Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

Дата розміщення новини: 2019-03-05

1.Які особливості відображення в обліку за МСФЗ витрат, здійснених підприємством через неврожай сільськогосподарської продукції?
Анастасія Ситіна, смт Дружба Дніпропетровська обл.
 
Відповідає фахівець: Валерія Сергієнко
провідний державний аудитор відділу державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання в аграрній галузі, екології та природокористування Департаменту контролю в аграрній галузі, екології та природокористування
Держаудитслужби
 
Сільськогосподарська діяльність часто є об'єктом кліматичних ризиків, епідемій та інших природних ризиків (спалах вірусної хвороби, повінь, сильні посухи або морози та нашестя комах).
Відповідно до п. 53 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 41 (далі – МСБО 41) «Сільське господарство» передбачено відображення у бухгалтерському обліку характеру та суми витрат, здійснених у зв'язку з неврожаєм.
З метою документування оформлення обставин, що призвели до збитків, на підприємстві призначається комісія для обстеження та фіксування обсягу втрат на відповідних угіддях, де через посуху або інші природні ризики не вродило. До її складу входять представники органу виконавчої влади, регіональної комісії за участю компетентних осіб та представники страхової компанії (якщо врожай застраховано).
Комісія фіксує результати обстеження у протоколі або акті та розраховує збитки, отримані підприємством.
Протокол або акт обстеження підписують усі члени комісії та затверджує керівник підприємства, а потім його передають до бухгалтерії для відображення неврожаю в бухгалтерському обліку та надсилають до органу виконавчої влади, регіональної комісії та страховій організації.
На підставі отриманого акта або протоколу комісії в бухгалтерії оформлюють документ (довідку тощо) із переліком фактичних витрат на вирощування втраченого врожаю.
Надалі зазначений документ затверджує керівник підприємства та видає на підставі нього наказ про списання збитків від втрати врожаю в бухгалтерському обліку.
 
Після отримання бухгалтерією наказу керівника разом з актом чи протоколом комісії, а також документом з обчисленими збитками від втрати врожаю, їх відображають на рахунках бухгалтерського обліку за такою кореспонденцією:
Дт 977 «Інші витрати діяльності» – 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю».
Водночас нараховують податкове зобов'язання з ПДВ:
Дт 977 «Інші витрати діяльності» – Кт 641/ПДВ «Розрахунки за податками».
Якщо врожай застраховано, суму отриманого страхового відшкодування відображають:
Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» – Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Водночас визнається дохід від отриманого відшкодування:
Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» – Кт 747 «Страхові платежі» або 746 «Інші доходи».
Можливі випадки крадіжок урожаю з поля чи знищення його. У такому випадку суму нестачі додатково відображають на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Варто зазначити, що, попередньо, на кінець року, в якому здійснено посадку, посіви сільськогосподарської продукції необхідно переоцінити до їхньої справедливої вартості. За таких умов дохід від переоцінки визнати у попередньому звітному періоді та відобразити за Кт 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» чи інший відповідний субрахунок згідно із затвердженим на підприємстві робочим планом рахунків.
 
2.Як здійснюватиметься атестація наукової установи 2019 року, зважаючи на те, що новий порядок її проведення був прийнятий ще 2017 року, проте досі відтерміновувався? Як зазначене вплине на фінансове забезпечення установи?
О. Кравченко, м. Київ
 
Відповідає фахівець: Людмила Величко
головний державний аудитор відділу державного фінансового аудиту
в галузі науки та інформації Департаменту контролю в галузі освіти,
 
