Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Дніпро: проблеми та перспективи

Дата розміщення новини: 2018-11-13

Більшість мешканців Дніпра незадоволені роботою міської влади, яка

не надає належної уваги занедбаним лікарням, застарілим школам,  роздовбаним дорогам, дірявим трубам та яка встановлює однакові тарифи як для господарів гігантських заводів, так і для власників маленьких перукарень

 

На мальовничих берегах широкого Дніпра розкинулось одне з найбільших і найкрасивіших міст України – Дніпро. Воно має не тільки славетну історію, а й потужний науковий і виробничий потенціал, завдяки чому його називають космічною та діловою столицею України.

За чисельністю населення місто є четвертим у країні після Києва, Харкова та Одеси.

У сучасній Україні, так само як і впродовж своєї попередньої історії, Дніпро лишається одним із її найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів.

Проте, незважаючи на значні перемоги та надбання, місто має проблеми, які заважають добробуту та злагоді його громадян. Зокрема, це - недостатній рівень якості надання медичних послуг та послуг у сфері освіти; занедбаний технічний стан об'єктів комунальної власності та благоустрою; незадовільний стан доріг та мостів; недостатні темпи оновлення транспортного парку сучасним рухомим складом; занехаяний стан житлового фонду в місті тощо.

Вищезазначене підтверджують і результати муніципальних опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2015 – 2017 років.

Так, задоволеність населення якістю 22 сфер та послуг у місті Дніпрі дорівнює індексу 2,9, що нижче середнього в Україні (3,1), незважаючи на покращення цього показника протягом 2016 – 2017 років.

Найменше задоволене міське населення якістю медичних послуг, інфраструктурою міста та послугами у комунальній сфері.

Тому при проведенні Східним офісом Держаудитслужби державного фінансового аудиту виконання бюджету міста Дніпра, насамперед, було вирішено з’ясувати причини і фактори, які заважають дніпрянам жити комфортно, та знайти шляхи поліпшення ситуації.

Результати аудиторського дослідження засвідчили, що ресурсний потенціал, яким володіє територіальна громада міста Дніпра, здатний забезпечити належні соціальні гарантії її мешканцям.

Однак суттєві прорахунки в управлінні не дозволили повним обсягом використовувати потужні можливості та резерви територіальної громади міста.

Так, через невикористання виконавчими органами місцевого самоврядування повною мірою своїх повноважень, бюджетом міста втрачена можливість отримати додаткові надходження від операцій із земельними ресурсами та майном на суму понад 510 млн грн, від зовнішньої реклами, діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, пайових внесків – на суму понад 56 млн грн.

Крім того, не використовувались значні резерви внаслідок затвердження міською радою протягом 2011 – 2017 років орендної плати за користування землею на мінімальному рівні незалежно від мети використання – 3 % (при 12 % максимально дозволених законодавством).

Як для малого бізнесу (маленькі крамниці, перукарні тощо) орендна ставка складала 3 %, так і для великих корпорацій (банки, торговельно-розважальні центри, готельний та ресторанний бізнес) – 3 %.

До речі, орендні ставки в таких містах як Львів, Запоріжжя, Одеса визначено від 3 % до 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок залежно від мети використання.

Отже, за умови прийняття міською радою рішення про збільшення ставки орендної плати хоча б до 6 % (середній відсоток від розміру орендної плати, визначеної у Податковому кодексі) резерв додаткових річних надходжень до бюджету міста складатиме майже 556 млн грн – і це лише за 219 договорами, укладеними з юридичними особами.

Значне навантаження на видаткову частину міського бюджету відбулось через неефективну господарську діяльність комунальних підприємств, засновником яких була міська рада, що призвело до їхнього незадовільного фінансового стану. Так, у ході дослідження проведено аналіз фінансової звітності ряду комунальних підприємств Дніпровської міської ради у сфері благоустрою, у ході якого було з’ясовано збитковість більшості з них.

Не сприяла поліпшенню їхньої діяльності й підтримка з бюджету міста у вигляді суттєвих сум капітальних трансфертів для поповнення їхніх статутних капіталів, оскільки ці бюджетні кошти переважно спрямовувались на поточні видатки.

