Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чи буде користь з корисних копалин?

Дата розміщення новини: 2018-11-16

Недолуге планування геологорозвідувальних робіт, видача дозволів на розробку надр без аукціону, відсутність нагляду у сфері діяльності надрокористувачів призводить до того, що добуту сировину, яку ми раніше експортували, нині мусимо закуповувати

Одним із вагомих чинників подолання кризового становища в економіці України є належне забезпечення потреб економіки мінерально-сировинними ресурсами та ефективне їхнє використання. 

Мінерально-сировинна база України є достатньо вагомою у світовому вимірі. В надрах нашої країни виявлено майже 20 тис. родовищ і проявів
117 видів корисних копалин, з яких 8 290 родовищ і 1 110 об'єктів обліку за
98 видами мінеральної сировини мають промислове значення та обліковуються на державному балансі запасів корисних копалин, а 3 349 родовищ розробляється.

Мінерально-сировинний комплекс забезпечує вагому частку валового національного продукту. З видобутком і використанням корисних копалин пов'язано 48 % промислового потенціалу країни і до 20 % її трудових ресурсів. Ці показники наближаються до показників розвинутих країн з потужною гірничодобувною промисловістю, де зосереджено від 20 до
40 % загальних інвестицій та до 20 % трудових ресурсів.

На сьогодні в Україні значними обсягами видобуваються кам'яне вугілля (1,7 % загального видобутку у світі), товарні залізні (4,5 %) та марганцеві (9 %) руди, уран, титан, цирконій, графіт (4 %), каолін (18 %), бром, вохра, нерудна металургійна сировина (кварцити, флюсові вапняки і доломіти), хімічна сировина (самородна сірка, кам'яні та калійні солі), облицювальний камінь (граніти, габро, лабрадорити), скляний пісок тощо.

В Україні видобувається також вуглеводнева сировина, буре вугілля, торф, цементна сировина, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировина для виробництва будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінне та коштовне каміння, п'єзокварц тощо. Відносно незначними обсягами здійснюється видобування нікелевих руд, золота, скандію, гафнію, бурштину, цеоліту, фосфатної сировини тощо.

З різним рівнем детальності вивчено родовища нетрадиційних для України корисних копалин: хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, берилію, літію, танталу, ніобію, плавикового шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту тощо.

Протягом останніх 5 – 10 років підтверджено реальні можливості подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття та розвідки родовищ нових для України видів корисних копалин: золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних і рідкісноземельних елементів, літію, ніобію, танталу, фосфоритів, флюориту, каменесамоцвітної сировини тощо. 

Однак через складний стан економіки держави, що зумовлює недостатні обсяги проведення геологозйомочних, пошукових і розвідувальних робіт, темпи та обсяги відтворення власної мінерально-сировинної бази не відповідають потребам країни.

Через нестачу коштів обсяги проведення геологорозвідувальних робіт скоротилися у 3 – 4 рази. Починаючи з 1994 року, приріст розвіданих запасів більшості стратегічних видів корисних копалин не компенсує їхній видобуток. Подальше зволікання з ужиттям дієвих заходів зумовить нестачу деяких видів власної мінеральної сировини, а це, відповідно, призведе до зниження рівня захисту національних інтересів.

Крім традиційного імпорту нафти, газу, деяких кольорових і рідкісних металів, коксівного вугілля, магнезиту, плавикового та польового шпату, Україна вже сьогодні ввозить сірку, яку до 1992 року експортувала щороку обсягами 1,5 – 2,9 млн тонн.

Тобто проблем у цій галузі достатньо, і підтвердженням тому є проведений в першому півріччі 2018 року державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Державною службою геології та надр України (далі – Служба) за 2015 – 2017 роки.

Для забезпечення виконання основних завдань щодо реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Службі з державного бюджету за зазначений період фактично спрямовано понад 349 млн грн у межах таких бюджетних програм за КПКВК:

«Керівництво та управління у сфері геологічного вивчення та використання надр» – 90,3 млн грн;
«Розвиток мінерально-сировинної бази» – 258,7 млн грн.
Загалом результати аудиту засвідчили існування окремих проблем і недоліків, які не дали змоги Службі повною мірою виконати поставлені завдання та перешкоджають ефективній реалізації бюджетних програм у геологічній галузі України.

