2016 – 2018 років відповідно МОЗ здійснювало закупівлю ліків та медичних виробів через спеціалізовані організації за всіма напрямами використання бюджетних коштів за КПКВК 2301400.
Міністерство протягом 2015 – 2018 роках здійснювало закупівлю ліків та медичних виробів за бюджетною програмою 2301400 через три спеціалізовані організації, а саме: програму розвитку ООН в Україні (далі – ПРООН), Представництво Дитячого фонду ООН (далі – ЮНІСЕФ) та Представництво Краун Ейджентс в Україні (далі – КРАУН).
Держаудитслужба провела державний фінансовий аудит виконання бюджетної програми 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (далі – бюджетна програма 2301400) за період з 01.01.2015 до 31.12.2018, яким встановлено низку чинників, що негативно впливають на виконання МОЗ функцій головного розпорядника бюджетних коштів зазначеної бюджетної програми та не дають змоги завжди ефективно використовувати бюджетні кошти, а також ліки та медичні вироби, закуплені за цією бюджетною програмою через спеціалізовані організації.
Ось результати.
По-перше, відсутність протягом 2015 – 2018 років графіків поставок до регіонів медикаментів і медичних виробів, закуплених МОЗ України на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, і подання структурними підрозділами з питань охорони здоров’я недостовірної інформації про потребу в ліках та медичних виробах призвели до їхнього постачання у централізованому порядку до регіонів не за реальною потребою в них та стали причиною утворення запасу деяких препаратів і необхідності постійного перерозподілу медикаментів та медичних виробів до інших регіонів.
Аудитом встановлено, що МОЗ на час формування бюджетних запитів за бюджетною програмою 2301400 на 2015 – 2018 роки не збирало розрахунків потреби в ліках та медичних виробах від структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації (далі – структурні підрозділи з питань охорони здоров’я).
Інформація щодо потреби в ліках та медичних виробах структурними підрозділами з питань охорони здоров’я на відповідні роки надавалася до МОЗ України у більшості випадків безпосередньо перед укладанням договорів із спеціалізованими організаціями або після цього та постійно уточнювалася.
Аудит засвідчив, що у договорах, укладених з усіма спеціалізованими організаціями 2015 року, немає умов щодо термінів постачання медикаментів та медичних виробів, а протягом2016 – 2018 років терміни поставки ліків та медичних виробів у строк від 12 до 24 місяців від дати здійснення МОЗ попередньої оплати визначено лише у договорах, укладених з ПРООН та ЮНІСЕФ.
Аудитом встановлено, що подання структурними підрозділами з питань охорони здоров’я недостовірної інформації про потребу в ліках і медичних виробах призвело до постачання до деяких регіонів України окремих медикаментів та медичних виробів не відповідно до реальної потреби та утворення залишків одних препаратів і відсутності інших.
Зокрема, у Кіровоградській області утворилися значні залишки препаратів для антиретровірусної терапії дорослих, підлітків і дітей, у Львівській області – медичних виробів для проведення забору крові у донорів, а у Луганській та Запорізькій областях – імунобіологічних препаратів.
Аудит також засвідчив, що нерівномірне постачання до регіонів препаратів для лікування хворих на туберкульоз та неврахування МОЗ України під час закупівлі та розподілу до регіонів ліків зміни протоколів лікування туберкульозу призвело до утворення залишків окремих препаратів.
У Вінницькій, Дніпропетровській та Житомирській областях унаслідок вилучення з переліку препаратів, які застосовуються під час лікування хворих на туберкульоз, тобто зміни протоколів лікування туберкульозу, утворилися залишки лікарського засобу «Капреоміцин 1,0» загальною вартістю близько 10,0 млн грн, що, ймовірно, не буде використаний до закінчення термінів його придатності.
Постачання у централізованому порядку до Миколаївської та Черкаської областей витратних матеріалів для лікування хворих методом перитонеального діалізу різних виробників, які, на думку лікарів закладів охорони здоров’я, не сумісні між собою, та непропорційне постачання розчинів для перитонеального діалізу відповідно до їхніх концентрацій унеможливлює дотримання режимів лікування пацієнтів.
Отже, збір інформації, проведений в регіонах, засвідчив, що поставки не відповідно до реальної потреби в них та несумісність окремих витратних матеріалів призводить до утворення їхніх залишків та є причиною постійного їхнього перерозподілу між регіонами.
По-друге, аудитом встановлено, що МОЗ протягом 2016 – 2017 років не провело достатнього моніторингу рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я, перерозподілу або заміни залишку лікарських засобів/виробів медичного призначення, термін придатності яких був обмежений, що призвело до невикористання до закінчення термінів придатності ліків та медичних виробів та до необхідності шукати шляхи заміни спеціалізованими організаціями протермінованих препаратів на загальну суму 15,2 млн грн.
Унаслідок постачання 2016 року спеціалізованою організацією КРАУН лікарських засобів Кансидаз® Ліофілізат та Ноксафіл® з незначним залишковим терміном придатності від чотирьох до дев’яти місяців частина цих ліків на загальну суму 10,9 млн грн не використана деякими закладами охорони здоров’я до закінчення термінів придатності та 2017 року повернута до ДП «Укрвакцина».
Під час збору інформації в закладах охорони здоров’я встановлено наявність ліків та медичних виробів з терміном придатності, який закінчився, на загальну суму понад 4,0 млн грн – основними причинами невикористання медикаментів до закінчення терміну їхньої придатності є: постачання ліків та медичних виробів до регіонів не відповідно до реальної потреби в них та непроведення своєчасного їхнього перерозподілу до інших регіонів, а також зменшення кількості хворих, для яких були поставлені ліки, через тимчасову окупацію частини територій України.
На складах ДП «Укрмедпостач» на час проведення аудиту перебувало протермінованих лікарських засобів та медичних виробів на суму 725,4 тис. грн, які не були поставлені до закладів охорони здоров’я через відмову останніх отримувати їх відповідно до розподілу МОЗ України та непроведення перерозподілу цих препаратів до інших регіонів до закінчення терміну їхньої придатності.

