Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова: Мета дієвого державного фінансового контролю–впорядкування фінансової дисципліни підприємств, установ, організацій

Дата розміщення новини: 2019-06-10

 

Інформацією про основні напрацювання, без яких неможливий подальший гармонійний розвиток і функціонування системи державного фінансового контролю, розпочала свій виступ на колегії  Голова Державної аудиторської служби України Лідія Гаврилова:

 – Упродовж першого кварталу 2019 року продовжилась нормотворча діяльність, що зосереджувалась на формуванні правового та методологічного забезпечення здійснення аудиту – як щодо вже існуючих його видів, так і щодо нових форм заходів контролю. Зокрема,  постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року   затверджено Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання.

Також нещодавно на урядовому комітеті після запеклих дебатів було підтримано проект нормативного акта щодо Порядку проведення державного фінансового аудиту використання інформаційних технологій.

Згаданий проект був доопрацьований за участі всіх заінтересованих органів, і в найкоротший термін він буде винесений на розгляд Кабінету Міністрів України. Враховуючи як європейські, так і світові тенденції у сфері ІТ-аудиту, важко переоцінити важливість та актуальність цього документа.

До слова, у пілотному режимі наразі впроваджуються нові види аудитів, зокрема тривають державні фінансові аудити інвестиційних проектів і державних (регіональних) програм.

Також Лідія Володимирівна наголосила на тому, що Держаудитслужба активно долучилася до розробки  пропозицій щодо стратегічних документів Уряду, а саме:

- проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 – 2020 роки»;

- проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2022 року;

- проекту плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік.

 

Якісний відбір об’єктів аудиту

 

Продовжуючи свій виступ, Голова Держаудитслужби навела кілька знакових цифр,  що максимально характеризують роботу Служби у першому кварталі.

Аналітична робота в ході проведення державних фінансових аудитів, аналіз проблем у діяльності підприємств, установ та організацій дозволили упередити потенційних втрат на понад 550 млн грн. Для порівняння: ця сума у 8,6 раза перевищує відповідний показник першого кварталу 2018 року.

Про кращу якість відбору об’єктів для проведення аудиту свідчить те, що з кожного мільйона охоплених дослідженням фінансових і матеріальних ресурсів у січні – березні фіксувалось 33 тис. грн неефективних витрат та упущених вигод (минулого року – лише 6,0 тис. грн). Та й абсолютна сума виявлених недоліків і ризикових операцій (2,7 млрд грн) проти 2018 року зросла майже на 16 відсотків.

 

Збільшення суми виявлених порушень

 

Як визначено стратегічними документами, Держаудитслужба і надалі зменшує власну присутність на об’єктах контролю та одночасно ретельніше підбирає для контролю найбільш ризикові з них. Цьогоріч кількість проведених ревізій та перевірок, як зазначила Лідія Гаврилова, у півтора раза зменшилась, проте сума виявлених порушень, наслідком яких стала втрата ресурсів, збільшилась на 12 % і становить понад 625 млн грн: у середньому на одному заході контролю встановлюється майже 2,2 млн грн втрат.

Про суттєву додану вартість від роботи Служби свідчить те, що на кожну бюджетну гривню, затрачену на її функціонування, державний бюджет отримує на третину більше – 132 %.

 

Моніторинг закупівель

 

Про досить плідну роботу щодо вдосконалення форм і методів контролю у сфері закупівель розповів на колегії заступник Голови Держаудитслужби Олександр Шкуропат:

 – З листопада 2018 року Держаудитслужба розпочала здійснення нового виду державного фінансового контролю – моніторингу закупівель.

Поточного року продовжено роботу щодо вдосконалення механізму здійснення моніторингу та підвищення його ефективності.

Наразі опрацьовано розроблений Мінекономрозвитку проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України», до якого Держаудитслужба надала пропозиції щодо вдосконалення процедури моніторингу.

Також за підтримки Служби Проектом ЄС «Підтримка впровадження Стратегії реформування публічних закупівель/Дорожньої карти для гармонізації в Україні» підготовлено Звіт про стан моніторингу публічних закупівель в Україні, який презентовано 19 березня цього року.

Згаданим Проектом ЄС за сприяння Держаудитслужби готується другий звіт – щодо організаційного забезпечення виконання функцій моніторингу, однією з цілей якого є ініціювання надання допомоги (зокрема технічної) Держаудитслужбі у створенні ефективної системи контролю за публічними закупівлями.

 

Кадровий потенціал

 

Окрім співпраці із заінтересованими суб’єктами, як зазначив Олександр Григорович,  в окресленому напрямку, Держаудитслужба вживає заходи для ефективного використання внутрішніх ресурсів – насамперед, кадрового потенціалу для протидії порушенням у сфері закупівель.

Зокрема, проведено відповідну роботу щодо підвищення кваліфікації працівників, залучених до контролю у сфері закупівель. Результати такої роботи належно оцінені на підсумкових заліках, проведених як на центральному, так і на регіональних рівнях за участю посадових осіб Держаудитслужби.

Також посадовими особами Департаменту фінансового контролю у сфері закупівель на постійній основі забезпечується координація з питань моніторингу, який здійснюється в офісах та їхніх управліннях в областях.

 

Цифри свідчать

 

Перші результати моніторингу засвідчили його ефективність щодо запобігання порушенням у сфері закупівель.