Економічно невиправданим було надання фінансової підтримки комунальним підприємствам міста, які практично не здійснювали обов’язкових відрахувань до міського бюджету. Зокрема, зазначеними підприємствами-постачальниками комунальних послуг за досліджений період сплачено обов’язкових платежів та відрахувань до міського бюджету на загальну суму 4,0 млн грн – при отриманій фінансовій підтримці в сумі 1 985,1 млн грн, що майже у 500 разів перевищує ці платежі.

В ході аудиторського дослідження також було встановлено, що несвоєчасне прийняття міською радою відповідних управлінських рішень щодо будівництва метрополітену в м. Дніпрі призвело до неефективного використання бюджетних коштів у розмірі понад 68 млн грн. Ці кошти були сплачені як відсотки за резервування протягом 2012 – 2016 років кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку у зв’язку з тим, що будівництво метрополітену за цей період не велося.

І це за тих обставин, коли рівень матеріально-технічного забезпечення освітніх та лікувальних закладів, житлово-комунальної сфери, інфраструктури міста, заходів з благоустрою міста був недостатнім, що не дозволило забезпечити міських мешканців соціальними гарантіями у відповідних сферах.

Так, при опитуванні на запитання: «Чи задовільняє Вас рівень освіти, який надається Вашій дитині у школі», лише 40,7 % батьків відповіли «так». Більшість респондентів (67,3 % опитаних) вважають, що для підвищення рівня освітніх послуг необхідно збільшити бюджетне фінансування на утримання шкіл, 58 % – покращити матеріально-технічну базу.

Крім того, 75,3 % опитаних вказали на недостатню матеріально-технічну базу закладів, а 72,7 % респондентів зазначили, що сплачували додаткові внески до фонду школи (класу).

Про незадовільну матеріально-технічну базу гуртків зазначило 75,3 % опитаних батьків та 76,7 % опитаних учнів.

Також дослідженнями з’ясовано, що протягом 2014 – 2017 років не повним обсягом забезпечувалася потреба в капітальних видатках, необхідних для повноцінного функціонування лікувально-профілактичних закладів.

Питома вага видатків на проведення капітальних ремонтів та реконструкцію приміщень лікувальних закладів становила в середньому 0,8 % (2014 року – 1 %, 2015 рку – 1,3 %, 2016 року – 0,02 %, 2017 року – 1 %).

Аналіз стану матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів засвідчив, що новітнього медичного обладнання потребує майже кожен заклад.

Зокрема, в місті немає закладів первинної ланки, які укомплектовані повним обсягом обладнанням та окремими засобами медичного призначення відповідно до табелів оснащення. На сьогодні рівень оснащеності в середньому складає:

  • щодо деякого медичного обладнання та інвентарю для діагностики – 53 %, для лабораторних досліджень – 73,8 %

На запитання, що необхідно для поліпшення медичного обслуговування, 55 % респондентів вважають збільшення видатків на утримання закладів охорони здоров’я.

Стосовно стану житлово-комунального господарства міста Дніпра, то він взагалі визначається як кризовий і характеризується дією наступних негативних чинників:

  • значною зношеністю основних фондів;
  • зростанням витрат матеріально енергетичних ресурсів;
  • підвищенням втрат при транспортуванні та розподілі тепла, водопостачання тощо. Майже 18 % житлового фонду міста знаходиться в експлуатації з граничним ступенем зносу («ветхим» та аварійним). Із загальної кількості

    житлових будинків 29 % збудовані ще до 1919 року.

    Під час опитування про періодичність проведення капітальних ремонтів у житлових будинках встановлено, що у будинках 77,3 % опитуваних ремонти взагалі не проводились, у 16,2 % – ремонти не проводилися більше ніж п’ять років. Якістю проведених ремонтів не задоволено 38,8 %

    У ході аудиту на базі комунального підприємства «ЖГ Самарського району» (одне з найбільших у місті) проведено аналіз якості наданих протягом 2014 – 2017 років населенню міста житлово-комунальних послуг (прибирання території, проведення поточних ремонтів покрівлі, під'їздів).

