Фінансовий Контроль

Всеукраїнський науково-практичний журнал

Вхід / Реєстрація

Journal

Чи має перспективи львівське золото

Дата розміщення новини: 2018-09-13

Після аудиту на Львівському ювелірному заводі фінансові контролери дійшли до невтішного висновку: без дієвого контролю за фінансово-господарською діяльністю та грамотної маркетингової політики єдиний в Україні державний ювелірний завод швидко опиниться на межі банкрутства, а висока якість та популярність львівського золота залишиться в минулому, як ще одна львівська легенда
 
Історія єдиного на сьогодні державного підприємства, метою діяльності якого є виробництво ювелірних і подібних виробів із золота та срібла, сягає 1944 року, коли з’явився Львівський завод металевих виробів, який випускав товари широкого вжитку, металеву галантерею та який через шість років був реорганізований у Львівську ювелірну фабрику.
З 1971 року на фабриці розпочали обробку золота вищої проби, а через два роки – і дорогоцінних каменів. А 1972 року фабрику перейменували на Львівський ювелірний завод. На базі заводу та Львівського спеціалізованого конструкторського бюро створили Львівське виробниче об’єднання «Ювелірпром». 1992 року «Ювелірпром» реорганізували у Львівський державний ювелірний завод.
Купуючи золото чи срібло зі львівським клеймом, покупець отримував справжнє золото чи срібло, яке не темніло з часом і не залишало темних слідів та прикрого «присмаку» підробки. Тому навіть у період дешевого «турецького» срібла та золота львівські ювелірні вироби користувалися попитом. Крім того, підприємство виготовляє вироби з недорогоцінних металів: медалі, значки, державні відзнаки, нагороди тощо.
Здавалось би, широкий асортимент та висока якість виробів, популярність серед львів’ян та гостей міста, власні магазин-салон та фірмовий магазин мали б забезпечити процвітання підприємства.
Однак Львівський державний ювелірний завод нині у центрі уваги багатьох владних структур і громадськості.
У минулому підприємство було одним з найкращих платників податків у регіоні – нині ж воно потопає у боргах, а значна частина виробів знаходиться під арештом.
Нещодавно фахівці Західного офісу Держаудитслужби провели державний фінансовий аудит діяльності Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод» (далі – Львівський ювелірний завод, Підприємство), метою якого є пошук слабких місць у фінансово-господарській діяльності та визначення основних шляхів виходу зі складної економічної ситуації, у якій опинилося Підприємство.
Основні, на наш погляд, фактори, які впливають на результати діяльності (прибуток) будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності (далі – СПД), можливо поділити на дві категорії:
- зовнішні: фактори, на які управлінські рішення суб’єкта підприємницької діяльності не мають прямого впливу або їхній вплив мінімальний (стан конкурентного та інвестиційного середовища, ринку продукції та сировини, існуюче законодавче поле, попит на продукцію та платіжна спроможність її споживачів тощо);
- внутрішні: фактори, вплив яких на результати діяльності залежить безпосередньо від якості управлінських рішень СПД (собівартість продукції, завантаженість та якісний стан виробничих потужностей, рівень рентабельності, організація виробництва та реалізації, кількісний та якісний склад залучених до виробництва людських ресурсів тощо).