Слід зазначити, що у лютому 2019 року МОЗ України досягнуло домовленості з КРАУН про заміну протермінованих препаратів Кансидаз® Ліофілізат та Ноксафіл®, які зберігаються на складах ДП «Укрвакцина».
По-третє, специфіка формування номенклатурних позицій ліків та медичних виробів для закупівлі на підставі угод щодо закупівлі зі спеціалізованими організаціями протягом 2016 – 2018 років дала змогу МОЗ України закупити не оригінальні (загальновідомі) ліки, а генеричні препарати, від отримання яких відмовилася частина пацієнтів.
Аудитом встановлено, що закупівля МОЗ лікарських засобів проводиться не за їхніми назвами, а за діючою речовиною, через що воно закуповує не лише оригінальні препарати, а й генеричні, які є значно дешевшими.
Однак встановлено, що через непризначення лікарями хворим у до- та післяопераційний період з трансплантації генеричних препаратів, які пройшли відповідні дослідження та широко використовуються у світі, 24 % хворих відмовилися від отримання лікарських препаратів «Мікофенолова кислота», «Такпан» та «Екворал» загальною вартістю 9,1 млн грн.
Під час аудиту встановлено, що через недостатню кількість ліків (зокрема й через поставки генеричних імуносупресантів), яких потребують хворі у до- та післяопераційний період з трансплантації, протягом 2016 – 2018 років за рахунок коштів обласних, міських та районних бюджетів було придбано препаратів на загальну суму 94,4 млн грн.
З огляду на викладене, закупівля МОЗ України генеричних імуносупресантів без проведення відповідної роботи із впровадження до медичної практики лікарів-трансплантологів призначення хворим, крім оригінальних препаратів, якісних генериків негативно впливає на ефективність використання коштів державного бюджету та збільшує навантаження на місцеві бюджети.
По-четверте, придбання Міністерством окремих вакцин у багатодозних розфасовках спричиняє високий рівень їхніх природних втрат та, як наслідок, неефективне використання бюджетних коштів. 
Аудитом встановлено, що МОЗ за договорами, укладеними з ЮНІСЕФ протягом 2015 – 2018 років, закупило вакцини для профілактики БЦЖ у скляних ампулах № 20 (20 доз) (далі – вакцини БЦЖ) та вакцини для профілактики дифтерії та правця у десятидозних розфасовках. 
Під час дослідження використання вакцин для профілактики БЦЖ, яка надходила у вигляді порошку та розчинника для приготування суспензії для внутрішньошкірних ін’єкцій у скляній ампулі № 20 (20 доз), встановлено, що через багатодозні розфасовки зазначеної вакцини лікувальні заклади втрачають понад 50 % цієї вакцини.
Зібрана в регіонах інформація засвідчила, що лише в 14 лікувальних закладах протягом 2015 – 2018 років списано, як знищеного невикористаного залишку через багатодозні їхні розфасовки, 852 566 доз вакцин БЦЖ на загальну суму 1,9 млн грн.
Через багатодозну розфасовку лише в 11 закладах охорони здоров’я знищена 250 271 доза вакцини для профілактики дифтерії та правця на суму 795,6 тис. грн.
Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів, виділених на закупівлю ліків та медичних виробів через спеціалізовані організації, Держаудитслужба за результатами державного фінансового аудиту надала МОЗ України пропозиції нормативно-методологічного, організаційного та фінансового характеру.

Леся Масна,
начальник відділу державного фінансового аудиту в галузі охорони здоров’я Департаменту контролю у соціальній галузі та сфері культури Держаудитслужби
                                
 Ольга Качинська,
головний державний аудитор відділу державного фінансового аудиту в галузі охорони здоров’я Департаменту контролю у соціальній галузі та сфері культури Держаудитслужби