Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Завищені ціни за вищу освіту

Дата розміщення новини: 2018-12-28

Не кожному в Україні нині доступна вища освіта, вартість якої росте наввипередки з тарифами – особливо, коли вузи необґрунтовано піднімають ціни за навчання
 
Позаду пора вступної кампанії:, у всіх навчальних закладах уже пролунав перший дзвоник і навчальний процес у самому розпалі.
Вища школа України готує фахівців із 76 напрямів і 584 спеціальностей, що дозволяє задовольняти потреби всіх сфер суспільного життя країни.
Проте здобути вищу освіту в Україні – річ недешева, особливо коли обирати для вступу столичні заклади вищої освіти (далі – ЗВО).
Діяльність ЗВО регламентується Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту» та направлена на забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Відповідно до законодавства та своїх статутів ЗВО можуть надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Тобто рівень плати, згідно з чинним законодавством, повинен відповідати обсягу та якості наданих послуг з навчання.
Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними вищими навчальними закладами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, зокрема:
• підготовка понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу відповідно до договорів, укладених з фізичними та юридичними особами, студентів та курсантів невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського та річкового флоту (далі – студенти, курсанти), аспірантів і докторантів;
• навчання студентів, курсантів для здобуття другої вищої освіти, крім випадків, коли право на безоплатне здобуття другої вищої освіти надано законодавством;
• проведення спеціальних курсів, семінарів, тренінгів, стажування, підвищення професійної компетентності за іншою формою, що не потребує отримання відповідної ліцензії;
• підготовка кваліфікованих робітників понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу, крім випадків, коли здобуття освітнього рівня кваліфікованого робітника передбачено навчальним планом підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти;
• підготовка до вступу до вищих навчальних закладів та до зовнішнього незалежного оцінювання;
• проведення вищими навчальними закладами, які відповідно до ліцензії здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти в галузі знань «Публічне управління та адміністрування», атестації осіб, які претендують на вступ на державну служби, щодо вільного володіння державною мовою;
• навчання студентів, курсантів, аспірантів, докторантів:
- з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- осіб, яким надано статус біженця в Україні;
- осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
- осіб, яким надано статус закордонного українця та які перебувають в Україні на законних підставах;
• стажування іноземців та осіб без громадянства, крім випадків, коли право на безоплатне здобуття ними вищої освіти передбачено законодавством та інші.
Ціна на вищу освіту в Україні постійно зростає, щороку збільшуючись приблизно на 10 %, але найбільше вражає розбіг цін, коли у вузах різних міст з одним ступенем акредитації вартість навчання відрізняється в два – три рази.
Варто наголосити, що вартість навчання за кожною спеціальністю не може бути однаковою. Формування різної ціни обумовлюється різними навчальними планами, різними матеріальними та іншими витратами на навчання за тією або іншою спеціальністю.
Питання формування вартості навчання для чергового набору студентів постає перед ЗВО щорічно. Вартість повинна відповідати ринковому попиту й пропозиції, забезпечуючи ліцензійний набір студентів та окупність витрат за даною освітньою послугою.
Не завжди ці два критерії вдається задовольнити за кожною із спеціальностей, яких у ЗВО декілька. Як правило, одні спеціальності популярніші, тож мають високий конкурс – це підстава для підвищення вартості навчання, інші спеціальності менш популярні, тож вартість навчання буває нижчою за собівартість.
Натомість вирахувати реальну собівартість навчання за кожною спеціальністю неможливо, та й не вимагається, бо існуючі нормативні документи визначають тільки середню вартість навчання.
Керуючись нормами Закону України «Про вищу освіту», Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07. 2010 № 736/902/758, виші самостійно формують вартість освітньої послуги та встановлюють плату за навчання.
Відповідно до калькуляцій та розрахунків вартості платних послуг складовими вартості освітньої послуги ЗВО є такі показники як заробітна плата та нарахування на неї, видатки на комунальні послуги та енергоносії, придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, оплата послуг (крім комунальних), видатки на відрядження, придбання обладнання та предметів довгострокового користування, капітальний ремонт приміщень і будівель.
