Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чому занепадають олімпійські бази

Дата розміщення новини: 2018-11-16

Бази олімпійської підготовки через недолугість керівництва, відсутність стратегії розвитку, неефективне використання споруд та землі мають величезні збитки, що загрожує банкрутством, а то й взагалі – їхньою втратою   

 

Відомо, що держава є найбільшим власником активів в Україні. Серед них є підприємства, що за рішенням Уряду визначено базами олімпійської та паралімпійської підготовки. Вони мають  забезпечити умови для проживання та харчування спортсменів,  бути устатковані належним спортивним інвентарем та обладнанням, яке використовується для проведення всеукраїнських і міжнародних спортивних змагань та навчально-тренувального процесу. Проте незадовільні фінансові результати, а також серйозні недоліки щодо організації управління цими державними підприємствами перешкоджають виконанню ними основної функції.

         Державна аудиторська служба України спільно з міжрегіональними територіальними органами провели державний фінансовий аудит діяльності  шести державних підприємств/спортивних споруд, підпорядкованих Міністерству молоді та спорту України за період з 01.01.2015 до 01.05.2018.

 Заходи державного фінансового контролю проведено в Олімпійському навчально-спортивному центрі «Конча-Заспа», Центральній учбово-тренувальній базі по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон», Олімпійському навчально-спортивному центрі «Чернігів», «Арені Львів», Ворохтянській високогірській навчально-спортивній базі «Заросляк», Спортивному комплексі «Атлет».

Результати аудиту засвідчили, що завдяки підтримці держави через виділення бюджетних асигнувань та пільговий режим оподаткування, а саме – звільнення від сплати земельного податку, такі підприємства як Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» та Спортивний комплекс «Атлет» провели капітальні ремонти спортивних споруд, перепрофілювали допоміжні споруди. Це збільшило можливості для проведення спортивних заходів, а також забезпечило отримання ними прибутку.

 Водночас аудиторами встановлено низку проблем щодо діяльності державних підприємств, які перешкоджають їхньому розвитку та ефективній роботі, не забезпечуючи виконання ними основної функції – як баз олімпійської підготовки.

 Одним із факторів, який стає на заваді ефективному функціонуванню спортивних баз, є відсутність стратегічних планів розвитку підприємств, що, зі свого боку, не забезпечує єдиної та послідовної політики, не сприяючи досягненню ними поставлених цілей. Насамперед, це стосується таких державних підприємств як Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів» та  Спортивний комплекс «Атлет», які мають необхідні умови для проведення спортивних заходів, проте не використовують їх на повну потужність.

 

Крім того, впродовж останніх років лише погіршується фінансовий стан таких державних підприємств як Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» (на фото) та «Арена Львів», що, зрештою, може призвести до їхнього банкрутства, а для українського спорту – втрати баз для тренувань та змагань.

Однією з причин невиконання підприємствами своєї основної функції, на думку аудиторів, є брак належної взаємодії між підприємствами, Мінмолодьспорту, спортивними федераціями та іншими організаціями спортивного напряму під час формування Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів. Зокрема, низька завантаженість і зміни чисельної складової команд (наприклад, людино-днів) впливає на зниження доходів підприємств.

Через ці неузгодженості Олімпійським навчально-спортивним центром «Чернігів» втрачено можливість отримання доходів на суму 10,1 млн грн та Олімпійським навчально-спортивним центром «Конча-Заспа» – на суму 7,3 млн грн.

Водночас розвиток підприємств гальмують і самі їхні керівники. Приміром, невиконання впродовж 2015 – 2018 років Ворохтянською високогірською навчально-спортивною базою «Заросляк» (далі – база «Заросляк») показників щодо рівня завантаженості приміщень для проживання, незастосування всього спектра складових адміністративного менеджменту призвели до втрати можливості отримання доходів щонайменше  на суму 3,8 млн грн.

 Крім того, брак у бази «Заросляк» права на користування земельною ділянкою для розміщення частини спортивних споруд (спортивного майданчика та частини комплексу для фристайлу), невжиття керівництвом підприємства заходів, спрямованих на забезпечення цільового використання земельних ділянок, створюють ризик її втрати. Також попри сприятливі кліматичні умови такі дії лише знижують інвестиційну привабливість об’єкта для будівництва спортивних споруд.

Ризики відчуження державного майна бази «Заросляк» створюють брак змін упродовж 2015 – 2018 років у структурі дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та повну відсутність претензійно-позовної роботи.

