Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Куди в Україні помандрувати на Святвечір

Дата розміщення новини: 2018-12-28

Вирушивши в подорож на новорічні свята, можна потрапити до найбільшого у світі вертепу, змайструвати разом зі Святим Миколаєм іграшку, поїсти гоголівських вареників, що самі скачуть до рота, та поколядувати з гуцулами під трембіту
 
Новий рік – на власному дивані, з традиційним шампанським, звичним олів’є, та, звісно ж, з телевізором... І так з року в рік. Інколи для різноманітності підемо святкувати до родичів чи друзів. Але і там – одне і теж: шампанське та олів’є під телевізор на дивані. Проходить час, а запитай у нас: чим запам’яталась зустріч 2010-го чи, скажімо, 2017-ку – у відповідь, наймовірніше, знижемо плечима. Бо ж наші новорічні чи різдвяні святкування, зазвичай, схожі одне на одне наче ялинки, які ми щорічно наряджаємо, а потім пожовтілі – викидаємо. От якби ми, якогось дива, замість ялинки пальму вдома встановили чи, скажімо, справжнього Діда Мороза до хати привели або гоголівську Солоху з різдвяної Диканьки – о, гадаю, спогадів було б на все життя. Тільки де ж ти візьмеш цю екзотику? Не в Диканьку ж їхати? Хоча...? А чому б і ні? Чому б не залишити вдома клопоти з покупками, холодцем та сукнею для гостей і податися туди, де ще не були, де все незнайоме, де купа вражень? Ну, хоча б – додому до святого Миколая? І для цього не обов’язково вирушати в недешеві подорожі за кордон – в нашій Україні є чимало місць, де новорічні свята перетворяться на – не побоюся цього слова – справжню казку. Ми пропонуємо на вибір місця на карті України, куди можна поїхати на Новий рік чи Різдво – в безтурботній самотності, в романтичну подорож закоханим парам чи всією сім’єю з дітлахами. Ото ж бо, беремо квитки на потяг чи сідаємо до автомобіля – і гайда!
 
В гості до Святого Миколая
 
У Карпатах є справжнісінький будинок, де мешкає Святий Миколай. Унікальна садиба знаходиться неподалік міста Косів в Івано-Франківській області. Це своєрідна резиденція дитячого покровителя – одного з найдобріших святих, вельми шанованого в Україні.
2003 року Святий Миколай, роль якого виконує провідний спеціаліст відділу рекреації та екологічної освіти Віталій Ходан, за указом Президента України отримав житло в Україні – в Національному природному парку «Гуцульщина» Косівського району. До садиби належить, власне, будинок Святого Миколая, а також музей етнографії, дитяча залізниця та невеличкий зоопарк з тваринами. На території маєтку розташовані скульптури казкових звірів, рідкісні дерева та символічне вогнище дванадцяти чеснот.
У садибі Святого Миколая, збудованій в традиційному карпатському стилі з дерева, діти разом з батьками можуть побувати на виставці новорічних ялинкових прикрас. Також дітлахи на майстер-класах повчаться власними руками майструвати для себе іграшку, оволодіють найрізноманітнішими видами народних ремесел: різьбою та інкрустацією, писанкарством, вишивкою, килимарством, гончарством, мосяжництвом, бондарством та іншими.
І, звичайно ж, малеча зможе зустрітись із самим Миколаєм. Усі обов`язково отримають подарунок з рук улюбленого небесного покровителя і зможуть загадати бажання біля ялинки. Подейкують: якщо, загадавши бажання, торкнутися однієї з іграшок на ялинці в будинку Миколая і відчути тепло, то бажання неодмінно збудеться.
Садиба Святого Миколая відкрита не лише в святковий новорічній сезон, а й цілорічно. Вартість квитків: 12 грн, вартість екскурсії – 36 грн з особи. Добиратися: їхати з Косова до Пістиня, при в’їзді до села повернути наліво. Адреса садиби: с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області.
 
