Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чи можлива нова школа за старими правилами?

Дата розміщення новини: 2019-04-04

 
Бюджетні кошти, виділені на реформування шкіл, деякі освітні керівники витрачають як заманеться: замість сучасних парт закуповують старі, замість інтерактивних дощок – телевізори, а перекваліфікацію педагогів здійснюють на сумнівних курсах
 
Наразі в Україні тривають численні перетворення в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
Корінних змін й реформ зазнає освіта – як базова складова будь-якого процесу.
Варто наголосити, що багато років метою української освіти був всебічний розвиток людини. Проте освіта була стандартною та не враховувала інтелектуальних, творчих і фізичних особливостей дітей, їхніх потреб і побажань.
Тому на зміну старих підходів запроваджено нову реформу загальної середньої освіти «Нова українська школа» ( далі – НУШ)
Першим кроком на шляху до реформування освіти стало розроблення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029, яка була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. Ця Концепція передбачає, зокрема, впровадження нового державного стандарту початкової освіти, справедливий розподіл суспільних коштів, що сприятиме рівному доступу всіх дітей до якісної освіти, творення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів, батьків.
Якщо 2017 року участь в експерименті брали лише 100 шкіл, то з 1.09.2018 ця реформа запрацювала в усіх школах країни.
Як зазначає Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), реформування, насамперед, передбачає модернізацію змісту освіти, що має задовольнити освітні потреби дітей відповідно до їхніх здібностей, інтересів, намірів. З огляду на це, поряд з використанням типових програм, затверджених МОН, буде розширена автономність навчального закладу у формуванні власних освітніх програм.
На реалізацію реформаторських змін початкової освіти 2018 року уряд виділив кошти з державного бюджету місцевим бюджетам у вигляді субвенції, використання якої передбачалося за кількома напрямами, а саме ці напрями та порядок використання субвенції були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 237 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (далі – Порядок № 237).
За даними інформаційно-статистичного бюлетеня Міністерства освіти і науки України 2018 року Уряд виділив 1 369,1 млн грн на підвищення кваліфікації педагогічних працівників й на оновлення матеріально-технічної бази (рис. 1).
 
Рис.1. Розподіл обсягу субвенції на закупівлю дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання та на підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Слід вказати, що Державна аудиторська служба України як орган державного фінансового контролю при інспектуванні та при проведенні аудитів виконання бюджетних програм департаментами (управліннями, відділами) освіти органів місцевої влади досліджувала питання використання коштів субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти в межах НУШ.
Як засвідчили результати аудитів та ревізій, керівники окремих департаментів (управлінь, відділів) освіти за рахунок субвенції для початкової школи придбавали телевізори замість інтерактивних проекторів та двомісні парти замість столів учнівських одномісних, мотивуючи це тим, що Примірний перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи, затверджений наказом Міністерство освіти і науки України від 13.02.2018 № 137 (далі – Перелік № 137), є орієнтовним.
Наприклад, під час проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми навчальними закладами (в т.ч. школою – дитячим садком, інтернатом при школі), спеціалізованими школами, ліцеями, гімназіями, колегіумами» Відділом освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації (далі – Відділ освіти) за період з 01.01.2015 до 30.09.2018 Східний офіс Держаудитслужби встановив наступне.
У серпні 2018 року Відділ освіти через систему публічних закупівель ProZorro провів закупівлю за кодом 32320000-2 «Телевізійне обладнання для облаштування навчальних кабінетів початкової школи («Нова українська школа») закладів освіти Дніпровського району», а саме телевізори з кріпленням кількістю 22 штуки на загальну суму 328,5 тис. грн.
За наданою інформацією під час проведення аудиту у Відділі освіти телевізори використовуються в класних кімнатах для демонстрації презентацій, текстових матеріалів, показу слайдів, відео- та аудіо-ресурсів тощо.
Проте Порядком № 237 та Наказом № 137 не передбачено придбання телевізійного обладнання (телевізорів) за рахунок субвенції з державного бюджету для забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Слід зазначити, що вартість комплектів (інтерактивна дошка, проектор, ноутбук) в середньому складає від 84 тис. грн до 113 тис. грн, а вартість телевізора, придбаного Відділом освіти, складає 14,9 тис. грн, тобто менше в 5 – 7 разів ніж вартість вказаних комплектів.
Проте технічні характеристики телевізорів та інтерактивних дошок значно відрізняються (табл. 1).
 
