Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Скільки коштує інформаційний суверенітет

Дата розміщення новини: 2019-03-05

Чималі бюджетні кошти, що виділяються на інформаційну політику країни, використовуються не завжди ефективно через недостатність внутрішнього контролю у Міністерстві інформаційної політики України, слабку популяризацію власних програм Мінінформом і невизначеність з податками
 
Важливі реформи у нашій державі, викликані стрімким перебігом сучасних подій, починаючи з 2014 року, затвердили для України нові політичні та управлінські реалії. Гібридна війна Російської Федерації та наростаючі у світі різноманітні небезпеки, ключовим з яких є інформаційний чинник, формують довгострокові виклики для нашої країни.
Тому на сьогодні протистояння негативним інформаційним потокам та поширення інформації, спрямованої на зміцнення єдності українського народу довкола ідеї захисту держави, донесення ролі Збройних Сил України для забезпечення миру та стабільності, захист національних інтересів держави за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі, набуло великого значення.
Саме з цією метою 2015 року Уряд створив Міністерство інформаційної політики України (далі – Міністерство) як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах інформаційного суверенітету України, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, державного іномовлення, розбудови в Україні системи державних стратегічних комунікацій, здійснення реформ засобів масової інформації.
Що вдалося та що стало на заваді Міністерству досягти поставлених цілей, засвідчили результати аудиту виконання бюджетних програм Міністерством інформаційної політики України, який відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю провела Держаудитслужба.
Для реалізації поставлених завдань Міністерство, на момент проведення аудиту, в своєму складі мало два підприємства та одну організацію, де з урахуванням працівників відомства працювало 740 фахівців.
Попри короткий період свого існування Міністерство спрямувало свою діяльність на оновлення діючої системи іномовлення, в рамках якого створено Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (далі – МПІУ), основними завданнями якого є:
- об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене, всебічне та збалансоване інформування про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування;
- забезпечення достатнього, всебічного інформаційного супроводу процесу інтеграції України до Європейського Союзу та євроатлантичних структур колективної безпеки;
- популяризація української культури, сприяння розвитку мов і культур національних меншин;
- сприяння консолідації українського та іноземного суспільства шляхом поширення через міжнародні засоби масової інформації та інформаційні агенції матеріалів (програм) виробництва МПІУ, зміцненню міжнародного авторитету України та підвищенню її інвестиційної привабливості.
Окрім того, Міністерством започатковано та проводяться заходи у сфері захисту інформаційного простору України, які націлені на протидію руйнівному інформаційному впливу, інформування громадян України про реформи Уряду та основні його досягнення. Розроблено низку нормативно-правових актів.
Однак аудиторським дослідженням встановлено, що недосконала система організації планування та використання бюджетних коштів, слабкий внутрішній контроль не сприяли ефективному та раціональному використанню бюджетних коштів Міністерством та його підвідомчими організаціями й підприємствами.
Зокрема, створена на замовлення Міністерства впродовж 2015 – 2018 років відеоінформаційна продукція, яка висвітлює актуальні події в державі та вартувала державному бюджету 29,9 млн грн, не завжди знаходить місце в телерадіоефірі, адже Міністерство, не маючи власного інформаційного ресурсу та ефірного часу, змушене звертатись до власників медіа з проханням транслювати вказану відеопродукцію. Але, зважаючи на те, що майже 90 % медіа-ринку в Україні знаходиться у «приватних руках», Міністерство не завжди отримує позитивну відповідь. Тож спрямовані на зазначені цілі бюджетні кошти ризикують потрапити до розряду неефективно витрачених.
Аудитори також встановили, що суб’єкти господарювання, які залучалися Міністерством на договірних умовах до організації та проведення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору, фактично здійснювали такі послуги силами третіх осіб, лишаючи у своєму розпорядженні понад 5,0 млн грн.
Як приклад: лише один суб’єкт господарювання із 4,0 млн грн, отриманих від Міністерства для поширення інформації в мережі Інтернет, забезпечив надання цих послуг силами третіх осіб, спрямувавши їм понад 70 % коштів (2,9 млн грн). Решту – 10 %, тобто 1,1 млн грн, залишив на власні потреби.
Залишилось осторонь Міністерства питання врегулювання правового статусу підпорядкованого йому Українського національного інформаційного агентство "Укрінформ" (далі – Агентство), що дозволило останньому здійснювати свою діяльність як суб’єкту господарювання зі сплатою податків, хоча агентство, маючи ознаки бюджетної установи, юридично зареєстровано як державна організація, метою якої не є отримання прибутку. Така «гібридна» форма господарювання надала змогу Агентству за результатами своєї діяльності протягом 2015 – 2018 років сплатити до бюджету частину чистого прибутку на суму 3,1 млн грн, хоча цей податок мають сплачувати лише державні підприємства та їхні об’єднання.
Окрім цього, невизначеність статусу Агентства як платника податків призвела до того, що із отриманих коштів державного бюджету воно неправомірно сплатило податку на додану вартість на суму 39,8 млн грн.
Не сприяло Міністерство й наданню в оренду вільних приміщень, належних Агентству, хоча за таких умов воно додатково отримало б доходів на суму 103,0 тис. грн.
Не звернуло Міністерство увагу й на те, що власкори та фотокореспонденти Агентства, формально перебуваючи на робочому місці в Україні, фактично виконували свої службові обов’язки за кордоном.
Відсутність належного контролю Міністерства за діяльністю МПІУ призвело до неефективного використання ним коштів на суму 1,5 млн грн, які підприємство переплатило, взявши в оренду приміщення через низку суб’єктів господарювання.
Іншою слабкою ланкою діяльності ДП «МПІУ» є відсутність управлінських рішень щодо просування, популяризації та продажу телепрограм власного виробництва, що, як наслідок, призводить до недоотримання підприємством доходів. Натомість МПІУ непродуктивно витратило понад 1,6 млн грн на програми стороннього виробництва, які з моменту придбання не транслювало.
В іншому випадку підпорядкована Міністерству Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «УТР» (наразі ліквідована) за відсутності у неї ліцензії на мовлення необґрунтовано здійснила оплату послуг за трансляцію телепрограм, які фактично не транслювались, на суму 0,2 млн грн.
З метою недопущення неефективного використання бюджетних коштів, втрати надходжень та здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до правового поля Держаудитслужба надала Міністерству низку пропозицій.
За результатами аудиту поінформовано Кабінет Міністрів України.
 
Наталія Покотило,
заступник начальника відділу державного фінансового аудиту в галузі науки та інформації Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Держаудитслужби