Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Професійно визначаємо предмет та порядок закупівлі

Дата розміщення новини: 2019-04-04

Наша розповідь про тонкощі публічних закупівель: поділ предмета закупівель на частини, застосування переговорної процедури, закупівля послуг замість робіт та інше

 

У зв’язку із набранням чинності 27.01.2018 Закону України від 21.12.2017 № 2265-УІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель» Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи розпочали здійснення моніторингу закупівель. За результатами вказаного виду державного фінансового контролю встановлено, що замовники допускають значні порушення при визначенні предмета закупівлі.

Поділ предмета закупівлі на частини

Замовники мають проводити публічні закупівлі шляхом застосування однієї з процедур, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), за умови, якщо вартість товару, послуги дорівнює або перевищує 200 тис. грн, а робіт 1,5 млн грн. А замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1,0 млн грн, а робіт
5,0 млн грн.

Частиною сьомою ст. 2 Закону передбачено, що Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Проте за результатами проведених Держаудитслужбою моніторингів закупівель встановлено випадки поділу предмета закупівлі на частини та уникнення проведення відкритих торгів.

Здійснення допорогових закупівель й уникнення проведення процедури відкритих торгів інколи зумовлене бажанням замовників здійснити закупівлю, зокрема послуги або роботи, у певного підрядника, з яким звикли працювати або якого рекомендують. Такі дії замовники пояснюють потребою оперативно отримати послуги, роботи, а проведення тендерних процедур затягує цей процес. Проте це не є виправданням для уникнення конкурентних процедур закупівель та застосування законодавства у сфері публічних закупівель.

Адже за здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таке порушення тягне за собою накладення штрафу на службових, уповноважених осіб від
11,9 тис. грн до 17,0 тис. грн. А такі самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових, уповноважених осіб від 17,0 тис. грн до 25,5 тис. грн.

Закупівля послуг замість робіт

Аналізуючи закупівлі, моніторинг яких здійснила Держаудитслужба, встановлено, що також є проблема правильного визначення предмета закупівлі, особливо щодо робіт і послуг.

Так, визначення предмета закупівлі є виключно прерогативою замовника, але непоодинокі випадки, коли замовник неправильно визначає предмет закупівлі та проводить допорогові закупівлі, порушуючи, як наслідок, норми Закону, що тягне за собою адміністративну відповідальність.

Складнощі зазвичай виникають під час визначення потреби застосування норм Закону при закупівлі послуг з поточного ремонту та віднесення ремонту до поточного або капітального. А, отже, є проблема щодо правильного застосування вартісних меж, передбачених ст. 2 Закону.

При визначенні предмета закупівлі замовник має дотримуватися визначень термінів «роботи» та «послуги», наведених у ст. 1 Закону.

Зокрема, п. 17 ст. 1 Закону визначено, що послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

До робіт, відповідно до п. 22 ст. 1 Закону, належать проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств і супровідні роботам послуги, зокрема геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (далі Порядок) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578.

Згідно із Порядком замовник визначає предмет закупівлі робіт відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону за об'єктами будівництва та ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм
ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до цього Порядку замовник визначає згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Крім того, як свідчать результати проведеного Держаудитслужбою моніторингу, замовники під час закупівлі послуг з поточного ремонту всупереч вимогам законодавства у сфері публічних закупівель визначали його як капітальний ремонт. А відтак здійснюють закупівлі таких послуг як допорогові закупівлі, тоді як в цих випадках замовники мають застосовувати процедури закупівель, передбачені Законом, адже вартість закупівлі послуг перевищує 200,0 тис. грн. Безпідставно застосувавши допорогові процедури закупівель, замовники вчинили порушення законодавства про закупівлі.

Особливості закупівлі послуг з поточного ремонту

Варто звернути увагу, що при визначенні предмета закупівлі щодо проведення поточного ремонту є певні особливості.

Згідно з п. 2 Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до термінології державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Отже, ключовим при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту, є не код Єдиного закупівельного словника, а кожний окремий об’єкт будівництва: будинок, будівля, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

Також поточний ремонт кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури є окремим предметом закупівлі та не потребує застосування Закону, якщо вартість послуг поточного ремонту об’єкта загалом менша ніж 200 тис. грн.

Застосування переговорної процедури як виняток

Аналізуючи закупівлі, моніторинг яких здійснила Держаудитслужба, встановлено безпідставне застосування замовниками переговорної процедури при закупівлі послуг, що призводить до уникнення проведення процедури відкритих торгів.

Адже переговорна процедура закупівлі це процедура, яку використовує замовник як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Саме так зазначено у ч. 1 ст. 35 Закону.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від
07.02.2017 № 3302-06/3816-06 надало відповідне роз'яснення, у якому зазначено, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорну процедуру закупівлі застосовує замовник як виняток у разі, якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників, водночас предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не мають відрізнятися від вимог, які визначив замовник у тендерній документації.

Частиною другою ст. 22 Закону встановлено, що тендерна документація має містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). За таких обставин технічна специфікація має містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, зокрема їхні технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені чинними міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.

Тобто предмет закупівлі має бути таким самим, як і при попередньо проведених замовником відкритих торгах. Не мають зазнавати змін технічні, якісні характеристики предмета закупівлі, а також не можуть змінюватися вимоги до учасника.

Водночас вибір процедури закупівлі в кожному конкретному випадку здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника, які й несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення з огляду на норми ст. 38 Закону.

Тому професійний підхід замовника до порядку визначення предмету закупівлі займає одну із ключових позицій під час здійснення публічних закупівель.

 

Ірина Назаренко,

головний державний аудитор відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Управління контролю закупівель у господарській сфері
Департаменту контролю у сфері закупівель Держаудитслужби