    Результати аналізу засвідчили незадоволеність дніпрян отриманими послугами, про що свідчать численні звернення громадян: 2014 року – 323, 2015 року – 840, 2016 року – 963 та 2017 року – 1 103, Незадоволення населення міста якістю та повнотою житлово-комунальних послуг, а також розмірами встановлених тарифів на них підтвердили й результати анкетування, проведеного серед 352 респондентів, з яких: про незадоволення повнотою послуг вказало 100 % респондентів; якістю послуг – 81,5 %; встановленими тарифами – 100%

    Незадоволені мешканці міста і якістю послуг з теплопостачання. Так, з метою отримання загальної думки споживачів щодо якості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води було проведено анкетування та з’ясовано:

  • 47 % опитуваних є споживачами теплової енергії, що постачалася КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» – 89 % не задоволені якістю послуг з теплопостачання;
  • 32 % опитуваних респондентів є споживачами теплової енергії, що постачалася КП «Теплоенерго» – 79 % не задоволені якістю послуг з теплопостачання.
  •  

    Споживачі акцентували увагу на тому, що тариф тепла не відповідає якості наданих послуг, а також вказували на відсутність гарячої води.

    Так, за результатами анкетування з питання стану внутрішньоміських автомобільних доріг, вулиць, провулків та тротуарів з’ясовано, що 49 % респондентів вважають їхній стан  дуже поганим, 32 % – поганим, 16 % – задовільним.

    Довготривалий ремонт Центрального

    (Нового) моста у м. Дніпрі

    Стан дорожнього покриття мостів (Центрального, Кайдацького, Амурського, Південного) 54 % респондентів вважають поганим, 27 % – задовільним, 14 % – дуже поганим, 3 % – добрим.

    Також незадоволення громадян міста станом доріг простежується у їхніх зверненнях та скаргах, що надходять до Департаменту благоустрою міської ради. Так, кількість звернень від підприємств та населення, зокрема з питань стану доріг, що надійшли до профільного департаменту протягом 2014 – 2017 років, мала сталу тенденцію до збільшення з 9 947 – 2014 року до 26 190 – 2017 року, тобто зросла майже у 2,5 рази.

    Неналежний стан доріг підтверджує і статистика дорожньо-транспортних пригод, скоєних на дорогах м. Дніпра, кількість яких за 2017 рік суттєво збільшилась.

    За результатами аудиту з метою підвищення ефективності використання ресурсної бази територіальної громади міста та збільшення дохідної частини бюджету розроблено 17 пропозицій (зокрема шість – з економічним ефектом) на рівнях: виконавчого комітету Дніпровської міської ради та відповідних департаментів міської ради.

    На сьогодні міською владою враховано та впроваджено девять пропозицій, зокрема два– – з економічним ефектом у розмірі понад 1,0 млн грн.

    Проте пропозиції, які мають найвагоміші результати та резерви для міського бюджету, залишаються неприйнятими виконавчими органами міської ради.

    Зокрема, на пропозицію ініціювати перед депутатами міської ради диференційоване збільшення ставок орендної плати за землю для юридичних осіб, що сприятиме росту дохідної частини бюджету міста, міською радою надано відповідь, що:

    «…встановлення ставок земельного податку та орендної плати на однаковому розмірі створює рівні умови суб’єктам господарювання для ведення своєї діяльності, незалежно від виду права користування земельними ділянками. Підвищення ставок орендної плати за землю призведе до створення неконкурентних умов здійснення підприємницької діяльності, погіршить фінансовий стан платників та негативно позначиться на покупній спроможності населення та соціальної напруги у місті».

    Тобто зрівнюючи ставки за використання землі для малого та великого бізнесу, влада вважає, що створює рівні конкурентні умови для ведення бізнесу!

    Така відповідь викликає запитання: «Влада забезпечує справедливість для всіх мешканців міста, чи тільки для його заможних громадян?».

    Проте будемо сподіватись, що влада Дніпра таки зверне увагу на наявні ресурси та використає їх задля блага всієї територіальної громади міста з максимальною справедливістю.

     

     

                                                        Олена Вергейчик,

                                                                                                        начальник відділу контролю органів влади, оборони,                                                                                                                    правоохоронних органів та місцевих бюджетів Східного офісу                                                                                                                Держаудитслужби