Левову частку вартості платного навчання становлять витрати з оплати праці та оплати комунальних послуг.
Розмір плати за увесь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у грошовій одиниці України – гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.
Отже, ціна на вищу освіту збільшується щорічно з урахуванням зростання темпів інфляції.
Так, за результатами 2017 року показник споживчої інфляції в Україні досяг 13,7 %, збільшившись з 12,4 % за результатами 2016 року. Про це свідчать дані офіційної статистики.
Слід відзначити, що розмір плати за увесь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі (контракті), що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання (крім вищих навчальних закладів).
Заклади вищої освіти мають право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше ніж один раз на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Також у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати, передбачається, що плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг може вноситися за весь строк навчання повністю одноразово або частками – щомісяця, кожен семестр, щорічно.
Форма типового договору, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 634.
Варто зазначити, що до 2014 року вартість навчання у вишах залишалася практично незмінною протягом семи років і коригувалася незначно. Підвищення вартості контрактного навчання 2018 року – це вимушений захід, на який йде керівництво ЗВО, щоб покривати витрати на утримання приміщень та їхнє обслуговування.
Також для забезпечення навчального процесу необхідне оновлення матеріально-технічної бази, на яку кошти з державного бюджету закладам майже не виділяються.
Наразі в Україні існує велика проблема з енергоефективністю у вишах. Така ситуація склалася через те, що приміщення частіше застарі, великі чи у занедбаному стані, матеріально-технічна база кожного вишу не однакова, але потребує, безперечно, постійних фінансових витрат.
Крім цього, тарифи на комунальні послуги постійно зростають. Тому деякі українські ЗВО тимчасово вимушені переходити на дистанційне навчання саме через неспроможність оплачувати рахунки за комунальні послуги.
Іноді вартість навчання закладами вищої освіти немотивовано збільшується.
Наприклад, проведеним заходом державного фінансового контролю в одному з вишів встановлено, що відповідно до Колективного договору він щомісячно проводить перерахування на рахунок первинної профспілкової організації на культурно-масову, фізкультурну, оздоровчу роботу та надання співробітникам матеріальної і фінансової допомоги у розмірі двох відсотків від надходжень за надання платних послуг, що при складанні калькуляції вартості навчання вже враховано.
Отже, вартість навчання у даному випадку необґрунтовано завищено.
Крім того, проведеними ревізіями встановлено факти надання пільг з платного навчання у вигляді зменшення встановленого розміру вартості (без внесення відповідних змін до укладених договорів) або надання такої послуги взагалі на безоплатній основі, що призводить до недоотримання власних надходжень державними вишами.
Окремі ЗВО, намагаючись привернути до себе абітурієнтів, занижують вартість навчання через зменшення в калькуляціях видатків на оплату комунальних послуг, що також призводить до втрати власних надходжень.
Натомість є категорія вступників, навчання яких планується здійснювати за рахунок коштів держави.
Нагадаємо, що існує право на спеціальні умови зарахування за державним та регіональним замовленням.
За результатами співбесіди таке право мають:
- особи, визнані інвалідами війни відповідно до п. 10 – 14 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- особи, яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане право на прийом без екзаменів до державних вищих навчальних закладів за результатами співбесіди;
- особи з інвалідністю, які неспроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення).
Також право на зарахування за державним або регіональним замовленням в межах квоти мають:
- особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, зокрема ті, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби) в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України;
- діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їхнього числа;
- особи, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження громадянами зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 25.02.2008 № 124/95.
Право на зарахування за державним або регіональним замовленням в межах квоти за умови вступу на основі повної загальної середньої освіти мають громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї після 1.01.2017.
 
Віта Єремєєва,
заступник начальника відділу державного
фінансового аудиту в галузі освіти
Департаменту контролю у галузі освіти,
науки, спорту та інформації Держаудитслужби