Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Слідство «ведуть»… аудитори

Дата розміщення новини: 2018-12-07

Нерідко правоохоронці для розслідування злочинів у фінансово-господарській сфері залучають фахівців Держаудитслужби – таке партнерство приносить якісні результати
В умовах реформування системи правоохоронних органів в Україні, зокрема формування нових підрозділів на базі вже існуючих та створення нових структур правоохоронних органів на виконання вимог європейської моделі державного управління, залишається необхідною практика взаємодії правоохоронних органів з органами державного фінансового контролю.
Під час проведення правоохоронними органами досудових розслідувань в межах кримінальних проваджень постає потреба у перевірці окремих питань фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Так, до участі у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, залучають фахівців органів державного фінансового контролю як спеціалістів з метою підтвердження або спростування господарських відносин суб’єктів господарювання недержавних форм власності з державними підприємствами, оскільки розрахунки за проведені господарські операції останніми здійснюються через рахунки суб’єктів господарювання недержавних форм власності.
До підприємств таких форм власності відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України належать:
- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);
- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами – суб’єктами співробітництва;
- інші види підприємств, передбачені законом.
Слід звернути увагу, що порядок виділення фахівця Держаудитслужби законодавчо врегульовано Порядком взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 № 346/1025/685/53 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 за № 1166/13040 (далі – Порядок взаємодії).
Зокрема, відповідно до п. 3.2 Порядку взаємодії звернення правоохоронного органу повинно містити:
- обґрунтування необхідності залучення спеціаліста;
- дату, з якої необхідно буде залучити спеціаліста до перевірки, та на який термін;
- повну назву об’єкта контролю, його місцезнаходження, дані про організаційно-правову форму;
- питання, на які спеціалістові необхідно буде надати відповідь.
Слід відзначити, що права та обов’язки посадової особи служби, яка залучається як спеціаліст для участі у проведенні слідчої дії, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кримінального процесуального кодексу України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують спеціальних знань і навичок.
Заразом необхідно відзначити, що перевірки суб’єктів господарювання недержавних форм власності за зверненнями правоохоронних органів можуть проводитися фахівцями органу державного фінансового контролю як спеціалістами лише з питань, що належать до компетенції Держаудитслужби.
З огляду на зазначене, обов’язковою умовою залучення спеціаліста до участі у перевірці, що проводиться правоохоронним органом, є відкриття останнім кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та наявність у фахівця спеціальних знань, які є необхідними для вирішення поставлених правоохоронним органом питань.
Так, п. 3.1. розділу 3 Порядку взаємодії визначено, що під час участі у перевірці спеціаліст використовує свої спеціальні знання і в межах компетенції надає консультації та відповіді на порушені питання. Водночас він фіксує факти порушення законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначає розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки).
Важливим є дотримання фахівцями Держаудитслужби як спеціалістами норми ч. 2 ст. 79 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.
Водночас фахівці Держаудитслужби залучені як спеціалісти до перевірок, що проводяться правоохоронними органами, не мають права без письмового дозволу слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні розголошувати відомості досудового розслідування, що стали їм відомі – це встановлено нормою ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, за порушення якої відповідно до ст. 387 передбачено відповідальність.
Часто залучені спеціалісти перевіряють вилучені документи, серед яких:
- банківські виписки щодо руху коштів на рахунках підприємства шляхом співставлення їх з даними бухгалтерського обліку підприємства з метою встановлення повноти надходження коштів внаслідок проведення господарської операції;
- договори, зокрема договори щодо зовнішньо-економічної діяльності.
За результатами участі у перевірках правоохоронних органів фахівці Держаудитслужби як залучені спеціалісти складають довідки, документування яких здійснюється відповідно до нормативно-правових документів органу державного фінансового контролю, що не передбачають складання висновків внаслідок розгляду протоколів допитів свідків.
Слід зазначити, під час перевірки повноти надходження коштів за результатами укладання зовнішньо-економічних договорів приймаються до уваги встановлені вимоги законодавства щодо дотримання строків проведення розрахунків.
Зокрема, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
В умовах розвитку матеріального виробництва підприємств – монополій широкого поширення набули звернення правоохоронних органів щодо перевірки виконання умов договорів (контрактів, угод), за якими підприємство здійснює мільйонні витрати.
Водночас серед ключових питань, які необхідно дослідити під час перевірки виконання умов договорів, варто виокремити такі:
- наявність наказів, розпоряджень, службових записок тощо, інших розпорядчих документів, що обґрунтовують необхідність укладання договору;
- вивчення організації ведення договірної роботи на підприємстві, зокрема проходження процедури погодження та візування посадовими особами підприємств, що перевіряються, проектів договорів;
- дотримання законодавства в частині наявності повноважень у посадових осіб об’єкта перевірки для укладання та підписання договору;
- наявність відповідних статей витрат на послуги (продукцію тощо), що передбачені за результатами виконання договору, та обґрунтованості їхнього включення до фінансових планів;
- перевірка первинних документів, що підтверджують виконання умов договору;
- документальне співставлення даних номенклатури товарів, зазначених у специфікації до договору або виконаних робіт (наданих послуг), зазначених в актах виконаних робіт (наданих послуг), з фактичними даними за результатами виконання договору;
- перевірка даних бухгалтерського обліку щодо стану розрахунків за договором;
- в окремих випадках вивчення судових рішень з приводу виконання договору (за наявності).
З огляду на викладене можна зробити висновок, що взаємодія органів державного фінансового контролю та правоохоронних органів шляхом залучення до перевірок фахівців Держаудитслужби як спеціалістів є безспірно важливою для вирішення питань під час розслідування кримінальних проваджень.
 
 
Яна Буряк,
головний державний фінансовий інспектор
відділу контролю діяльності суб’єктів
господарювання Департаменту взаємодії
з правоохоронними органами
Держаудитслужби