Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Куди зникають бюджетні мільярди на екологію?

Дата розміщення новини: 2018-11-16

Неефективне використання бюджетних грошей на охорону довкілля, безконтрольність їхнього витрачання, невиконання природоохоронних програм призвело до надмірного забруднення довкілля, що спричиняє різке погіршення здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності українців
 
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася тривалий період через нехтування об'єктивних законів розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу України.
Останні десятиріччя в країні відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних, галузей промисловості.
Відсутність ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та низький рівень екологічної свідомості суспільства призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря та земель, нагромадження у вельми великих кількостях шкідливих, зокрема високотоксичних, відходів виробництва.
Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, що загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.
Екологічну функцію нині визнано одним із найважливіших напрямів діяльності держави щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на своїй території, збереження генофонду українського народу. Зазначене положення закріплено у ст. 16 Конституції України.
Створення ефективної системи охорони довкілля – одне з найважливіших завдань сьогодення. Головним рушієм у її створенні має бути Міністерство екології та природних ресурсів України (далі – Мінприроди, Міністерство), якому щороку на реалізацію покладених на нього цілей і завдань виділяється близько 0,7 %  (5,0 млрд грн) видаткової частини Державного бюджету України (зокрема 0,8 млрд грн безпосередньо апарату Міністерства).
Проте ефективність використання цих коштів є досить сумнівною, що засвідчили результати державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Міністерством екології та природних ресурсів України за період з 01.01.2015 до 31.12.2017, проведеного Державною аудиторською службою України у першомуІ півріччі 2018 року.
За період, що підлягав дослідженню, для забезпечення виконання основних завдань Мінприроди щодо підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення викидів парникових газів, здійснення природоохоронних заходів, утримання установ природно-заповідного фонду з державного бюджету фактично спрямовано 3,8 млрд гривень.
У рамках виконання Угоди з ЄС на досягнення цілей, визначених Стратегією державної екологічної політики України на період до 2020 року, Мінприроди 2015 року отримало фінансування за КПКВК   (кодування програмної класифікації видатків та кредитування) 2401500 «Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища» на суму 289 млн грн.
Проте через фактичне незатвердження паспорта бюджетної програми 2015 року кошти за вказаною програмою не були використані взагалі. Водночас за рахунок зазначених коштів Мінприроди тільки 2015 року планувало здійснити низку природоохоронних заходів, метою яких було зменшення шкідливого впливу стічних вод, побутових відходів та покращення екологічного стану окремих регіонів України, зокрема території міста Київ. Зазначений план передбачав, наприклад, будівництво системи хімічного очищення димових газів у філії «Завод «Енергія» ПАТ «Київенерго», реконструкцію очисних споруд каналізації м. Коростишів, розробку проекту будівництва каналізаційних очисних споруд у м. Вижниця та проекту нового будівництва полігону твердих побутових відходів і сміттєвосортувальної лінії в урочищі «Чобіток» (м. Надвірна Івано-Франківської області).
Аналогічне зволікання із використанням коштів зафіксовані 2016 року, в якому використано лише 88,4 млн грн (30,5 %) та 2017 – 115 млн грн (57,2 %).
З метою забезпечення реалізації державної екологічної політики, здійснення природоохоронних заходів, збереження та розширення природно-заповідного фонду України, охорони, ефективного використання та відтворення його природних комплексів та об’єктів Мінприроди протягом 2015 – 
2017 років використано 765,4 млн грн за КПКВК 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів».
Водночас аудитом установлено, що Мінприроди заплановано та розпочато виконання природоохоронних заходів, виконання яких потребує значного часу та здійснюється протягом кількох бюджетних періодів. Проте через їхнє недофінансування окремі заходи так і залишилися нереалізованими, незважаючи на те, що певною мірою вони вже були профінансовані.
Наприклад, НПП «Північне поділля» та НПП «Білобережжя Святослава» 2015 року спрямували по 0,6 млн грн на розробку проектно-кошторисної документації з будівництва адміністративних приміщень і виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Водночас зупинка проведення робіт через неналежне фінансування таких заходів протягом 2016 – 2017 роках спричинила підвищення їхньої вартості через суттєві інфляційні процеси та може свідчити про неефективне використання раніше спрямованих на ці заходи коштів на суму 1,2 млн грн.