Отже, враховуючи різні технічні характеристики, говорити про взаємозамінність інтерактивних дошок телевізорами не доводиться.
Аналогічна ситуація відбулася під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі – Відділ освіти Києво-Святошинської РДА).
Так, Відділ освіти Києво-Святошинської РДА та ТОВ «Розком» 2018 року уклали угоду щодо поставки парт учнівських двомісних без полиць, дошок, столів вчительських і стільців на загальну суму 3,0 млн. грн.
Проте товари, зазначені у вказаному договорі та відповідно поставлені до Відділу освіти Києво-Святошинської РДА, не відповідають умовам Переліку № 137.
Зважаючи на викладене, складається враження, що умови Переліку № 137 є необов’язковим та невиключним для придбання матеріальних цінностей. Як наслідок, місцеві органи влади закуповують товари на власний розсуд, тобто зі своїм розумінням впровадження концепції НУШ.
Зважаючи на те, що під час заходів державного фінансового контролю органи місцевого самоврядування з упевненістю доводили, що Перелік № 137 є орієнтовним, тобто необов’язковим, Держаудитслужба направила запит до Міністерства освіти і науки України як до органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти та є головним розпорядником коштів, що спрямовуються як субвенції до регіонів. МОН своїм листом від 29.12.2018 № 1/12-10174 підтримало позицію Держаудитслужби та, відповідно, визначило, що:
«Згідно з пунктом 11 Порядку № 237 не допускається спрямування субвенції, серед іншого на закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов’язані зі здійсненням видатків, зазначених у пунктах 4 і 5 Порядку № 237, а саме: підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 237 визначено, що субвенція спрямовується на закупівлю дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів згідно з Переліком № 137 (інтерактивний проектор, ноутбук, стіл учнівський одномісний та інше)».
Отже, придбання обладнання, яке не передбачене Переліком № 137, не відповідає напрямам використання бюджетних коштів та, як наслідок, є нецільовим.
Аналогічні факти встановлено й під час інших заходів державного фінансового контролю.
Варто зазначити, що жодні реформи неможливо провести без залучення людського ресурсу.
Водночас слід наголосити, що ЗВО випускають спеціалістів (вчителів початкових класів) за старими програмами. Тобто, на жаль, у ЗВО наразі не навчають майбутніх вчителів відповідно до вимог концепції реформування освіти.
Тому наразі вчителі початкових класів потребують відповідної кваліфікації.
Водночас заходи державного фінансового контролю за напрямами використання бюджетних коштів на підвищення кваліфікації вчителів та інших педагогічних працівників засвідчили неефективність роботи у цьому напрямку.
Наприклад, під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» було встановлено, що станом на 01.09.2018 підвищення кваліфікації пройшов 2 261 педагогічний працівник, які працюватимуть у початковій школі протягом 2018/2019 навчального року – водночас кількість початкових класів у закладах освіти Київської області становить 4 462 класи. Тобто навчання пройшло лише 50 % працівників початкової школи Київської області.
Під час збору інформації в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського було встановлено, що чотири працівників було направлено до вказаних закладів для підвищення кваліфікації з метою здійснення підготовки педагогічних працівників для роботи в умовах НУШ.
Відповідальними за проведення тренінгів для тренерів НУШ були Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» (далі – ВФ «Крок за кроком») та громадська організація «Освіторія» (далі – ГС «Освіторія»).
Після проходження тренінгів у рамках підвищення кваліфікації працівникам видавали сертифікати тренера двох зразків: перший – за підписом Міністра освіти і науки України Л. Гриневич, першого заступника директора Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Ю. Завалевського, директора ВФ «Крок за кроком» Н. Софій; а другий – за підписом Міністра освіти і науки України Л. Гриневич, голови ГС «Освіторія» З. Литвин.
Цікавим є той факт, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань єдиним видом діяльності ГС «Освіторія» є діяльність інших громадських організацій за КВЕД 94.99, тобто, відповідно, ГС «Освіторія» не має права на здійснення освітньої діяльності.
Виникає питання стосовно кваліфікації тренерів, які пройшли підвищення кваліфікації в ГО «Освіторія», та педагогічних працівників, яких готували дані тренери.
Отже, підводячи підсумки результатів впровадження НУШ 2018 року, можна зробити висновок, що «голова не знає, що роблять руки».
Тобто Міністерство освіти і науки України спрямовує багато коштів з бюджету на матеріально-технічне оновлення шкіл, проте департаменти (управління, відділи) освіти органів місцевої влади придбавають те, що не відповідає концепції «Нової української школи», виділяють кошти на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які не використовують надані їм можливості для розвитку та росту.
Позаяк реформа освіти тільки почалася, то доречно припустити, що під час імплементації НУШ постане ще багато спірних питань, тому хочеться сподіватися, що надалі МОН спільно з департаментами (управліннями, відділами) освіти органів місцевої влади здійснюватимуть свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства та сприятимуть розвитку сучасної нової української школи.
 
Світлана Гребень,
заступник директора Департаменту – начальник відділу інспектування у галузі освіти, науки, інформації та спорту Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації.
 
Дар’я Макаренко,
головний державний фінансовий інспектор відділу інспектування у галузі освіти, науки, інформації та спорту Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації.