Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Грамотне планування закупівель – запорука їхнього успішного проведення

Дата розміщення новини: 2019-06-10

Як відомо, оголошенню кожної з процедур закупiвель передує їхнє планування в рiчному планi закупiвель або в додатку до нього.

Вiдповiдно до абзаців другого i третього ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публiчнi закупiвлi» від 25.12.2015 № 922-VIII (далi – Закон № 922) цей Закон застосовується: до замовників за умови, що вартiсть предмета закупiвлi товару (товарiв), послуги (послуг) дорiвнює або перевищує 200 тис. грн, а робiт – 1,5 млн грн; до замовникiв, якi здiйснюють дiяльнiсть в окремих сферах господарювання, за умови, що вартiсть предмета закупiвлi товару (товарiв), послуги (послуг) дорiвнює або перевищує 1,0 млн грн, а робiт – 5,0 млн грн.

Тож замовники умовно поділяють усі публічні закупiвлі на так званi «допороговi», коли очікувана вартість предмета закупівлі менше так званих порогів, зазначених в абзаці 2 i 3 ч. 1 ст. 2 Закон № 922, та «понадпороговi», які перевищують зазначені пороги.

За таких умов згідно з ч. 1 ст. 4 Закон № 922 закупiвлі здійснюються вiдповiдно до рiчного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня затвердження.

Форма річного плану/додатку до річного плану встановлена наказом Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi України «Про затвердження
форм документiв у сферi публiчних закупiвель»
вiд 22.03.2016 № 490
(далi – Наказ № 490).

Пунктом 2 Наказу № 490 регламентовано, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про «допорогові» закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах 2 i 3 ч. 1  ст. 2 Закону № 922, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

Отже, рiчний план та додаток до нього складають за однаковою формою.

Також при плануваннi закупiвель не варто забувати про дотримання принципiв публiчних закупiвель.

Одним iз принципiв здiйснення публiчних закупiвель є вiдкритiсть та прозорiсть на всiх стадiях публiчних закупiвель (ч. 1 ст. 3 Закону № 922).

Отже, усi закупiвлi, що проводить замовник, обов’язково плануються чи то в рiчному планi закупiвлi, чи то в додатку, які обов'язково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу.

Поряд з цим ч. 1 ст. 4 Закону № 922 передбачена можливість внесення змін до річного плану/додатку до річного плану. Водночас форма внесення змін до річного плану/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник до здійснення закупівлі може вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах і послугах.

Слід зазначити, що неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до ч. 1 ст. 164 – 14 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення є пiдставою для складання протоколу про адмiнiстративне правопорушення та тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 700 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вiд 11 900 до 17 000 грн).

 

Підстави для планування закупівель

 

Багато запитань у замовникiв – розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів – виникає щодо пiдстав для планування закупiвель. Відповiдi на запитання, насамперед, містяться у положеннях Бюджетного кодексу України (далi – Бюджетний кодекс).

I якщо Закон № 922 не мiстить обмежень щодо планування або укладання договору про закупiвлю саме на пiдставi кошторису та в межах кошторису, то у бюджетному законодавстві такi обмеження визначені.

Зокрема, вiдповiдно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу бюджетне зобов’язання – це будь-яке здiйснене вiдповiдно до бюджетного асигнування розмiщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здiйснення iнших аналогiчних операцiй протягом бюджетного перiоду, згiдно з якими необхiдно здiйснити платежi протягом цього ж перiоду або у майбутньому.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 1.4 «Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), бюджетне фінансове зобов’язання – це зобов’язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.

За таких обставин зобов’язання – це будь-яке розміщення замовлення, укладання договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, встановлених Бюджетним кодексом, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

Проте відповідно до п. 2.1 Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів). Водночас за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях та оригінали документів або їхні копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

Відповідно до абзацу 2 п. 2.2 Порядку № 309 зазначені документи подають протягом семи робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом семи робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

 

Оприлюднення інформації про закупівлі

 

Немалі ризики можуть чатувати замовників не тільки на стадії планування, а й на стадії оприлюднення інформації про закупівлю. Зокрема, секретар тендерного комітету може не накласти електронний цифровий підпис
(далі – ЕЦП) при оприлюдненні річного плану або додатку до нього. Тож не забувайте, що норми законодавства вимагають накладати на документи, що оприлюднюються в електронній системі закупівель, обов’язково ЕЦП. Зокрема, зазначена вимога передбачена Наказом № 490. Крім того, варто враховувати зміни у сфері електронного документообігу
відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі –
Закон № 2155), який прийшов на заміну Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003  № 852-IV.

Відповідно до пунктів 5 і 6 Прикінцевих та перехідних положень
Закону № 2155 електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше ніж два роки з дня набрання чинності цим Законом. Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який

підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом № 2155 електронними даними зі створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше ніж два роки з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2155 електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація у складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та власниками інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Враховуючи зазначене, замовникам після 07.11.2018 рекомендовано вимагати у тендерній документації накладення учасниками КЕП на всі документи, які він складає у паперовому варіанті та які містять власноручний підпис.

 

Юрій Бойко,

головний державний аудитор

 відділу моніторингу закупівель

суб’єктів державної власності,

що мають стратегічне значення

для економіки держави,Управління

моніторингу закупівель Департаменту

фінансового контролю у сфері закупівель

Держаудитслужби