науки, спорту та інформації Держаудитслужби
 
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Кабінет Міністрів України постановою від 19.07.2017 № 540 затвердив Порядок проведення державної атестації наукових установ (далі – Порядок № 540) та доручив Міністерству освіти і науки України (далі – МОН), центральним органам виконавчої влади, Національній академії наук України (далі – НАНУ), національним галузевим академіям наук, іншим органам, до сфери управління яких належать (у віданні яких перебувають) наукові установи, починаючи з 2017 року, проводити державну атестацію наукових установ відповідно до цього Порядку.
Проте упродовж 2017 – 2018 років державна атестація за цим Порядком № 540 не проводилася, оскільки МОН лише 17.09.2018 видало наказ за № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ» (далі – Наказ № 1008) та зареєстровано його в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 № 1504/32956, яким затверджено методику оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ (далі – Методика), положення про експертні групи з оцінювання ефективності діяльності наукових установ (далі – Положення про експертні групи) та положення про експертну комісію з проведення державної атестації наукових установ (далі – Положення про експертну комісію).
Тому проведення державної атестації наукових установ за Порядком № 540 є можливим, починаючи з 2019 року, оскільки Наказ № 1008 набрав чинності 02.01.2019.
Порядок № 540 передбачає, що результати діяльності наукових установ оцінюватимуть не міністерства та президії академій наук, а незалежні експертні групи та експертна комісія з проведення державної атестації наукових установ (далі – експертна комісія), положення про які та персональний склад яких затверджується МОН відповідно до затвердженої ним Методики.
Потрібно зазначити, що Методика визначає організацію й проведення оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи, засади експертного оцінювання ефективності діяльності наукової установи, порядок визначення атестаційної оцінки наукової установи, порядок віднесення наукової установи до класифікаційної групи, положення про експертні групи й про експертну комісію – організаційні засади та умови діяльності експертних груп й експертної комісії.
Адже до затвердження Порядку № 540 державна атестація наукових установ проводилася відповідно до Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.1998 № 469, яка передбачала галузеву експертизу установ. Для цього міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належала наукова установа, створювали експертну комісію. У разі, коли наукова установа не належала до сфери управління центрального органу виконавчої влади, відповідну експертизу проводила експертна комісія МОН. Результати цієї експертизи розглядала та затверджувала колегія міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належала наукова установа, і подавала до МОН.
Відповідно до чинного Порядку забезпечення організації та проведення державної атестації наукових установ будь-якої форми власності та підпорядкування, а також керівництво системою державної атестації наукових установ здійснює лише МОН.
Для наукових установ державної, комунальної власності, наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі, наукових установ НАНУ та національних галузевих академій наук державну атестацію за Порядком № 540 визначено проводити не рідше одного разу на п’ять років в обов’язковому порядку, для наукових установ інших форм власності – за їхньою ініціативою та для новоутворених – не пізніше ніж через три роки після їхнього утворення.
Водночас наукові установи, атестовані на п’ять років, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії державної атестації в обов’язковому порядку мають подати до МОН документи, визначені Порядком № 540 (заявку та інформаційні матеріали за встановленою формою) на проведення чергової державної атестації.
Згідно з Порядком № 540 результатом державної атестації наукової установи є атестаційна оцінка як характеристика діяльності наукової установи за попередні три роки, що складається із класифікаційної та рейтингової оцінок.
Класифікаційна оцінка наукової установи свідчить про рівень її наукового і науково-технічного потенціалу та досягнення за попередні роки діяльності, рейтингова оцінка – про цільову орієнтацію її діяльності, динаміку розвитку наукового і науково-технічного потенціалу, ефективність роботи, впровадження отриманих результатів, унікальність.
За результатами загального оцінювання наукові установи класифікуватимуть на чотири групи:
І – наукові установи-лідери, що мають високий рівень отриманих результатів діяльності;
ІІ – стабільні наукові установи, що є провідними за певними напрямами проведення наукових досліджень;
ІІІ – наукові установи, що є унікальними у певній галузі і при цьому демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу;
IV – наукові установи, для яких наукова або науково-технічна, або інноваційна діяльність не є основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку.
Як наслідок, віднесення наукових установ до відповідних груп впливатиме на строки проведення їхніх атестацій.
Адже наукові установи за I класифікаційною групою атестуються строком на п’ять років, за II – на три роки, за III – на два роки та за IV – строком на один рік без права повторної атестації.
Засновник, а це міністерство чи президія академії наук, щодо наукової установи, віднесеної за результатами державної атестації до IV класифікаційної групи, упродовж року зобов’язаний вжити заходів щодо її реорганізації або ліквідації.
Результати державної атестації наукових установ згідно з Порядком № 540 мають використовуватися центральними органами виконавчої влади, НАНУ та національними галузевими академіями наук, іншими органами, до сфери управління яких належать (у віданні яких перебувають) наукові установи під час планування обсягу видатків державного бюджету для забезпечення діяльності таких наукових установ, формування тематики їхніх наукових досліджень та науково-технічних розробок, розгляду питань щодо продовження/дострокового розірвання контракту з керівником наукової установи та щодо її реорганізації/ліквідації.
Крім того, ці результати використовуватиме Міжвідомча рада з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні для сприяння розвитку фундаментальних досліджень та ефективного використання їхніх результатів у прикладних дослідженнях і науково-технічних (експериментальних) розробках за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Отже, зважаючи на те, що за Порядком № 540 державна атестація наукових установ проводитиметься, починаючи з 2019 року, її результати враховуватимуться головними розпорядниками бюджетних коштів при обчисленні потреби в бюджетних асигнуваннях на утримання атестованої установи на наступні бюджетні періоди після її проведення.