Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Кінотрюки з бюджетними коштами

Дата розміщення новини: 2018-10-16

Мільйонні бюджетні кошти, що виділяються на розвиток вітчизняного кіно, нерідко витрачаються неефективно та безконтрольно, тож, як наслідок, маємо: збитковий кінематограф, безліч зарубіжних та обмаль українських фільмів
 
Український кінематограф, на щастя, після двадцяти років занепаду починає відроджуватися. У 2010-х роках поступово зростають обсяги кіновиробництва в Україні. Завдяки розвитку технологій значно збільшується кількість короткометражних фільмів. З’являються колективні проекти українських режисерів «Мудаки. Арабески», «Україно, goodbye!», «Вавилон’13». Разом із занепадом централізованої кіноіндустрії розпочинається розвиток незалежних кіностудій, фірм-дистриб’юторів та мережі кінотеатрів. Попри збитковість кіногалузі цього часу низка українських фільмів має успіх на міжнародних кінофестивалях.
 
Протягом 2015 – 2017 років зростає виробництво нових кінокартин за державним замовленням та на умовах фінансової підтримки. 2015 року розпочато виробництво 45 нових кінокартин, 2016 року – 52, 2017 року – 66. Також упродовж 2015 – 2017 років збільшилася кількість завершених кінокартин, зокрема 2015 року завершено виробництво 10 кінокартин, 2016 року – 35, а 2017 року – 47.
 
До кінця 2018 року Україна планує випустити не менше. У бюджеті 2018 року закладено понад 1,0 млрд грн на розвиток українського кінематографу. Для Держкіно, яке фінансує фільми українського виробництва, передбачено майже 508 млн грн. Ще окремо – 500 млн грн на виробництво фільмів патріотичного спрямування, якими буде розпоряджатися Міністерство культури України. 2017 року, для порівняння, з бюджеті на підтримку українського кіно було виділено 515 млн грн, а 2016 року – понад 250 млн грн.
 
Крім цього, Верховна Рада України 2017 року ухвалила два законопроекти для розвитку українського кіно: по-перше, виробники українських фільмів звільняються від сплати ПДВ до 2023 року; по-друге, скасовано мито на ввезення обладнання для зйомок фільмів.
 
Однак державним фінансовим аудитом встановлено низку чинників, через які Мінкультури і Держкіно не забезпечують ефективного використання державних коштів на виконання бюджетних програм:
- «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»;
- «Здійснення концертно-мистецьких, культурологічних заходів у сфері кінематографії, фінансова підтримка Національної спілки кінематографістів України» за період з 01.01.2015 до 01.01.2018.
 
По-перше, недосконалість механізму фінансування виробництва національних фільмів та відсутність стратегії розвитку державних і комунальних підприємств сфери кінематографії призводить до їхнього занепаду та, як наслідок, зростання обсягів кіновиробництва приватними суб’єктами господарювання за цінами, які не завжди обґрунтовані та вищі за ринкові.
 
Проведений аналіз стану фінансування виробництва фільмів засвідчив, що через незадовільний стан матеріально-технічної бази державних та комунальних підприємств сфери кінематографії, які мають повний технологічний цикл для виробництва фільмів, 90 % державних контрактів та 98 % договорів фінансової підтримки на виробництво національних фільмів укладені Держкіно з приватними кіновиробниками. Проте більшість з них за даними Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів на території України не мають власної виробничої бази для створення фільмів та орендують її в інших суб’єктів господарювання.
 
Наявне у державних підприємств обладнання для виробництва кінофільмів майже на 100 % морально застаріле та фізично зношене і здебільшого непридатне для подальшого використання. Це не дає їм змоги якісно здійснювати і розвивати виробництво фільмів та конкурувати з приватними кіновиробниками. Фактично державні та комунальні підприємства сфери кінематографії використовуються як знімальні майданчики для виробництва кінокартин приватними фільмовиробниками.
 
