Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Особливості контролю коштів ЄС у різних країнах

Дата розміщення новини: 2019-02-04

Український представник взяв участь у міжнародній Конференції органів аудиту, де колеги з інших країн ділилися досвідом контролю та аудиту коштів Євросоюзу
 
Начальник Управління розвитку державного фінансового аудиту, євроінтеграції та контролю за використанням коштів ЄС Тетяна Боровкова на запрошення Національної академії фінансів та економіки Нідерландів взяла участь у Конференції органів аудиту – 2018 у м. Гаага (Королівство Нідерланди). Окрім України, у цьому заході участь брали Вірменія, Болгарія, Хорватія, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія, Румунія, Словенія.
На сучасному етапі розвитку нашої держави участь представників України у подібних заходах є вкрай важливою, оскільки процес євроінтеграції України, з одного боку, супроводжується суттєвим збільшенням фінансової підтримки ЄС у межах програм співробітництва, а з другого – підвищенням рівня відповідальності вітчизняного Уряду в частині гарантування її належного використання.
На Конференції країни-учасниці мали нагоду обмінятися власним досвідом щодо забезпечення контролю та аудиту коштів ЄС.
Окремої уваги було надано:
 повноваженням органів управління, контролю та аудиту в межах програм підтримки ЄС;
 принципам побудови централізованої та децентралізованої систем контролю;
 сертифікації контролерів та аудиторів;
 окремим методологічним аспектам реалізації функції контролю та аудиту коштів ЄС;
 взаємодії та комунікації країн-партнерів;
 перевагам залучення технічної підтримки інструментів Twinning, TAIEX на етапі побудови національної системи управління і контролю за коштами ЄС.
Окрім цього, учасники розглянули важливі прикладні аспекти реалізації аудиторської функції, зокрема аналіз ризиків в аудиті, основи аудиторської вибірки під час проведення фінансового аудиту та вимоги до підготовки аудиторського звіту.
Представник Словенії презентувала учасникам досвід своєї країни щодо побудови системи управління і контролю коштів ЄС. Зокрема, у Словенії система управління і контролю складається з Органу управління та Органу сертифікації аудиторів. Варто наголосити, що обидва ці органи можуть делегувати свої повноваження, але не відповідальність. Поряд з цим система управління і контролю визначає органи середнього рівня, яким було делеговано окремі завдання.
Словенська колега зауважила, що для функціонування системи контролю важливо від самого початку розподілити повноваження, чітко визначити, хто займатиметься питаннями технічного співробітництва, методології, розраховуватиме необхідну чисельність персоналу, а також визначатиме потребу його навчання та сертифікації тощо.
Під час виступів та обговорень учасники Конференції ділилися практичним досвідом своїх країн щодо застосування централізованої/децентралізованої моделі контролю та аудиту коштів ЄС.
Наприклад, з досвіду інших країн-учасниць програм прикордонного та транскордонного співробітництва вбачається, що процес контролю в межах програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства на 2014 – 2020 роки (ППС ЄІС) може бути організований за принципами централізованої або децентралізованої системи.
Централізована модель контролю передбачає здійснення контролю однією організацією (як правило, державний орган влади), а децентралізована модель контролю полягає у делегуванні контрольних повноважень різним контролюючим структурам (наприклад, приватним аудиторським компаніям), які відповідають певним установленим критеріям.
Відповідальність за вибір певної системи контролю покладається на орган управління програмою.
Також одним з питань, що були обговорені під час Конференції, стала сертифікація контролерів та аудиторів, які наділені повноваженнями щодо контролю та аудиту коштів ЄС.
Зокрема, представників країн-учасниць цікавило питання рівня такої сертифікації (чи достатньо аудиторам мати сертифікат національного зразка, чи є потреба в сертифікаті європейського зразка і як його отримувати).
Під час обговорення учасники заходу зазначили, що система управління, контролю та аудиту коштів ЄС безпосередньо базується на положеннях, які регулюють правовідносини, що передбаченні в європейському законодавстві. Тобто якщо європейська сторона визначає та оприлюднює основні правила управлінського контролю та аудиту коштів ЄС, то відповідно сертифікація аудиторів має бути теж у компетенції ЄС. Імплікацією є те, що контролери та аудитори повинні мати сертифікат компетентності європейського зразка (на кшталт САР/СІРА, CISA).