Недосконале планування Службою об'єктів геологорозвідувальних робіт (далі – ГРР) призводить до зниження ефективності використання бюджетних коштів на геологічне вивчення надр.

Причинами такої ситуації є накопичення Службою значної кількості незавершених об'єктів геологорозвідувальних робіт, загальна кількість яких сягнула 639 об'єктів.

Близько 55 % цих об'єктів перебуває на консервації, роботи на більшості з них розпочаті ще у дев’яностих роках. Повна кошторисна вартість цих об'єктів наближається майже до 5,0 млрд грн.

Маючи таку значну кількість незавершених ГРР, Служба 2015 року розпочала роботи ще на 21-му об'єкті кошторисною вартістю 67 млн грн, які протягом 2015 – 2017 років профінансовано майже на 9,0 млн грн.

Крім того, Служба впродовж періоду, що підлягав аудиту, достроково припинила роботи на 77 об'єктах ГРР, на проведення яких витратила 
більше 204 млн грн державних коштів. Залишок кошторисної вартості цих об’єктів – майже 374 млн грн.

Згідно з вимогами законодавства роботи на відповідних об'єктах можуть бути достроково припинені замовником ГРР через їхню безперспективність.

Однак відповідно до протоколів Науково-технічної ради Служби (далі – НТР) на п’яти об’єктах такі висновки відсутні.

Наприклад, були закриті геологорозвідувальні роботи з розвідки  Іванівського та Селищанського розсипних родовищ ільменіту, тоді як секцією НТР зроблено висновки про перспективність цих родовищ та їхнього подальшого геологічного вивчення. Це вивчення доцільно проводити за кошти гірничо-видобувних підприємств або інших інвесторів, що взагалі піддає сумніву ефективність використання 2,1 млн грн бюджетних коштів на виконання вказаних геологорозвідувальних робіт.

Ще однією з нагальних проблем, яка наразі має геологічна галузь та, загалом, Україна, – це залежність держави від імпортованого газу.

Наразі в Україні, за даними Держгеоінформу, у надрокористувачів обліковуються 88 законсервованих газових свердловин, однак інформації щодо їхньої потужності, прогнозних запасів корисних копалин тощо Держгеонадра не мають.

Проведений Службою аналіз зазначених свердловин надав би змогу визначити запаси мінеральної сировини та, у разі їхньої перспективності, забезпечити потреби національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку, зменшивши, як наслідок, залежність України від імпортованого газу.

Через недосконалий механізм розрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами та їхню видачу без проведення процедури аукціону держава щороку втрачає надходження до державного бюджету.

Протягом 2015 – 2017 років до загального фонду державного бюджету надійшло збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів на суму 2,6 млрд грн.

Чинний Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі – Порядок № 615), передбачає надання Держгеонадрами дозволів переможцям аукціонів з їхнього продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених п. 8 цього Порядку.

Як засвідчив аудит, переважну кількість дозволів було видано без проведення процедури аукціону – 98% та лише 2 % – за процедурою проведення аукціону.

За результатами проведених Службою протягом 2015 – 2016 років аукціонів остаточна ціна продажу спеціальних дозволів на користування надрами (нафта, газ) була більшою у 2,47 раза за початкову ціну продажу, зокрема збільшившись з 24 млн до 59 млн грн. Отже, під час продажу Держгеонадрами спеціальних дозволів на користування надрами через процедуру проведення аукціону їхня початкова вартість зростала у кілька разів.

Слід зазначити, що визначення вартості спеціальних дозволів на користування надрами здійснює Український державний геологорозвідувальний інститут. Розрахунок початкової вартості спецдозволів на користування надрами зазначений інститут здійснює на підставі наданих надрокористувачами даних – за таких обставин контроль за їхньою достовірністю не здійснюється.