У першому кварталі 2019 року органами державного фінансового контролю розпочато моніторинг 2 365 процедур закупівель загальною очікуваною вартістю понад 17,8 млрд грн, з яких завершено моніторинг 2 224 процедур (офіси Держаудитслужби та їхні управління в областях – 2 111).

Під час моніторингу 2 044 закупівель (92 % від загальної кількості охоплених контролем закупівель) встановлено порушень законодавства у сфері закупівель на загальну суму майже 13,0 млрд грн, з яких апаратом Держаудитслужби – 3,4 млрд грн, офісами Держаудитслужби та їхніми управліннями в областях – 9,5 млрд грн.

Найбільше виявлено порушень у частині складання тендерної документації (27 %), оприлюднення інформації про закупівлі (17 %), розгляду та відхилення замовником тендерних пропозицій (12 %).

 

Збільшена питома вага аудитів

 

Про основні результативні показники діяльності органів Держаудитслужби за перший квартал цього року розповіла на колегії заступник Голови Державної аудиторської служби України Юлія Солянік:

 – З початку поточного року органами Служби завершено понад 2,6 тисячі заходів державного фінансового контролю, з яких 289 ревізій і перевірок, 94 аудити та понад 2,2 тисячі моніторингів закупівель.

Зберігається тенденція до збільшення питомої ваги державних фінансових аудитів у загальній кількості заходів контролю – без урахування моніторингів закупівель.       

                          Слайд 1

Так, за перший квартал 2019 року питома вага проведених аудитів у загальній кількості контрольних заходів проти минулорічних даних зросла на понад девять відсотків – з 15,3 % за квартал 2018 року (79 аудитів) до 24,5 % за звітний період (94 аудити), а за кількісним значенням – у 1,2 раза.

Зі свого боку, кількісний показник ревізій відносно аналогічного періоду попереднього року знизився на понад 36 %.

Водночас планка результативності та ефективності заходів державного фінансового контролю органів Служби тримається на досить високому рівні.              

Так, за результатами ревізій і перевірок загальний обсяг виявлених порушень, наслідком яких стали втрати ресурсів, за звітний квартал становив понад 625,4 млн грн.                                                        

 Водночас результативні показники таких заходів зросли майже на 69 %: якщо за перший квартал 2018 року обсяг виявлених втрат у середньому на одну ревізію та перевірку становив майже 1,3 млн грн, то за звітний період – близько 2,2 мільйона.                   

Відшкодування та поновлення втрат забезпечено на суму майже 218,3 млн грн, що становить третину (34,9 %) від виявлених таких порушень.

                      Слайд 2

Невідворотність відповідальності

 

Суттєвих досягнень також здобула Служба і в частині подальшої реалізації результатів контролю та невідворотності відповідальності винних осіб, зокрема:

- до правоохоронних органів передано 185 ревізійних матеріалів, за результатами розгляду яких вжито відповідних заходів реагування: розпочато 147 досудових розслідувань, долучено до кримінальних проваджень 69 матеріалів заходів контролю та вручено 73 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

- задля повноти відшкодування завданих державі втрат до суду пред’явлено вісім позовів на суму 1,5 млн грн та ініційовано 84 позови перед органами прокуратури, об’єктом контролю або його органом управління, іншими державними органами;

- до Держфінмоніторингу скеровано 13 інформацій щодо порушень, які можуть свідчити про легалізацію злочинних доходів, майже на 28,2 млн грн;

- до адміністративної відповідальності притягнуто 582 посадових осіб, до дисциплінарної та матеріальної відповідальності – 149 осіб, зокрема 15 – звільнено із займаних посад.

 

Ефективність фінансових аудитів

 

Значних результатів досягнуто і під час державних фінансових аудитів, що стало наслідком переорієнтації діяльності органів Служби на попередження порушень у фінансовій сфері, зокрема:                                        

- встановлено фактів неефективних управлінських дій чи рішень та ризикових операцій, що призвели або ж потенційно можуть призвести до упущених вигод, втрачених доходів чи непродуктивних витрат, на суму майже 2,7 млрд грн;

- завдяки належному та своєчасному реагуванню об’єктів аудиту відшкодовано втрат, допущених через неефективні управлінські дії та рішення, на понад 104,2 млн грн, а також упереджено близько 553,0 мільйона відповідних втрат. До слова, ця сума у 8,6 раза перевищує відповідний показник першого кварталу 2018 року – 63,9 мільйона;

- із загальної кількості наданих за результатами аудитів пропозицій та рекомендацій (877), основна питома вага (або 73,7 %) прийнята до виконання та подальшого впровадження.                                                  Як наслідок, за результатами роботи з початку року загальний рівень ефективності роботи органів Служби в частині співвідношення відшкодованих бюджетних втрат до видатків на утримання (окупність) склав майже 132 %(до автора: повтор цього факта!!!!)

 Підбиваючи підсумки колегії, Голова Державної аудиторської служби України Лідія Гаврилова зазначила, що у першій чверті 2019 року в Дераудитслужбі проводилася дуже активна нормотворча діяльність, впроваджувалися нові види аудиту, значно зросли показники діяльності. Словом, Служба розвивається, і, звісно, на досягнутому її колектив зупинятися не збирається.

 

Підготував Віталій Цвид

Фото Валентини Науменко