Незважаючи на встановлені митним та податковим законодавством пільги щодо оподаткування операцій із придбання та ввезення на митну територію України кінообладнання, належних заходів щодо розвитку та підвищення конкурентоспроможності державних підприємств сфери кінематографії, зокрема оновлення матеріально-технічної бази, їхні керівники не вживають.
 
Протягом 2015 – 2017 років Держкіно прийняло від продюсерів-виробників 93 фільми, на виробництво яких витрачено із державного бюджету 342,1 млн грн. За таких обставин майже 40 % цих коштів витрачено на оренду павільйонів, обладнання, реквізиту, костюмів та інших сценічно-постановочних засобів, що використовувалися в процесі виробництва.
 
Однак нормативно-правових актів, що визначають механізм формування вартості оренди (граничний її розмір) обладнання та сценічно-постановочних засобів для виробництва фільмів, немає. Як наслідок, приватні кіновиробники за бюджетні кошти орендують обладнання та сценічно-постановочні засоби за договірними цінами, які у більшості випадків необґрунтовані та вищі за ринкові, що призводить до завищення вартості фільмів і неефективного використання коштів державного бюджету, які спрямовуються на їхнє виробництво.
 
Наприклад, при створенні національного фільму «Мир Вашому дому» продюсер-виконавець ТОВ «Кінофабрика» протягом підготовчого періоду за рахунок коштів фінансової підтримки придбав реквізит на загальну суму 81,2 тис. грн., а згодом протягом знімального періоду орендував аналогічний реквізит у ФОП Любченко А.В. за вартістю оренди 815,1 тис. грн, що у 10 разів перевищує вартість придбання.
 
Під час виробництва фільму «Іній» ТОВ «ІнсайтМедіа» орендувало у ФОП Кнорозюк Л.В. обладнання для збору декорацій, вартість оренди якого склала 601,6 тис. грн. Зокрема, за оренду одного лише зварювального апарату упродовж 50 змін за рахунок коштів державного бюджету сплачено 18,0 тис. грн. Хоча вартість придбання такого апарату становить 5 – 6 тис. грн, що в три рази менше за вартість оренди.
 
Запровадження механізму формування вартості оренди обладнання та сценічно-постановочних засобів для виробництва національних фільмів надало б змогу зменшити витрати і заощадити бюджетні кошти лише на створенні трьох фільмів («Іній», «Баба Пріся» та «Мир Вашому дому») на загальну суму 1 530,5 тис. грн.
 
По-друге, відсутність дієвої системи контролю за використанням коштів, спрямованих на створення національних фільмів, призводить до неефективного використання коштів державного бюджету та невиконання завдання бюджетної програми щодо забезпечення присутності українських фільмів на національному екранному просторі й на світовому кіноринку.
 
Держкіно не здійснює контролю за використанням коштів, спрямованих на створення національних фільмів, фактично переклавши цю функцію на незалежні аудиторські компанії.
 
Однак у звітах незалежних аудиторів немає інформації щодо підтвердження використання коштів, спрямованих на виробництво фільму, в розрізі джерел фінансування (бюджетні кошти, кошти продюсера та інвесторів) та щодо фактів необґрунтованого завищення вартості товарів, робіт, послуг.
 
Крім цього, механізм використання коштів на створення фільмів дає змогу виробникам (продюсерам-виконавцям) національних фільмів вільно розпоряджатися коштами державного бюджету, оскільки кошти надходять на рахунки, відкриті ними у комерційних банках. Нормативними актами, які регламентують використання бюджетних коштів на створення фільмів, не передбачено вимог щодо зарахування та використання продюсерами-виконавцями бюджетних коштів із казначейського чи окремого банківського рахунку. А це призводить до непрозорого витрачання ними коштів державного бюджету.
 
Наприклад, продюсери-виконавці витратили бюджетних коштів на загальну суму 72,0 млн грн, що були спрямовані Держкіно на виробництво 11 національних фільмів. Однак повністю своїх зобов’язань щодо створення цих фільмів, роботи над якими були розпочаті ще протягом 2006 – 2013 років, не виконали та отриманих від Держкіно коштів не повернули.
 