Крім того, при визначенні початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами до відповідних розрахунків включалися завищені терміни фактичної експлуатації свердловин (до розрахунків включено термін експлуатації родовищ понад 150 років, водночас спеціальний дозвіл на користування надрами надається на 20 років) та занижені ціни товарної продукції (природного газу), через що була втрачена можливість додаткового надходження коштів до державного бюджету сумою близько 95 млн грн.

Наприклад, через невідповідність терміну дії спеціального дозволу та терміну експлуатації початкова вартість спеціального дозволу
ПАТ «Укргазвидобування» на видобування природного газу на Тарханівській площі Сумської області була занижена майже на 9 млн грн.

Через заниження у розрахунках початкової вартості спеціальних дозволів ціни товарної продукції (природного газу) початкова вартість спеціального дозволу ПАТ «Укргазвидобування» на Максимець-Бистрицькій площі занижена близько на 5 млн грн.

Крім того, аудиторським дослідженням встановлено факти недотримання Держгеонадрами протягом 2012 – 2014 років процедури видачі спецдозволів на користування надрами.

Отже, удосконалення механізму визначення початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами, внесення змін до нормативних документів, що регламентують порядок їхнього розрахунку, та забезпечення реалізації спеціальних дозволів на користування надрами вуглеводневої групи виключно через процедуру аукціону дасть змогу збільшити надходження до Державного бюджету України.

Через встановлення на законодавчому рівні мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності надрокористувачами можуть вчинятися порушення у відповідній сфері, що, відповідно, не сприяє наповненню бюджетів різних рівнів.

Упродовж 2015 – 2017 років органами державного геологічного контролю проведено 1 740 заходів державного геологічного контролю. Порушення вимог законодавства виявлено майже у 90 % загальної кількості проведених контрольних заходів.

За результатами проведених перевірок упродовж
2015–2017 років складено 1 546 приписів щодо усунення виявлених порушень, 60 протоколів про адміністративні правопорушення та притягнуто до відповідальності 60 осіб на загальну суму близько 292 тис. грн.

Крім того, за результатами аудиту встановлено, що за рахунок бюджетної програми 2404020 Держгеонадра проводять буріння артезіанських

свердловин коштом державного бюджету та надалі безоплатно їх передають водокористувачам, зокрема органам місцевого самоврядування та комунальним підприємствам.

Протягом 2015 – 2017 років Служба пробурила 16 артезіанських свердловин, на які використала близько 12 млн грн коштів державного бюджету. Але, відповідно до Бюджетного кодексу України, ці витрати мають відноситися до витрат місцевих бюджетів.

Більше того, постановою Кабінету Міністрів України від 6.08.2014 № 385 затверджено Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2020 року, одним із завдань якої є ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку, що передбачає створення бази для реалізації ефективної державної регіональної політики, а саме: механізму та інструменту державного управління регіональним розвитком, що сприятиме розв’язанню проблем регіонів, вимагаючи, насамперед, децентралізації державних повноважень шляхом їхньої передачі на місцевий рівень з одночасною передачею відповідних фінансових ресурсів тощо.

Наразі ж на законодавчому рівні не визначено механізму відшкодування коштами місцевого бюджету витрат на буріння артезіанських свердловин, водокористувачами яких є органи місцевого самоврядування та комунальні підприємства.

Забезпечення буріння артезіанських свердловин водокористувачам (органам місцевого самоврядування та комунальним підприємствам) коштом місцевих бюджетів дасть змогу зменшити навантаження на загальний фонд державного бюджету.

Зважаючи на результати державного фінансового аудиту, Держаудитслужба надала на рівні Кабінету Міністрів України низку рекомендацій, зокрема нормативно-правового характеру, реалізація яких дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів на реалізацію державної політики у геологічній галузі.

 

Катерина Чикирис,

начальник відділу державного фінансового аудиту

суб’єктів господарювання в аграрній 

 галузі, екології та природокористування

Департаменту контролю в аграрній галузі,

екології та природокористування

Держаудитслужби

 

Тетяна Бабанюк,

головний державний аудитор

відділу державного фінансового аудиту в галузі

екології та природокористуваннДепартаменту контролю в аграрній галузі,

екології та природокористування

Держаудитслужби