Незважаючи на певні розбіжності в організації та адмініструванні функції контролю та аудиту коштів ЄС у кожній окремій країні, важливо розуміти, що базові засади реалізації цієї функції є єдиними для всіх, а їхнє встановлення є прерогативою ЄС. У контексті цього контроль та аудит коштів ЄС слід розглядати крізь призму того, що в його основі є класичний фінансовий аудит у розумінні міжнародних стандартів аудиту (INTOSAI, IIA, ISA).
Зі свого боку, фінансовий аудит фокусується на фінансових процесах (зосереджуючись на механізмах контролю в них), фінансових операціях, бухгалтерському обліку та звітності. Методи його проведення та підготовки звіту (аудиторських висновків) загалом стандартизовані, а необхідні для його проведення знання, як правило, обмежуються сферами бюджетного процесу, бухгалтерського обліку, здійснення державних закупівель та права.
Однією з ключових цілей фінансового аудиту є надання аудиторського висновку (у міжнародній практиці використовується термін "надання достатніх гарантій") з приводу достовірності звітності. Аудитор не так намагається знайти цифрові й сумарні (можливо, арифметичні) помилки, як здійснює аналіз виробничо-господарської діяльності та підтвердження (чи спростування) фінансових результатів діяльності установи за звітний період.
Реалізація такої цілі, як надання аудиторського висновку (гарантії) щодо достовірності фінансової звітності, обов'язково потребуватиме, насамперед, установлення чітких критеріїв надання того чи іншого висновку (безумовно, позитивного, умовно-позитивного чи негативного), а також визначення на етапі планування кожного окремого аудиторського дослідження рівня гарантії та матеріальності. Щодо критеріїв аудиторського висновку, то вони характеризують прийнятний рівень помилок при підготовці аудиторського висновку стосовно достовірності фінансової звітності.
Значну увагу під час Конференції було надано питанням методологічних та прикладних аспектів реалізації функції контролю та аудиту коштів ЄС, зокрема базовим засадам аудиторської вибірки.
Вибіркова перевірка в усьому світі визнана основою методики проведення фінансових аудитів. Застосування вибіркової перевірки дає змогу аудитору значно зменшити обсяг роботи, а, отже, час і вартість аудиторської перевірки. Втім, аудитор має бути максимально впевнений, що його висновки, зроблені за результатами вибіркового обстеження, відповідають реальному стану і можуть бути використані ним для оцінки всієї сукупності.
Вибірка, як елемент процесу планування аудиту, є продовженням збору інформації про об’єкт аудиту, визначення рівня матеріальності, оцінки ризиків, аналітичного огляду та визначення питань, що підлягають дослідженню під час аудиту.
Фактично всі наявні техніки аудиторської вибірки (методи відбору) поділяють на дві великі групи – статистичні та нестатистичні, кожна з яких, зі свого боку, може мати декілька окремих технік. Зокрема, основними техніками статистичної вибірки є арифметична вибірка та вибірка за грошовою одиницею, водночас основними техніками нестатистичної вибірки є вибірка випадково та вибірка на основі професійного судження.
Представник Хорватії розкрив сутність двох основних груп аудиторської вибірки – статистичної та нестатистичної. Зокрема, статистична вибірка застосовується тоді, коли потрібно перевірити великий обсяг операцій, обчислити значні витрати тощо. Нестатистичний метод застосовується як виняток. Він, як правило, підтверджує правильність застосування статистичної вибірки.
Окрема увага учасників Конференції була прикута до обговорення питання потреби комунікації між країнами-членами Європейського Союзу, Європейською Комісією та країнами-партнерами, а також активного залучення проектів технічної підтримки на кшталт TAIEX, Twinning для розвитку національної системи контролю та аудиту коштів ЄС.
У контексті обговорення питань, порушених на Конференції важливим висновком є те, що системна взаємодія та постійна комунікація національних органів контролю та аудиту коштів ЄС з експертами та представниками Європейського Союзу не лише допомагає якісно будувати національну систему управління та контролю коштів ЄС, а й забезпечує необхідний рівень довіри до неї з боку Європейського Союзу.
Зі свого боку, підвищення рівня довіри Європейського Союзу до національної системи управління та контролю є однією з головних передумов збільшення обсягів фінансової підтримки.
 
Тетяна Боровкова,
начальник Управління розвитку державного фінансового аудиту, євроінтеграції та контролю за використанням коштів ЄС Держаудитслужби