Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Лікування за кордоном ускладнюється чиновницькою недбалістю

Дата розміщення новини: 2019-02-04

Операції за кордоном бюджетним коштом, які могли б урятувати життя, не проводяться через вибірковий підхід з боку МОЗ, неналежний контроль чиновників та затягування з розглядом клопотань
 
Відповідно до ст. 49 Конституції України держава створює умови для ефективного та доступного для всіх громадян України медичного обслуговування.
Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні визначаються Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі – Закон).
Зазначений Закон також визначає можливість направляти громадян України для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України.
Лікування за кордоном – це винятковий захід для громадян України, захворювання яких не лікуються в Україні, незалежно від віку, статі, соціального походження, майнового стану тощо.
Держава через Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ України, Міністерство), який є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, здійснює за рахунок коштів державного бюджету направлення громадян України на лікування за кордон.
У державному бюджеті кошти на лікування громадян України за кордоном затверджуються з 1995 року.
За такої умови за окремою бюджетною програмою – 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» – кошти з державного бюджету виділяються щорічно з 2003 року.
 
Загалом з 2003 до 2018 року з державного бюджету на лікування громадян України за кордоном виділено 1 638,4 млн грн.
 
Аналіз динаміки затвердження в державному бюджеті коштів на оплату лікування громадян України за кордон засвідчив постійне збільшення обсягів виділення коштів, а, отже, і збільшення кількості громадян України, які пройшли лікування за кордоном.
Відповідно до інформації, наданої МОЗ України, за період з 2010 до 2017 року відправлено на лікування за кордон 585 осіб та за перше півріччя 2018 року – 128 осіб.
Найбільша кількість осіб направляється до іноземних клінік для проведення трансплантації кісткового мозку та органів через неможливість проведення зазначених операцій в Україні через відсутність законодавчої та матеріально-технічної бази.
Незважаючи на зростання щороку бюджетного фінансування на лікування громадян України за кордоном, коштів не вистачає, щоб забезпечити медичною допомогою за кордоном усіх, кому це необхідно.
З метою з’ясування проблем, які на сьогодні виникають в процесі використання коштів державного бюджету на лікування громадян України за кордоном, а також надання МОЗ України пропозицій щодо їхнього усунення, Держаудитслужба провела державний фінансовий аудит виконання бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном» за період з 1 січня 2016 року до 1 липня 2018 року.
За результатами аудиту встановлено низку чинників, які негативно впливають на виконання МОЗ України функцій головного розпорядника бюджетних коштів зазначеної бюджетної програми та не забезпечують ефективного використання бюджетних коштів.
По-перше, незабезпечення МОЗ України належного контролю за результатами лікування громадян України за кордоном, з одного боку, та належного обміну інформацією із медичними закладами зарубіжних країн щодо наданих обсягів лікування та вартості проведеного лікування, з другого боку, призводять до акумулювання державних коштів на рахунках іноземних клінік, а також повернення частини коштів до Державного бюджету України.
Аудитом установлено, що МОЗ України не здійснювало періодичного моніторингу результатів лікування за кордоном громадян України, а зазначена інформація була отримана від структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних (міської) державних адміністрацій (далі – структурні підрозділи з питань охорони здоров’я) лише один раз за окремим запитом станом на лютий 2018 року.
Відповідно до зазначеної інформації структурні підрозділи з питань охорони здоров’я не мають інформації про результати лікування за кордоном 31 громадянина України, за лікування яких МОЗ України 2016 року за рахунок коштів державного бюджету сплатило 77,6 млн грн, та 74 громадян України, за лікування яких МОЗ України 2017 року сплатило 205,5 млн грн.
З огляду на те, що МОЗ України не має повної інформації щодо результатів лікування громадян України за кордоном та не проводить моніторингу стану здоров’я громадян України, які пройшли лікування за кордоном, створюється ризик можливого незабезпечення відповідними імуносупресивними препаратами громадян України, яким за кордоном проведено трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини.
Упродовж 2016 – 2017 років МОЗ України не налагодило обміну інформацією зі всіма медичними закладами зарубіжних країн щодо надання інформації про обсяги й остаточну вартість проведеного лікування громадян України та необхідність повернення невикористаних коштів.
Незабезпечення МОЗ України вчасного обміну інформацією із зарубіжними клініками щодо вартості проведеного лікування призвело до повернення клініками невикористаних коштів на загальну суму 312,1 тис. євро та 362,9 тис. доларів США на рахунки МОЗ України у наступному бюджетному періоді. Як наслідок, МОЗ України не змогло використати ці кошти на лікування за кордоном інших громадян, які його потребували, а змушене було спрямувати ці кошти до загального фонду державного бюджету.
Аудитом установлено, що в інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» немає інформації щодо перетину кордону 11 особами, яких МОЗ України направило на лікування за кордон 2017 року та сплатило за їхнє лікування 361,9 тис. євро та 669,1 тис. доларів США. За таких обставин МОЗ України не має інформації щодо причин невиїзду протягом 2017 – 2018 років зазначених громадян на лікування.