Наразі окремих продюсерів-виконавців визнано банкрутами і відкрито стосовно них ліквідаційну процедуру, проте майна, на яке можна звернути стягнення, у них немає.
 
Як наслідок, Держкіно не забезпечило виконання бюджетної програми щодо присутності 11 українських фільмів на національному екранному просторі та світовому кіноринку, а спрямовані на їхнє виробництво бюджетні кошти на загальну суму 72,0 млн грн використано неефективно.
 
По-третє, неналежний контроль Держкіно за збереженням та подальшим використанням (утилізацією) продюсерами-виконавцями сценічно-постановочних засобів призводить до неефективного використання коштів державного бюджету.
 
Аналіз витрат, пов’язаних з виробництвом національних фільмів, засвідчив, що під час виготовлення сценічно-постановочних засобів (декорацій) використовуються будівельні матеріали, зокрема вироби із дерева та металу, які здебільшого після завершення виробництва фільмів списуються на витрати, а не реалізуються як вторинна сировина (відходи).
 
Аудитом встановлено, що окремі продюсери-виконавці після завершення виробництва фільмів операції з реалізації, як вторинної сировини, відходів з металу та дерева, що використовувалися на декораційно-технічне оформлення під час виробництва національних фільмів, не проводили та в остаточних розрахунках з Держкіно, яке здійснювало фінансування цих фільмів, не враховували.
 
Проведення продюсерами-виконавцями операцій з реалізації як вторинної сировини (відходів) з металу та дерева, які використовувалися під час виробництва національних фільмів, та урахування їх в остаточних розрахунках з Держкіно надало б змогу заощадити бюджетних коштів на суму понад 2,0 млн грн лише на виробництві трьох фільмів («Варіант Марконі», «Казка старого мельника» та «Її серце»).
 
По-четверте, недосконалість порядку розповсюдження і демонстрування національних фільмів, створених на умовах державного замовлення та фінансової підтримки, призводить до недоотримання надходжень від реалізації виключних майнових прав на фільми.
 
Незважаючи на збільшення впродовж 2015 – 2017 років фінансової участі держави у виробництві фільмів, надходження від їхнього прокату зменшилися майже вдвічі.
 
Відсутність у ліцензійних договорах граничних строків для отримання дистриб’юторами прокатного посвідчення призводить до того, що вони тривалий час володіють правами на використання фільмів. Однак через відсутність прокатного посвідчення вони фактично не здійснюють розповсюдження та демонстрування фільмів на території України та за її межами.
 
Крім цього, через недосконалість порядку розповсюдження і демонстрування національних фільмів, створених на умовах державного замовлення та фінансової підтримки, та відсутність контролю за ходом реалізації виключних майнових прав на фільми Держкіно не забезпечило розповсюдження 54 національних фільмів, на створення яких використано бюджетних коштів на суму 149,3 млн грн.
 
Для підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, спрямованих на створення та розповсюдження національних фільмів, Державна аудиторська служба України за результатами державного фінансового аудиту надала Мінкультури та Держкіно пропозиції нормативно-методологічного, організаційного та фінансового характеру.
 
Насамперед, урегулювати питання щодо визначення вартості оренди (встановлення її граничного розміру) обладнання і сценічно-постановочних засобів, які суб’єкти продюсерської системи орендують для виробництва фільмів.
 
Крім цього, зважаючи на встановлені митним та податковим законодавством пільги щодо оподаткування операцій із придбання та ввезення на митну територію України кінообладнання, потребує уваги питання щодо надання державним підприємствам сфери кінематографії фінансової підтримки для оновлення матеріально-технічної бази.
 
 
Едуард Хоріщенко,
начальник відділу державного фінансового аудиту в сфері культури
Департаменту контролю у соціальній галузі та сфері культури Держаудитслужби