Вареники на хуторі поблизу Диканьки
 
Якщо є в Україні місце, куди хоч раз в житті потрібно поїхати на Різдво, то це, без сумніву, Диканька – прославлений великим Гоголем шматок Полтавщини. Нині на батьківщині гоголівських персонажів – коваля Вакули, красуні Оксани, відьми Солохи – різдвяні розваги перетворені на цілу туристичну індустрію. Неподалік Диканьки побудовано чимало етносадиб, де туристи відчують весь колорит і дух гоголівських «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки».
Для прикладу, пам'ятаєте гоголівського Пацюка? Того, який з'їдав миску вареників за раз, причому вони самі до рота йому лізли. Так ось у тутешніх етносадибах вам приготують 40 видів вареників.
«Полтавський вареник – м'який і пишний, бо готується на пару, – ділиться секретами місцевий етнолог Олена Щербань. – Начинка може бути будь-якою, але обов'язково кількох видів. Наші фірмові вареники – з сушеними сливами, халвою і горіхами». Обід в етносадибі коштує 50 грн, чимала, не менша аніж у Пацюка, порція вареників – 40 грн.
Майже в кожній етносадибі відроджено шматочок старого хутору – перенесено кілька давніх сільських хат, де колядував Вакула з парубками та Оксана з дівчатами. Гості зможуть переночувати в них: або по-людськи – на ліжку, або як гоголівський Рудий Панько – на печі. Проживання, яке включає екскурсію гоголівськими місцями, коштує від 200 до 600 гривень.
В Диканьці вам обов’язково покажуть знамениту Миколаївську церкву, на честь якої і був названий Микола Васильович Гоголь.
З 1687 року Диканька належала генеральному судді Війська Запорізького Василю Кочубею – козацькому полковнику. Кочубей в другій половині XVII століття на околиці Диканьки заснував Миколаївську церкву, названу після одного дивовижного випадку. Якось у лісі на околиці Диканьки, відразу після грози, з’явилась ікона Миколи Чудотворця. Люди побачили ікону й перенесли її до сільської церкви. Через деякий час після чергової грози ікона знову опинилась у лісі незрозумілим чином. Тоді вирішили побудувати на тому місці церкву і в ній розмістити ікону Миколи Чудотворця. Дослідники вважають, що саме завдяки цій іконі з’явився на світ Микола Гоголь. Адже його мати Марія Іванівна Гоголь-Яновська за 30 верст ходила до церкви і годинами молилась біля цієї ікони, щоб зняти прокляття зі своєї сім’ї, бо перші дві її дитини народилися мертвими. На честь цієї церкви та її чудотворної ікони і назвала вона новонародженого сина Миколаєм.
Після знайомства з цікавою історією життя видатного земляка туристів познайомлять з персонажами його творів і хутором, де і понині в ніч перед Різдвом відбувається всяка чортівня. На гостей чекає довга, на всю різдвяну ніч, розважальна програма з концертом місцевих Солох та Оксан, костюмовані колядки, щедрівки, танці.
Адреса: Полтавська область, с. Диканька.
 