По-друге, недотримання МОЗ України визначених нормативними документами термінів розгляду звернень громадян України про направлення на лікування за кордон та перерахування коштів за лікування, а також вибірковий підхід до черговості прийняття рішення про направлення громадян України на лікування за кордон може призвести в окремих випадках до втрати хворими такого необхідного для лікування дорогоцінного часу, а, отже, і зниження ймовірності їхнього одужання.
Аудит засвідчив, що заяви громадян про направлення на лікування за кордон Комісією МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон (далі – Комісія) розглядалися не в порядку черговості. Здебільшого Комісія розглядала заяви терміном від одного до трьох місяців після їхнього надходження до МОЗ України, а деяких з них – від п’яти до восьми місяців.
Значний строк розгляду Комісією заяв та відсутність з боку МОЗ України зв’язку з особами, які їх подавали, щодо отримання інформації про стан їхнього здоров’я у деяких випадках призвели до оплати МОЗ України лікування за кордоном громадян України після їхньої смерті.
МОЗ України після прийняття Комісією відповідних рішень зволікало з підготовкою наказів про направлення на лікування та перерахуванням коштів до іноземних клінік. Зокрема, у деяких випадках з моменту прийняття Комісією рішення про направлення громадянина на лікування за кордон до перерахування коштів до клініки минало два місяці.
Крім цього, МОЗ України 2018 році порушувало визначені Порядком направлення громадян України для лікування за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1079, строки для прийняття Комісією рішення про взяття на облік громадян з метою направлення на лікування за кордон та здійснення оплати вартості лікування.
Аудитом встановлено, що надання закладами охорони здоров’я, які рекомендують громадянам лікування за кордоном, неповної інформації про перебіг захворювання для прийняття Комісією рішень щодо взяття їх на облік з метою направлення на лікування за кордон призводить до втрати громадянами часу на проходження додаткового обстеження у рекомендованих Комісією закладах охорони здоров’я та до втрати дорогоцінного часу на перебування у черзі на розгляд Комісією їхньої справи.
Крім цього, деяким громадянам Комісія відмовляла в направленні для проведення трансплантації органів за кордоном через наявність родинного донора. Однак брак у закладах охорони здоров’я України належної матеріально-технічної бази для проведення трансплантації та постійне їхнє недофінансування на медикаменти та витратні матеріали може стати причиною того, що цим особам через відсутність в них необхідних коштів взагалі не буде проведено трансплантації.
Зокрема, за інформацією Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», Національного інституту раку, Київського центру трансплантації кісткового мозку та державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України», ці заклади мають матеріально-технічну базу та відповідних фахівців. Однак наявна у них матеріально-технічної база не відповідає міжнародним стандартам з трансплантації, що не дає їм змоги проводити відповідні операції.
Проведений аналіз засвідчив, що за умови приведення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я до міжнародних стандартів з трансплантації та здійснення належного фінансування цих закладів держава розрахунково витратила б на трансплантацію кісткового мозку 28 дорослим громадянам у Київському центрі трансплантації кісткового мозку на 2 173,3 тис. доларів США менше, ніж сплачено 2018 року за їхнє лікування в закордонних клініках.
За умови проведення трансплантації кісткового мозку 30 дітям у Національному інституті раку розрахунково економія бюджетних коштів становила б 530,0 тис. доларів США. А загальна вартість проведення трансплантації печінки 18 хворим і трансплантації нирки 37 хворим у державній установі «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» могла бути на 3 088,6 тис. доларів США менша від вартості аналогічних операцій у іноземних клініках, оплачених МОЗ України 2018 року за рахунок коштів державного бюджету.
За таких обставин зекономлені кошти могли бути витрачені на закупівлю профільними закладами охорони здоров’я мінімально необхідного комплекту медикаментів, лабораторних реактивів, витратних матеріалів, лабораторного обладнання для контролю за імуносупресивною терапією та створення в Україні бази та служби пошуку сумісної пари донор-реципієнта.
Для поліпшення ефективності використання бюджетних коштів, виділених для лікування громадян України за кордоном, Держаудитслужба за результатами державного фінансового аудиту надала МОЗ України пропозиції нормативно-методологічного, організаційного та фінансового характеру.
Також про результати аудиту Держаудислужба поінформувала Кабінет Міністрів України та розмістила аудиторський звіт у відкритому доступі на офіційному сайті Держаудитслужби у розділі «Результати діяльності» («Аудиторські звіти»).
Сподіваємося, що результати проведеного аудиту та надані Держаудитслужбою пропозиції сприятимуть підвищенню ефективності використання бюджетних коштів і поліпшенню організації направлення громадян України на лікування за кордон.
 
Леся Гудз,
начальник відділу державного фінансового аудиту в галузі охорони здоров’я Департаменту контролю у соціальній галузі та сфері культури Державної аудиторської служби України