Крім того, аудитом встановлено низку факторів, які перешкоджають належному виконанню завдань установами природно-заповідного фонду, на утримання яких за бюджетною програмою КПКВК 2401160 «Збереження природно-заповідного фонду» протягом 2016 – 2017 років спрямовано 
435,6 млн грн.
Відповідно до Указів Президента України про створення установ природно-заповідного фонду (далі – установи ПЗФ) переважна їхня кількість була утворена протягом 2008 – 2010 роках, які мали б розпочати свою роботу протягом одного – двох років від дати їхнього створення. Загальна площа земель, надана їм у користування на момент проведення аудиту, повинна була становити 1 189,4 тис. га.
Проте наразі вимушені констатувати, що на земельні ділянки площею понад 242 тис. га немає правовстановлюючих документів та майже 90 % установ ПЗФ не забезпечено розробленням і затвердженням у встановлені строки Проектів організацій територій. Це стало наслідком несприяння органів місцевого самоврядування та інших землекористувачів при здійсненні реєстрації прав власності (постійного користування) на земельні ділянки, які передаються установам ПЗФ. Це сталося через брак фінансування тощо, що також свідчить про фактичне невиконання Указів Президента України про створення відповідних установ природно-заповідного фонду.
Зазначене може спричинити використання юридичними і фізичними особами таких земельних ділянок з порушенням вимог земельного законодавства та перешкоджає належному виконанню завдань установами природно-заповідного фонду.
Така ситуація також ускладнює здійснення контролю, охорони природно-заповідного фонду, складання адміністративних матеріалів про порушення та призводить до неможливості притягнення порушників до відповідальності.
Зокрема, невстановлення меж території, що входить до складу 
НПП «Голосіївський» загальною площею понад 10 тис. га, стало одним із чинників, які призвели до використання іншими юридичними та фізичними особами із порушенням законодавства про природно-заповідний фонд майже 
34 га земельних ділянок на території міста Києва, що мають бути передані парку. Вартість зазначених 34 га розрахунково становить 441,5 млн грн.
Через відсутність документів на право користування земельними ділянками, які перебувають на стадії розробки, та відсутність охоронних зобов’язань на території, яка має належати Ківерцівському НПП «Цуманська пуща» і до природно-заповідного фонду протягом 2015 – 2017 років місцевими лісогосподарськими підприємствами здійснювалися санітарні рубки дерев кількістю 10,3 тис. м³ вартістю 1,5 млн грн, чим завдано шкоди природно-заповідному фонду України.
Не кращою є ситуація із науковим забезпеченням природоохоронної діяльності, на яке за КПКВК 2401040 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів» для здійснення прикладних та науково-технічних розробок у сфері природоохоронної діяльності протягом 2015 – 2017 років Мінприроди використано із загального фонду державного бюджету кошти на суму 44,9 млн грн.
Проте через невизначення Мінприроди протягом 2015 – 2017 років пріоритетних напрямів наукових досліджень (розробок), як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.2011 № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2020 року», та зважаючи на використання наукових розробок для підготовки доповідей, нормативно-правових актів тощо, кошти загального фонду державного бюджету, які фактично спрямовані на утримання наукових установ на суму 44,9 млн грн, використано неефективно. 
Отже, як засвідчили результати аудиту, ефективність функціонування існуючої системи охорони довкілля викликає великі сумніви, а наявність системних проблем у діяльності як Мінприроди, так й установ ПЗФ, які перебувають у сфері його управління, не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів, що виділяються на забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України.
За результатами аудиту Держаудитслужба на рівні Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних ресурсів України надала низку відповідних пропозицій, зокрема щодо найшвидшого вирішення питання оформлення правовстановлюючих документів на землі природно-заповідного фонду, раціонального використання коштів екологічного податку, ефективного відбору та реалізації природоохоронних заходів тощо. 
Зазначені рекомендації покликані не тільки підвищити ефективність витрачання бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення реалізації екологічної політики, але й досягти реального покращення екологічної ситуації, побудувати ефективну систему охорони довкілля та створити належні умови життєдіяльності людини і суспільства.

Сергій Панарін, 

заступник директора департаменту – начальник відділу
інспектування в аграрній галузі, екології та 
природокористування Департаменту контролю в 
аграрній галузі, екології та природокористування
Держаудитслужби

Дмитро Озімчук, 

заступник начальника відділу інспектування 
в аграрній галузі, екології та природокористування 
Департаменту контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Держаудитслужби