Мабуть, логічним є запитання: як державне підприємство із, принаймні, регіонального лідера ринку ювелірних виробів перетворилось на аутсайдера?
Для пошуку на нього вичерпної відповіді, звичайно, потрібно аналізувати діяльність Львівського ювелірного заводу за останні 10 – 20 років.
Але навіть аналіз діяльності Підприємства за результатами проведеного аудиту за 2015 – 2017 роки, на наш погляд, окреслив ряд проблем.
Їхні оцінку та вплив на фінансово-економічний стан львівського виробника ювелірних прикрас спробуємо висвітлити далі.
Загалом на сьогодні за різними оцінками основними гравцями на вітчизняному ринку ювелірних прикрас є Ювелірний завод «Золотий Вік» (один із найбільших виробників ювелірних виробів в Україні, який має власні магазини-партнери більше ніж у 100 містах України), ПАТ «Київський ювелірний завод» та Торговельна компанія «Укрзолото».
Питома вага реалізації продукції виробництва Львівського ювелірного заводу на ринку України є незначною, тому, на наш погляд, цінова політика Підприємства за інших рівних умов (якість, попит і платоспроможність покупців та ін.) повинна визначатися з урахуванням цін на продукцію основних гравців ринку.
За обрахунками аудиторів через збільшення ставки збору на загальнообов'язкове державне страхування з операцій продажу ювелірних виробів з 5 % до 10 % згідно зі змінами, внесеними у грудні 2014 року до Закону України «Про збір на обов'язкове державне страхування», додаткове навантаження на собівартість готової продукції складає майже 5,0 млн грн.
Варто додати, що вказаний збір сплачується не з реалізованих ювелірних виробів як раніше, а з клеймованих виробів, які ще не реалізовані.
Також факторами, які пояснюють погіршення фінансового стану Підприємства та які публікуються у засобах масової інформації, є зростання вартості сировини (дорогоцінних металів), витрат на оплату праці через збільшення розміру мінімальної заробітної плати та збільшення тарифів на енергоносії.
Але зазначені фактори є однаковими для всіх гравців на ринку ювелірних товарів, тому їхній вплив на результати роботи, на наше переконання, залежить від якісного менеджменту та управління підприємством.
Наприклад, для того, аби мінімізувати вплив зазначених змін у законодавстві, необхідно максимально скоротити проміжок часу від дати виготовлення готової продукції до дати надходження виручки від її реалізації. Це дозволить покривати такі затрати за рахунок отриманої виручки, не вишукуючи додаткових джерел для фінансування таких витрат.
Для мінімізації впливу інших зазначених факторів необхідно, наприклад, оптимізувати робочий час, здійснювати заходи з енергозбереження або переходу на споживання іншого, дешевшого, палива. Для виконання цих заходів необхідні додаткові інвестиції.
На наш погляд, зазначене є загальновідомими факторами, які лежать на поверхні, доступні для розуміння людей, що не мають спеціальної економічної освіти, і на нашу, можливо, суб’єктивну думку суттєвого впливу на розмір прибутку не мають адже, хоча і повторюючись, ми повинні сказати, що у таких умовах працюють усі учасники ринку ювелірних виробів.
Свою роботу аудитори зосередили на виявленні проблем у діяльності Львівського ювелірного заводу, які виникають через неефективне управління його активами, тобто майном і коштами.
 