Зокрема, база «Заросляк» дотепер не повернула комерційній структурі безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму 85,0 тис. грн (термін погашення сплив ще у грудні 2015 року), яка у разі застосування товариством штрафних санкцій розміром 10 % від суми фінансової допомоги за кожний день прострочення зросте до 7,8 млн грн, що, за наявності збиткової діяльності підприємства, створює ризики втрати майна бази.

Перепоною в діяльності підприємств є брак ініціативи щодо винайдення механізмів та джерел повернення безвідсоткових позик, узятих під гарантії Уряду для фінансування робіт з будівництва об’єктів до  Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, перед уповноваженими органами. Це створює ризики банкрутства державних підприємств або втрати державного майна, адже власними коштами  ні  ДП «Спорткомплекс «Атлет» борги на суму 43,8 млн грн, ні ДП «Арена Львів» на суму 719,1 млн грн повернути не в змозі.

На діяльність підприємств негативно впливає неефективне використання будівель та земельних ділянок.

 Наприклад, дотепер на баланс ДП «Арена Львів» не передано другу чергу будівництва стадіону, що не сприяє повноцінному функціонуванню підприємства та лише призводить до додаткових витрат на зовнішнє освітлення під’їзних доріг.

Брак послідовних заходів щодо завершення будівництва закритих приміщень Центральної учбово-тренувальної бази по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» стає на заваді їхньому використанню за своїм функціональним призначенням протягом дев’яти років поспіль.

 Крім того, сприяють занепаду критої спортивної арени, замість використання її для проведення спортивних заходів із 16 видів спорту, тривалі судові процеси щодо земельної ділянки Центральної учбово-тренувальної бази по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон».

Неврегульованість питання створення служби замовника з капітального ремонту окремих конструкцій інженерних та інформаційних мереж об’єктів                    Національним спортивним комплексом «Олімпійський» та порядку проведення видатків на її діяльність спричинили здійснення Олімпійським навчально-спортивним центром «Конча-Заспа» витрат, не пов’язаних із його діяльністю та спрямованих на обслуговування іншої юридичної особи, на суму                                         524,8 тис. грн.

Варто звернути увагу на факт встановлення контрактами з керівниками підприємств додаткової оплати праці, зокрема надбавок, не передбачених чинним законодавством, яких наразі нараховано та сплачено загалом на суму                                       503,0 тис. грн.

Низка рішень керівників окремих державних підприємств не сприяли досягненню статутної мети, а саме – збільшенню або отриманню прибутку, а лише призвели до непродуктивних та неефективних витрат.

Наприклад, через реалізацію Центральною учбово-тренувальною базою по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» упродовж 2015 – 2018 років послуг з експлуатації спортивних споруд за ціною нижчою за собівартість підприємство втратило доходів на суму 1,1 млн грн.

Через визначення вартості послуг, яка не відповідала встановленим розрахункам, 2016 року «Арена Львів» втратила можливість отримання додаткових доходів на загальну суму 930,1 тис. грн.

Неналежна організація внутрішнього контролю підприємств призводить до втрати значних сум доходів, як ними, так               і державним бюджетом, від несплати за оренду приміщень.

Зокрема, з цих причин Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» втратила доходів на суму   935,3 тис. грн та  державний бюджет – на суму 2,5 млн грн. Такі ж факти встановлено й на інших підприємствах.

Укладення договорів колишнім керівництвом ДП «Палац спорту» та   ДП «Спорткомплекс «Атлет» з надання послуг за відсутності умов попередньої оплати, несвоєчасне реагування структурних підрозділів на зростання дебіторської заборгованості, проведення неефективної претензійно-позовної роботи створили ризик втрати доходів на суму 3,6 млн грн.

Погіршило фінансовий стан таких державних підприємств як  Спорткомплекс «Атлет» та  Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» й розміщення коштів на рахунках у неплатоспроможній банківській установі, через що також можлива втрата державних фінансових ресурсів  на суму 2,7 млн грн та на суму 830,2 тис. грн  відповідно.

З огляду на зазначене, за результатами проведених аудитів для забезпечення раціонального та ефективного використання державних фінансових ресурсів і державного майна Держаудитслужба  надала низку рекомендацій Міністерству молоді та спорту України.

 

Юлія Прохорова ,

начальник відділу державного фінансового аудиту

                                                  в галузі освіти Департаменту контролю у галузі освіти,

                                                 науки, спорту та інформації