Колядки у гуцульського ґазди
 
Кажуть, чим вище у гори, тим ближче до Бога. То ж де, як не у горах, найкраще відчути дух Різдва? Саме у горах різдвяний настрій відчувається краще, сильніше, карпатська атмосфера підсилює його, надає світлому празнику більше магічності та казковості.
У Карпатах найліпше давні різдвяні традиції збереглися у Закарпатській області. Приїхавши до будь-якого тамтешнього гірського села, ви натрапите на міні-готелі, етносадиби чи просто привітні людські хати, де можна за невеликі гроші (як на столичні ціни) поселитися на різдвяні святкові дні та разом з гуцулами відсвяткувати Різдво Христове. Незабутнє, скажу вам, дійство.
На Святвечір ґазда і ґаздиня (господар і господиня) разом з гостями сідають вечеряти обов’язково з першою зіркою. Гуцули мають звичай напередодні свята обв’язувати стіл ланцюгом, «аби родина держалася купи». Під скатертину кладуть трохи сіна, «аби худоба була здорова», а на стіл – кілька монет, «аби гроші водилися». На стіл ґаздиня ставить святкові страви: гуцульські голубці, гриби з капустою і вершками, , пироги, картоплю – і, звичайно, кутю з горіхами і медом.
Гуцульська родина не сідатиме вечеряти, доки ґазда не обійде худобу і не дасть кожній тварині покуштувати страви, які стоять на святковому столі. Вечеря починається після спільної молитви – і, за повір’ям, із-за столу не можна вставати, доки не завершиться вечеря, бо «цілий рік буде спина боліти».
Ближче до півночі починають ходити колядники. У Карпатах колядують не в хаті, а під вікном. Селом котиться коляда аж до ранку. Згодом у горах починають лунати трембіти. Це означає, що свята різдвяна ніч закінчується.
Загалом Карпати багаті на дивовижні місця, де можна чудово зустріти Новий рік чи відсвяткувати Різдво Христове. Візьмемо хоча би термальні басейни Берегова чи Косино (Закарпатська область). Гарячі води залягають на глибині понад 1500 м і мають лікувальні властивості. Тільки уявіть: на вулиці мороз, а ви з бокалом закарпатського вина відпочиваєте у басейні під відкритим небом і ловите сніжинки.
Чекає на різдвяних мандрівників, звичайно ж, лижний курорт Буковель. А карпатські водоспади? Взимку вони зовсім інші, ніж у будь-яку іншу пору року, а за дуже низької температури можуть навіть замерзнути. Масивні льодяні брили, що звисають зі скель-пісковиків – явище вражаюче. Найбільш унікальні карпатські водоспади: каскадний Пробій (поблизу Яремче, Івано-Франківська область) та п’ятиметровий Шипіт поруч із селом Пилипець на Закарпатті.
Яке ж Різдво без смачного столу? У селищі Нижнє Хустського району (Закарпатська область) є знаменита сироварня, де виготовляють натуральні сири за швейцарською технологією, а також гуцульську бринзу. Тут є де зупинитися на постій і гарно провести Святвечір.
 
До найбільшого в світі вертепу
 
Якщо у вас є діти, які перед святом просять подарунків та дива, то вам – і до ворожки не ходити – на Різдво варто помандрувати до славного міста Тернополя. Бо там перед Святвечором у церкві святого апостола Петра отців Францисканців, що на вулиці Володимира Великого, з’являється справжнє диво – найбільший в Україні вертеп або, як тут кажуть, шопка. Уявіть лише: 40 метрів – завширшки і 27 метрів – у висоту. Тернопільчани кажуть, що їхня шопка найбільша не лише у нас, а й у світі – і вони мріють про Книгу рекордів.
Головна увага у різдвяному вертепі надається маленькому Ісусу. Також у шопці присутні фігури Марії і Йосипа та безліч інших біблійних персонажів. Диво-вертеп виглядає дуже жваво і природно – весь рухається, світиться, дзеленчить: тут біжать струмочки, їздить потяг, махають крилами вітряки, плавають кораблі і навіть б`є у дзвін святий Франциск . Є тут і живі мешканці: кролики та різноманітні пташки.
Урочисту обстановку і важливість Різдва підкреслюють рухомі фігури Святих Володимира, Ольги, Митрополита Андрея Шептицького та Йосипа Сліпого, які проходять навколо Ісуса і шанобливо схиляються перед ним. Увесь вертеп зображений у вигляді невеликого селища на горбистій місцевості, де є і своя церква, і хати, у вікнах яких видно світло, а вулицями прогулюється домашня птиця та живність. Особливо ця вистава подобається маленьким відвідувачам, які намагаються вгадати, чиї силуети видніються у вікнах.
«Щоб спорудити Різдвяну шопку, потрібен цілий тиждень, – розповідає священик храму отець Юстиніан. – Вона, як дитина, колись була маленькою, але з кожним роком стає більшою і кращою. Ми намагаємось якомога більше відтворити атмосферу Різдва і вдосконалюємося з кожним роком».
…Отже, як бачимо, в Україні є чимало місць, де зустріч Нового року чи святкування Різдва Христового стануть яскравим та незабутнім моментом життя. Тому, не зволікаймо – вирушаємо у подорож!
Веселих свят! Віталій Цвид