Довідково*. Підприємство за результатами діяльності протягом 2015 року та у 2017 року отримало чистий збиток на суму 4,2 млн грн та 0,5 млн грн відповідно. 2016 року отримано прибуток в сумі 1,5 млн грн. Знос основних засобів на початок 2015 року перевищує 80 % і зріс до 88 % на кінець 2017 року. З 2017 року на підприємстві спостерігається стійка тенденція до зменшення темпів виробництва, для працівників скорочено робочий тиждень та у зв’язку із незабезпеченням достатніми обсягами виробництва продукції запроваджено простої. Рентабельність діяльності Підприємства впродовж 2015 – 2017 років не досягала оптимального значення, а протягом 2015 та 2017 років мала від’ємне значення, що вказує на відсутність у Львівського ювелірного заводу джерел до відтворення та розширення виробництва, збуту продукції.
 
У середньому за три останніх роки найбільшу питому вагу, або 45 % у загальному обсязі витрат, що припадають на собівартість продукції, займають витрати на придбання сировини, матеріалів та комплектуючих, 20 % – витрати на оплату праці з нарахуваннями, 10 % – витрати на сплату збору на обов’язкове пенсійне страхування, клеймування, паливно-енергетичні ресурси та амортизація.
Решта, у середньому 25 % загального обсягу витрат, що відносяться на собівартість, складають загальновиробничі витрати.
Тому, на наше переконання, керівникам Підприємства слід вживати заходи, спрямовані на мінімізацію саме загальновиробничих витрат.
Водночас навіть неозброєним оком видно, що зростання цін і тарифів на енергоносії на вартість продукції заводу майже не впливає, адже витрати на їхнє придбання складають лише 1 % загального обсягу витрат, що належать до собівартості.
Загалом за результатами аудиту встановлено відволікання обігових коштів та оборотних активів, непродуктивні витрати, а також низку проблем, вирішення яких надасть змогу в майбутньому зекономити та додатково отримати доходів на загальну суму
89,9 млн грн.
По-перше, на наше переконання, саме через застосування практики реалізації 20 % продукції на умовах поставки повернення, а фактично – на умовах комісії із тривалим терміном оплати без будь-яких гарантій від СПД, що здійснюють реалізацію ювелірних виробів (попередня оплата за відпущений товар, застава, страхування або ін.), повернення покупцями нереалізованих виробів призвели до відволікання обігових коштів Львівського ювелірного заводу на загальну суму 34,7 млн грн та виникнення додаткових податкових зобов’язань з ПДВ – 5,8 млн грн.
Реалізація продукції у таких спосіб унеможливлює здійснення достатніми обсягами закупівлі металів для виробництва ювелірних виробів.
Наприклад, ФОП Мільман Л.М., який взяв під реалізацію продукцію Львівського ювелірного заводу, за чотири місяці не продав жодного ювелірного виробу. Тішить лише той факт, що хоча б повернув продукцію заводу.
Водночас через укладання договорів поставки-повернення та не-проведення розрахунків за отриманий від Підприємства на реалізацію товар ТзОВ «Торгова мережа «Діадема», ТзОВ «Євротойс» призвели до безповоротної втрати доходів Львівським ювелірним заводом на загальну суму 1,3 млн грн.
Варто додати, що, незважаючи на рішення судів, прийняті про стягнення зазначених коштів на користь Львівського ювелірного заводу вона в подальшому визнана безнадійною та списана 2016 року з балансу Підприємства.
Станом на 31.01.2018 заборгованість інших реалізаторів-боржників за отримані від Підприємства ювелірні вироби становить понад 1,6 млн грн, що дає змогу говорити про кредитування приватних структур та відволікання обігових коштів у дебіторську заборгованість у зазначеному розмірі.
До речі, окремі з них – ФОП Овсяннікова А.В.,
КТ «Рубін», ФОП Баженова Р.М., ФОП Тесло В.В., котрі станом на 31.01.2018 мають заборгованість на суму понад 1,4 млн грн перед Львівським ювелірним заводом, розташовані на території України, тимчасово непідконтрольній органам державного управління, тому отримання коштів за відпущений товар є сумнівним.
По-друге, незважаючи на збитковість, Підприємство авансом перерахувало до бюджету податок на прибуток та відрахування частини чистого прибутку за І – ІІІ квартали 2015 року на загальну суму
1,1 млн грн.
По-третє, неприйняття підприємством своєчасних рішень щодо оптимізації штатної чисельності працюючих (адміністративного персоналу), а також незабезпечення працівників цеху ювелірних виробів нормативним обсягом робіт призвело до неефективних витрат та оплати простоїв на суму 2,1 млн грн.По-четверте, допущені порушення
 
По-п’яте, маючи вільні приміщення, земельні ділянки які не використовуються у виробничому чи управлінському процесі, витрати на опалення та оренду земельних ділянок склали понад 0,4 млн грн.
За результатами державного фінансового аудиту ДП «ЛДЮЗ» надано низку пропозицій. Про його результати проінформовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України для прийняття відповідних управлінських рішень.
 
Андрій Анохін,
заступник директора
департаменту – начальник відділу
інспектування у галузі ЖКГ,
інфраструктури та зв’язку
Оксана Бершеда,
начальник відділу контролю
у галузі ЖКГ, інфраструктури
та зв’язку Західного офісу